За комунальні послуги родина Глуховських з Кіровограда сплачує регулярно. Маючи офіційну заробіток на двох близько трьох тисяч гривень сім’я щомісяця віддає 350 гривень. Цю суму вважають несправедливою: "Для нас і ці гроші завеликі", - поскаржилась DW Маргарита Глуховська.

А ось те, що в Україні діють два види тарифів: "економічно обґрунтований" і "тариф до оплати за надану послугу", родина навіть не здогадується. Врешті, як і багато інших пересічних українців.

"Населення оплачує воду та тепло за тарифами, що значно нижчі економічно обґрунтованих", - пояснили DW в прес-службі Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг. Інакше кажучи, українські споживачі покривають лише 30% витрат на тепло і 40% на водопостачання. Солідну решту держава компенсує з бюджету.

"На сьогодні тарифи ЖКГ затратні для держави, - розповів у розмові з DW експерт Інституту Горшеніна Володимир Застава, - Україна ніколи не зможе прийти в бездефіцитний бюджет, якщо не приведе тарифи на ЖКГ до ринкових норм".

Усі разом і ніхто конкретно

Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, ще напередодні нового року внесла до Кабміну проект постанови, де описали порядок поступового приведення тарифів до економічно обґрунтованого рівня. "Корегування тарифів здійснюватиметься поетапно, - пояснили DW, - шляхом встановлення тимчасових тарифів, нижчих за економічно обґрунтовані".

Однак це тільки пропозиція. Реалізують її чи ні, тепер залежить від уряду. Свої повноваження впливати на ціну води й тепла Національна комісія разом з постановою передала до Кабміну. 

DW поцікавилось чи буде відповідати за тарифи конкретно Міністерство регіонального розвитку, будівництва і ЖКГ, чи, можливо, інший державний орган. У відповідь прес-служба заявила, що міністерство тільки розробляє механізми, за якими обраховуються тарифи, а до їхньої ціни відношення не має.

Так як у постанові не вказано ані людини, ані відомства, які перебирають обов’язки державного регулятора, у міністерстві пустили, що очевидно усе вирішуватиме уряд, як колегіальний орган.

Аби не псувати стосунки

Власне таке рішення державного регулятора почали жваво обговорювати експерти. Ільдар Ґазізуллін фахівець з енергетичних питань Міжнародного центру перспективних досліджень (МЦПД) вважає його ризикованим.

"Існує ймовірність, що бізнес-інтереси будуть домінувати, каже в інтерв’ю DW Газіззулін, - адже національна комісія й була створена, як арбітр між споживачами, які хочуть платити менше, і бізнесом, який прагне заробітку".

"Найкраще, це коли тарифи формують місцеві, а не центральні органи влади. Так, було кілька років тому, - згадує фахівець. - Просто дуже багато мерів хотіли передати ці повноваження в центр, аби не псувати свої відносини з електоратом". Газіззулін також припускає: з цієї причини не поспішатиме піднімати тарифи на тепло і воду й уряд.

На засіданні Кабміну прем’єр-міністр України Микола Азаров, фактично підтвердив слова експерта. "Це як не свідома інформаційна протидія політиці уряду, - прокоментував чиновник своє ставлення до низки публікацій про майбутні високі тарифи, - По суті це штучне створення негативних настроїв, песимістичних негативних очікувань".

Менше популізму і обіцянок

Тарифна риторика українських урядовців змінюється з приїздом експертів МВФ, упевнений Володимир Застава. Адже економічно обґрунтовані тарифи - це одна з вимог міжнародного кредитора (вони зацікавленні, аби "Нафтогаз України" не був збитковим підприємством). Урядовці ж двічі цю вимогу ігнорували. Чи вдасться на третій - стане відомо вже незабаром. Комісія перебуватиме в Україні з 29 січня по 12 лютого.

"Рік буде переломний для України, - прогнозує Застава, - влада повинна зменшувати дефіцит в бюджеті, а отже підвищити тарифи для населення. Це також означає менше популізму і соціальних обіцянок". Хоча це і вдарить по кишені простого українця, але, додає експерт, не відбудеться великих потрясінь в економіці.

Олександр Сергійєнко, директор львівського Інституту міста, впевнений, влада повинна подумати про те, як одночасно і тарифи урівняти і населення від банкрутства вберегти. Як варіант пропонує надавати цілеспрямовані пільги. "У нас по заниженій ціні нині за комунальні послуги розраховується усе населення: від пенсіонера до олігарха, - каже пан Сергійєнко, - то чому б не зробити так, аби пільгові тарифи збереглись тільки для незахищених верств".

Якщо ж тарифи піднімуть, а виплати залишать без змін, пенсіонерці з Києва Надії Качалці не прожити. Вже за нинішніми цінами двокімнатна квартира їй обходиться в 600 гривень, при пенсії у 1100.