Східноукраїнське місто Авдіївка знаходиться в кількох кілометрах від північних районів Донецька. До війни у місті мешкало близько 40 тисяч людей, нині - вдвічі менше. У двох дев’ятиповерхівках, що знаходяться на виїзді з міста, залишились жити всього кілька сімей. Більшість квартир тут було зруйновано під час обстрілів з боку проросійських сепаратистів.

Чимала частина населення Авдіївки повернулась у свої домівки восени 2015 року. Тоді обстріли із центру міста перемістились на околиці. В місті запрацювали магазини, школи, дитячі садочки. Основне місце роботи місцевого населення - коксохімічний завод.

Під час боїв у 2014-2015 роках значна частина житлових будинків зазнала руйнувань. Деякі стали непридатними для життя після ударів з важкої техніки. В цю квартиру на околиці Авдіївки поцілили з танку. Господар під час обстрілу знаходився в сусідній кімнаті, йому пощастило вціліти.

Ті, хто мав можливість, виїжджали з міста на час найзапекліших бойових дій. Проте чимала кількість літніх людей залишилася у своїх будинках. Нині, стверджують люди, міська влада не допомагає їм із відновленням квартир, підтримку надають лише благодійні організації.

Під час масивних обстрілів більшість будинків на околиці міста залишились без скла у вікнах та балконах. Мешканці власними силами намагаються відновити зруйноване. А дехто затуляє діри дошками або закладає цеглинами.

Місцеві мешканці розповідають, що вже забули, що таке тиша вночі. Із настанням темряви стрілянина поновлюються. Віри у чергове перемир’я люди не мають. Під час боїв у 2014-2015 роках багато хто жив у підвалах та приміщеннях Авдіївського коксохімічного заводу. Там були безперебійні світло та вода, й можна було приготувати їжу.

Попри те, що війна не припиняється, у багатьох подвір’ях можна побачити сюрреалістичну картину: затулені дошками вікна, розбиті квартири і яскраві квіткові клумби біля під’їздів. Приміром, чоловік спорудив тин для палісадника своєї дружини, які посіяла осінні квіти.

У приватному секторі довкола промзони Авдіївки майже не залишилося жителів. Більшість будинків там ущерть зруйновано. Вулиці досі заміновані, а снайпери обстрілюють територію вдень і вночі. Деякі вулиці у цьому районі знаходяться під частковим контролем як українських військових, так і проросійських сепаратистів.

Приватні будинки довкола промзони постраждали здебільшого від мінометних обстрілів. Донині тут тривають "артилерійські дуелі". Якщо міна потрапляє у дах, будинок миттю займається. Пожежники виїжджають гасити полум’я здебільшого після завершення бою.

Авдіївський коксохімічний завод (АКЗ) є містоутворюючим підприємством, на якому працює фактично кожен п’ятий містянин. Під час обстрілів у 2014-2015 роках у завод було кілька безпосередніх влучань. Втім, роботу цехів намагалися не зупиняти зовсім. Наразі АКЗ частково відновив роботу, однак війна істотно вплинула на виробництво коксу в Україні.

Усі школи Авдіївки вчасно розпочали навчальний рік. Пошкоджені внаслідок обстрілів заклади відновили. Вставити нові вікна, відремонтувати їдальні та спортзали допоміг АКЗ. За словами батьків, діти вже звикли до звуків обстрілів, хоча боятися не перестали. Старшокласники мріють поїхати на навчання до Харкова, Дніпра або Одеси, хоча раніше випускники їхали вчитися далі переважно до Донецька.

Місцеві мешканці встановили імпровізований пам’ятник на знак вшанування загиблих під час обстрілів авдіївців. Зробили його із залишків снарядів, здебільшого від установок "ГРАД", знайдених на власних подвір’ях, фотографій загиблих та квітів. "Присвячено пам’яті усіх загиблих у неоголошеній війні", написано на меморіалі.