Акцією солідарності з Олегом Сенцовим біля посольства Росії почалася низка заходів в Україні і за її кордонами за звільнення в'язнів Кремля. Українська діаспора закликала світ до одноденного голодування солідарності.
Реклама
Фундація "Вільні Люди" та ще дві громадські організації напередодні старту чемпіонату світу з футболу в Росії провели пікет російського посольства Росії з вимогами звільнити Олега Сенцова та інших в'язнів Кремля. Український Конгресовий Комітет Америки та інші організації української діаспори закликали світову спільноту на знак солідарності зі Сенцовим вдатися до одноденного голодування. Метою цих акцій їхні організатори назвали привернення уваги світу до голодування Сенцова та до десятків українських політв'язнів, що незаконно утримуються в російських в'язницях.
За міжнародний тиск на Кремль
Пікет російського посольства напередодні початку чемпіонату світу з футболу в Росії організувала фундація "Вільні люди" за підтримки Молодіжного націоналістичного конгресу та Спілки української молоді. Організатори заявили, що їхню заяву з вимогами звільнити кримського режисера Олега Сенцова та десятки інших українських політичних в'язнів з російських в'язниць підтримали загалом понад 20 громадських організацій. Але сам пікет вийшов нечисленним - у ньому взяли участь до 30 осіб.
Заступник керівника штабу фундації "Вільні люди" Дмитро Жмайло пояснив в інтерв'ю DW, що акція вийшла спонтанною і готувалася лише одну добу. Але його потішив той факт, що телебачення і преса виявили неабиякий інтерес до пікету російського посольства. "Ми не чекаємо, що нас почує Росія, але хочемо, щоби цивілізований світ почув, що Олег Сенцов голодує вже місяць. Ми хочемо, щоби люди в інших країнах та українська діаспора тиснули на свої уряди, а ті уряди тиснули на Москву, щоби звільнити Олега Сенцова і всіх українських політв'язнів, яких незаконно утримує Росія", - сказав Жмайло.
Бойкот футбольного чемпіонату
Один з учасників пікету на ім'я Андрій сказав DW, що він обурений намірами двох телеканалів України транслювати матчі світового футбольного чемпіонату. Він має намір разом зі своїми однодумцями пікетувати офіси цих телеканалів і вимагати втручання правоохоронних органів. "Я вважаю, що Росія не заслужила таке свято футболу і буде намагатися відмити свій імідж агресора і того, що вона накоїла на Донбасі, в Криму і в Сирії. Буду закликати всіх бойкотувати перегляд матчів цього чемпіонату і виступати за звільнення наших громадян з російських в'язниць", - сказав Андрій.
Деякі водії авто, що прямували повз оточене колючим дротом із закритими металевими ролетами вікнами російське посольство, сигналами підтримували пікет. Поодинокі перехожі на цьому боці вулиці зупинялися і схвально реагували на гасла і плакати в руках протестувальників. "Таких акцій має бути більше. І треба більше повідомляти про них, щоби люди знали і могли приходити на підтримку нашої молоді. Я шкодую, що раніше не дізналася про цей пікет і побачила його цілком випадково", - сказала пенсіонерка Марія.
Міжнародна антиросійська кампанія
Міжнародна коаліція з прав людини оголосила про старт глобальної кампанії "Red Card Campaign - #RedCard4Putin". Під час проведення чемпіонату світу з футболу в Росії, впродовж наступного місяця активісти мають намір публікувати аналітичні матеріали та відео про злочини чинної російської влади. "Це міжнародна кампанія тиску на Росію з вимогою звільнення політичних в’язнів, серед яких 70 українців, а також припинити воєнну агресію, жахливі порушення прав людини та постійні спроби підірвати міжнародний правопорядок", - заявив на брифінгу в Києві голова Міжнародної коаліції з прав людини та віце-президент Світового конґресу українців Павло Ґрод.
Він нагадав, що Олег Сенцов голодує вже 31 день і що одна з цілей глобальної кампанії #RedCard4Putin - домогтися звільнення не лише його, а й решти політичних в’язнів. До кампанії долучився Світовий конґрес українців, який об’єднує українців у 53 країнах світу. Його активісти планують низку флешмобів у різних країнах. Чимало українців, що живуть за кордоном, вже заявили про приватний бойкот перегляду матчів світового футбольного чемпіонату і мають намір спонукати до цього своїх співгромадян.
Українські політв'язні в Росії
У російському Ростові-на-Дону 23 липня почався судовий розгляд справи українця Павла Гриба, якого звинувачують у тероризмі. Про інших українців, які перебувають за ґратами у РФ, - у фотогалереї DW.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Павло Гриб
20-річний Павло Гриб зник у серпні 2017 року у білоруському Гомелі, куди він попрямував на зустріч із дівчиною, з якою спілкувався в соцмережах. Згодом стало відомо, що хлопець опинився у слідчому ізоляторі Краснодара у РФ. Його звинувачують у тероризмі. Тоді ж його адвокатеса заявила, що Павла викрали співробітники ФСБ.
Фото: Facebook/Ігор Гриб
Олег Сенцов
Українського кінорежисера затримали у Сімферополі навесні 2014 року й звинуватили в створенні терористичної організації і підготовці терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 20 років колонії суворого режиму. Вину не визнає та заявляє, що піддавався тортурам. 14 травня 2018 року оголосив голодування з вимогою відпустити всіх українців, яких утримують в РФ.
Фото: A. Naumlyuk
Олександр Кольченко
27-річний кримчанин теж є фігурантом "справи Сенцова". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі й закинули йому участь у терористичній організації та підготовку терактів у Криму. Північно-Кавказький військовий суд у Ростові засудив його до 10 років позбавлення волі. Свою вину, як і Олег Сенцов, він не визнав. Ув'язнення Олександр Кольченко відбуває у Челябінській області.
