Українці вже давно вимагають від влади більш жорсткого покарання за сексуальне насильство над малолітніми. У четвер, 11 липня, Верховна Рада почула суспільну вимогу та ухвалила закон про примусову кастрацію педофілів. Виявляється, не обійшлося без виборів.

Петиція спрацювала

Ще у травні на сайті парламенту з'явилась петиція про захист дітей від сексуального насильства, яка менш ніж за місяць набрала понад 28 тисяч підписів з необхідних 25 тисяч. Автори звернення пропонували здійснювати добровільну хімічну кастрацію хворим на педофілію та тим, хто вчинив особливо тяжкий статевий злочин щодо дитини, та створити частково відкритий реєстр педофілів.

Авторка петиції кримінологиня Ганна Маляр вказувала на те, що відповідно до нещодавнього дослідження Ради Європи, 21 відсоток дітей, опитаних в Україні, зазнавали сексуального насильства. Петиція досить швидко зібрала необхідні підписи ще й через резонансне зґвалтування та вбивство 11-річної школярки Дарини Лук'яненко в Одеській області наприкінці червня.

Хоча зазвичай петиції дуже довго і складно проходять свій шлях у Верховній Раді, але цього разу парламентарі досить оперативно відреагували на вимогу людей та призначили позачергове засідання задля голосування лише одного документа -  законопроєкту колективного авторства народних депутатів на чолі з Олегом Недавою та Мустафою Найємом. Протягом двох років над законопроєктом працювали також і адвокати, і представники поліції та прокуратури, і лікарі, і кримінологи.

Зважений підхід

У цьому законопроєкті дублювалися вимоги петиції: зокрема, створення реєстру педофілів, до якого матимуть доступ лише міністерство юстиції, правоохоронці та керівники навчальних закладів у випадку прийому на роботу співробітників. Законопроєкт передбачав збільшення строку ув'язнення ґвалтівників та педофілів до 12-15 років, а у випадку повторого вчинення сексуального злочину - довічне ув’язнення. 

Хімічна кастрація, а саме введення медичних препаратів в організм людини, які знижують статевий потяг, пропонувалася лише як добровільний захід після відбування злочинцями покарання і тільки для тих, кому психіатри поставили діагноз - "педофілія".

Передвиборна гарячка

Однак пізніше у порядку денному позачергового засідання парламенту з'явився ще один альтернативний законопроєкт від лідера Радикальної партії Олега Ляшка. Суть його майже збігалась з основним законопроєктом, однак в деяких деталях він суттєво відрізнявся. Ляшко пропонував безальтернативно карати за всі сексуальні злочини щодо малолітніх позбавленням волі на строк 15 років без права дострокового звільнення з примусовою хімічною катрацією. 

Крім цього, законопроєкт Ляшка передбачав створення реєстру осіб, засуджених за зґвалтування дітей, розбещення неповнолітніх та статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрілості. "Щоб не тільки правоохоронці, а й кожна мама, тато могли зайти у реєстр і подивитися, де може чатувати загроза, де може бути покидьок, аби він на гарматний вистріл не підходив до школи, дитсадка, дитячого майданчика. Каструвати, аби він не ґвалтував наших дітей", - емоційно говорив під час виступу з трибуни Олег Ляшко перед голосуванням за законопроєкти. Він запевнив, що розробляв свій законопроект два роки, і саме він ініціював збір підписів народних депутатів задля проведення позачергового засідання Верховної Ради.

У результаті народні депутати голосували за обидва законопроєкти поспіхом, за скороченою процедурою. Причому,  законопроєкт Ляшка голосували першим. Після палкої промови лідера Радикальної партії його ініціативу підтримали 247 народних обранців. Законопроєкт Недави та Найєма провалили, і аби не було нарікань символічно проголосували "взяти за основу".

"Каструватимуть здорових"

Авторка петиції юристка Ганна Маляр - у розпачі. Всі напрацювання фахівців за два роки знівельовані. "Це передвиборна піар-технологія. Народні депутати навіть не читали, за що вони проголосували у законопроекті Ляшка", - у розпачі каже фахівчиня з комплексного вивчення злочинності, злочинців та жертв злочинів.

Маляр переконана, що парламентарі не випадково активно включилися у вирішення проблеми ґвалтування дітей саме перед виборами, адже декому це може додати електоральних балів. Сексуальне насильство, особливо щодо дітей, є резонансною суспільно важливою темою. Однак через бажання політиків заробити швидку підтримку виборців та голосувати, не вникаючи у суть проблеми, за словами Маляр, тепер в Україні хімічній кастрації піддаватимуть усіх, хто вчиняє злочини проти дітей, - незважаючи на наявність чи відсутність діагнозу "педофілія". "Зокрема, каструватимуть і за розбещення навіть за відсутності сексуального контакту. Але ж хімічна кастрація як медичний захід застосовується винятково до хворих! Такий підхід діє в усьому світі", - пояснила Ганна Маляр в інтерв’ю DW.

Ризики самосуду і збільшення вбивств?

Президент кримінологічної асоціації України Олександр Бандурка зауважує, що Україна вже давно потребує законодавчого врегулювання захисту малолітніх від сексуального насильства, оскільки зґвалтування дітей стали досить поширеними. "Тільки за вчорашній день було зґвалтовано троє дітей. Це через те, що існує майже повна безкарність за такі злочини", - вказує Бандурка.

У Національній поліції констатують, що список зґвалтованих і вбитих дітей зростає щодня. При цьому правоохоронці також дещо шоковані законодавчими нововведеннями щодо кастрації за сексуальні злочини проти малолітніх. "Відкритий реєстр ґвалтівників та педофілів може призвести до самосуду. Самосуд буде неминучим, знаючи ментальність українців", - застерігає заступник міністра внутрішніх справ України Вадим Троян.

Є зауваження до ухваленого закону й у експертів. Микола Хавронюк, експерт з кримінального права Центру політико-правових реформ, вказує на те, що збільшення строку ув'язнення за статеві злочини проти дітей спровокує хвилю вбивств малолітніх. "Коли злочинець знає, що після зґвалтування він сидітиме вже не 7, а 15 років, і його каструють, то він радше вб’є свою жертву, аби приховати зґвалтування і не відбувати таке покарання. Бо це певна гарантія, що його не знайдуть", - припускає Микола Хавронюк.

Він вказує, що така тенденція спостерігалась за радянських часів, коли існувала смертна кара за зґвалтування малолітніх. Саме через збільшення кількості вбивств зґвалтованих дітей тоді цю статтю кримінального законодавства переглянули і пом'якшили покарання. До того ж, наголошує експерт, в Україні немає підзаконних актів для визначення умов кастрації.

Тож  юристи та науковці сподіваються, що президент накладе вето на ухвалений поспіхом під вибори популістський закон про кастрацію педофілів.