Під час протестів в Ірані було вбито 1500 осіб - Reuters
Марія Думанська
23 грудня 2019 р.
Внаслідок силового придушення антиурядових протестів в Ірані загинули близько 1500 людей. Лідер країни аятола Алі Хаменеї наказав "зробити усе, що потрібно для їхнього придушення", повідомляє агенція Reuters.
Реклама
Духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї особисто розпорядився придушити антиурядові протести, які сколихнули країну у листопаді. Після цього наказу внаслідок дій силовиків загинули близько 1500 людей, повідомляє агентство Reuters з посиланням на джерела у понеділок, 23 грудня.
За їхніми даними, після декількох днів протестів по всій країні аятола Алі Хаменеї 17 листопада зібрав високопосадовців з уряду та силових служб. "Ісламській Республіці загрожує небезпека. Робіть усе, що потрібно, щоб це припинити. Ви маєте мій наказ", - переповіло слова Хаменеї одне з джерел агенції. Цей наказ Хаменеї агенції підтвердили чотири різних джерела. Таким чином іранський лідер дав зелене світло для "найкривавіших репресій проти протестувальників після Ісламської революції 1979 року", зазначає агентство.
Крім того, іранський лідер наголосив, що у разі провалу учасники цієї наради будуть самі за нього відповідальні. На думку учасників наради, протестувальники мали на меті скинути режим. "Вороги хотіли повалити Ісламську Республіку. Потрібна була негайна реакція", - сказало одне із джерел.
Після цього менш ніж за два тижні протестів були вбиті близько 1500 людей. Серед них були щонайменше 17 підлітків та близько 400 жінок, а також декілька силовиків і поліцейських.
Наведена кількість жертв перевищує попередні дані правозахисних організацій та США. Зокрема, у звіті Amnesty International від 16 грудня зазначається, що кількість загиблих становила щонайменше 304 особи. У Державному департаменті США нарахували "багато сотень загиблих" і заявили, що бачили дані, в яких говорилося, що кількість жертв може перевищувати тисячу.
Водночас дані, які отримала агенція Reuters, за словами двох іранських чиновників, які їх надали, ґрунтуються на інформації, зібраній із силових структур, моргів, лікарень та отриманих від судмедекспертів. Агенція зверталась за коментарями до іранського уряду. Утім, там відмовилися коментувати цю інформацію.
Нагадаємо, 15 листопада в Ірані спалахнули протести через підвищення цін на пальне й нормування продажу пального населенню за пільговою ціною. 19 листопада в ООН висловили занепокоєння через "значну кількість загиблих" унаслідок застосування силовиками та поліцією бойових набоїв проти мітингарів.
Крім того, за непідтвердженими даними, в країні заарештували понад тисячу осіб, серед них 180 так званих "підбурювачів" протестів, яким загрожує смертна кара.
Фотогалерея: Дев'ять тисяч років культури в Ірані
Стародавні артефакти, представлені на виставці у Бонні, представляють культури, які існували на території Ірану. Історія деяких з них сягає восьмого тисячоліття до н.е. Багато з них уперше демонструються за межами Ірану.
Фото: Bundeskunsthalle Bonn
Скарби ранніх цивілізацій
Простий, але функціональний: цей однокімнатний будиночок був створений у шостому тисячолітті до нашої ери. Виставка під назвою "Іран. Стародавні культури між водою та пустелею" у музеї Bundeskunsthalle в Бонні демонструє, як жили люди у цьому регіоні, починаючи з сьомого тисячоліття до н.е. і до розквіту династії Ахеменідів у першому тисячолітті до н.е.
Фото: National Museum of Iran/Bundeskunsthalle Bonn
Вавилонська вежа
Вавилонська вежа пов'язується науковцями з Етеменанкі, зикуратом у Вавилоні, побудованим царем Вавилону Набопаласаром на честь месопотамського бога Мардука. Він був зруйнований Александром Македонським. Біблійна легенда про Вавилонську вежу мала ціллю пояснити походження різних мов світу.
Фото: Bundeskunsthalle Bonn
Настільні ігри в Персії
Серед інших експонатів - дошки для настільних ігор, зроблені з мильного каменю та красиво прикрашені фігурками змій та пташок. Такі ігри були поширені у Західній Азії вже у третьому тисячолітті до н.е. Вони подібні до популярної нині настільної гри - нардів.