Фото: A. Naumlyuk
Олексій Чирній
Історичний реконструктор з Криму Олексій Чирній є четвертим фігурантом у справі "кримських терористів". Його затримали в травні 2014 року в Сімферополі. Він єдиний, хто визнав свою провину в цій справі і дав свідчення проти Сенцова. Військовий суд у Ростові засудив його до 7 років позбавлення волі. За даними адвокатів, з липня 2017 року відбуває покарання у колонії у Ростовській області.
Фото: A. Naumlyuk
Сергій Литвинов
34-річного жителя Луганської області, учасника АТО Сергія Литвинова затримали влітку 2014-го у Ростові. Його звинувачували в розстрілі "30 невстановлених чоловіків" і зґвалтуванні й убивстві 8 жінок з мотивів політичної ненависті. Потім його справу перекваліфікували і суд у Ростовський області засудив його до 8,5 року колонії за розбій. Відбуває покарання у колонії суворого режиму під Магаданом.
Фото: A. Naumlyuk
Микола Карпюк
53-річний Микола Карпюк - житель Рівненської області, якого затримали в березні 2014-го за невідомих обставин. Його звинуватили в участі в бойових діях проти російських військових у Чечні в 1994-1995 роках. Карпюк заявляв, що до нього застосовували тортури. У травні 2016-го засуджений до 22,5 року ув'язнення, відбуває покарання у в'язниці для особливо небезпечних злочинців "Владимирський централ".
Фото: A. Naumlyuk
Станіслав Клих
Клиха затримали в серпні 2014 року у Росії за тими ж звинуваченнями, що й Карпюка: участь у бойових діях у Чечні та вбивство російських військових. За словами адвокатів, під час процесу до нього застосовували тортури і психотропні речовини. Засуджений у 2016-му до 20 років суворого режиму. З колонії його час від часу переводять до тюремної психлікарні.
Фото: A. Naumlyuk
Володимир Балух
4 серпня 2017 року підконтрольний РФ суд в анексованому Криму засудив до 3,7 року позбавлення волі українця Балуха, відомого вивішенням у с. Серебрянка українського прапора та таблички "вулиця Героїв Небесної Сотні". Звинуватили його у начебто незаконному придбанні та зберіганні боєприпасів і вибухівки. У липні 2018-го засуджений також за дезорганізацію роботи ізолятора загалом до 5 років колонії.
Фото: Crimean Human Rights Group
Роман Сущенко
Кореспондента української інформагенції "Укрінформ" Романа Сущенка затримали в Москві 30 вересня 2016 року під час поїздки до брата, який проживає у Москві. 4 червня 2018 року Сущенка засудили до 12 років колонії суворого режиму за шпигунство. Процес проходив у закритому режимі. Міжнародні журналістські організації закликають звільнити Сущенка.
Фото: picture-alliance/dpa/Tass
Олександр Костенко
Після анексії Криму колишнього українського міліціонера з Сімферополя Олександра Костенка звинуватили у спричиненні шкоди "беркутівцю" під час масових протестів у Києві у лютому 2014 року. Контрольований Росією суд у Сімферополі засудив його до понад 4 років позбавлення волі, після апеляцій строк знижений до 3 років 11 місяців. Відбуває покарання у колонії Кірово-Чепецька.
Фото: Imago/Alexei Pavlishak/TASS
Геннадій Афанасьєв
Затриманий у Сімферополі в травні 2014-го. Військовий суд у Ростові засудив 26-річного кримського активіста до 7 років тюрми за звинуваченням в участі у "терористичному угрупованні Олега Сенцова". Свою провину він визнав, але пізніше заявив, що свідчення дав під тортурами. 14 червня 2016 року Путін помилував Афанасьєва, і його передали Україні. Він подав позов до ЄСПЛ на російське правосуддя.
Фото: A. Naumlyuk
Юрій Солошенко
75-річного пенсіонера з Полтави затримали влітку 2014-го в Москві. Його звинуватили в шпигунстві. Московський міський суд засудив його до 6 років колонії суворого режиму. Справа Солошенка, який не визнавав вину, розглядалася в режимі секретності. Після майже двох років ув'язнення його помилувано указом Путіна. Солошенко повернувся до України. Помер у квітні 2018 року.
Фото: A. Naumlyuk
Надія Савченко
У травні 2014-го льотчиця потрапила в полон на Луганщині, вивезена до Росії, де була засуджена до 22 років в'язниці за вбивство російських журналістів за попередньою змовою та в замаху на вбивство й незаконний перетин кордону РФ. У 2016-му після помилування Путіним Савченко передали Україні. Наразі вона - депутатка Ради, однак заарештована у березні 2018-го за звинуваченням у підготовці теракту.
Фото: A. Naumlyuk
Ільмі Умеров
У квітні 2016 року заступника голови Меджлісу затримали співробітники ФСБ в Бахчисараї. 27 вересня 2017 року суд в анексованому Криму засудив Умерова до двох років ув'язнення за "заклики до порушення територіальної цілісності РФ". Умеров вважає кримінальне провадження проти себе політично мотивованим. Місяцем пізніше Росія передала Ільмі Умерова Туреччині, звідки він повернувся в Україну.
Фото: Getty Images/M.Vetrov
Ахтем Чийгоз
11 вересня 2017 російський суд в анексованому Росією Криму засудив Ахтема Чийгоза до 8 років колонії суворого режиму за звинуваченнями в організації масових заворушень поблизу будівлі Верховної Ради Криму в Сімферополі у лютому 2014 року. Наприкінці жовтня Москва передала його разом із Умеровим Анкарі, звідки вони повернулися до Києва.