Фото: National Museum of Iran/Bundeskunsthalle Bonn
Джирофтські сенсаційні знахідки
У 2001 році поліції вдалося захистити визначні знахідки, які були викрадені з територій неподалік міста Джирофт, зокрема, красивий посуд, зроблений з хлориту. Експонат на фотографії датований третім тисячоліттям до н.е. Родовище мінералу розташоване за 90 кілометрів від місця, де викопали цю знахідку.
Фото: National Museum of Iran/Bundeskunsthalle Bonn
Вино та святкування
Важається, що заможні люди, які жили у ті часи, пили вино з золотих чаш на могилах своїх померлих близьких. Чаші, які використовувалися під час цих церемоній, підтверджують високу майстерність ремісників у ті часи. Кубки прикрашалися майстерно виконаними рельєфами напівлюдей-напівтварин.
Фото: National Museum of Iran/Bundeskunsthalle Bonn
Прикраси принцес
Це з казок тисячі й однієї ночі? Масивні прикраси з золота, включно з обручками, браслетами та ланцюжками, були знайдені у 2007 році у гробницях двох еламських принцес у поселенні Жобжі недалеко від Перської затоки. Разом з принцесами також було захоронено їжу та посуд - як тоді вірували, ці предмети мали допомогти їм під час подорожі в інший світ.
Фото: Bundeskunsthalle Bonn/D. Ertl
Резиденція правителя
Чога-Занбіль було містом-резиденцією царя Еламу Унташ-Напіріши (1275-1240 роки до н.е.). Воно було оточене трьома кільцями мурів. Знайдені там тисячі цеглин дозволяють припустити, що існували плани розширення міста.
Фото: Bundeskunsthalle Bonn
Рай на землі
Перські сади були занесені ЮНЕСКО до списку об'єктів світової культурної спадщини. Реконструкцію внутрішнього дворику було споруджено до виставки у боннській Bundeskunsthalle. Басейн з фонтанами у центрі створює прохолоду. З обох боків - клумби з екзотичними рослинами. У затінку під навісом можна посидіти та відпочити. Висока стіна захищає не лише від сонця, але і від допитливих очей.
Фото: Bundeskunsthalle Bonn
8 фото1 | 8
Іран охопили протести
В Ірані відбуваються найбільші акції протесту з 2009 року. Демонстранти вийшли на вулиці через незадоволення зростанням цін та зовнішньою політикою влади.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Noroozi
Найбільші протести з 2009 року
В іранських містах тривають акції протестів, що розпочались 28 грудня. Нинішня хвиля демонстрацій - найбільша з 2009 року, коли протестувальники висловлювали незадоволення перемогою Махмуда Ахмадінежада на президентских виборах.
Фото: picture-alliance/dpa/E. Noroozi
Незадоволення високими цінами та політикою
У перший день протестів, 28 грудня, вуличні акції у місті Мешхеді на північному сході Ірану переросли у зіткнення демонстрантів з поліцією, не менше 50 людей були затримані. Протестувальники висловлювали незадоволення зростанням цін, безробіттям, а також зовнішньою політикою країни, що призводить до санкцій проти Ірану.
Фото: picture-alliance/AA/Stringer
Протести у Тегерані
29 грудня влада Ірану застерегла людей від участі у подальших акціях, особливо у столиці країни. Однак вже 30 грудня мітинг у Тегерані влаштувала група студентів. Вони скандували "Ні Газа, ні Ліван, життя віддам за Іран" і виступали проти того, що уряд витрачає кошти на підтримку проіранських угруповань на Близькому Сході, а не на розвиток власної країни.
Фото: picture-alliance/abaca/Stringer
Сотні затриманих
На вуличних акціях у Тегерані уже в перші дні затримали 200 осіб, 40 з яких влада вважає "ватажками незаконних зібрань". Тепер на них чекає суд. За офіційними даними, дев'ять з десяти затриманих - молодше 25 років.
Фото: picture-alliance/abaca/Stringer
Перші загиблі
На антиурядових демонстраціях 30 грудня в місті Доруд на заході Ірану загинули два демонстранти. Місцева влада запевняє: поліція не має відношення, є "докази" того, що в смертях винні бойовики екстремістської "Ісламської держави".
Фото: picture-alliance/AA/Stringer
Telegram та Instagram - заблокували
В останній день 2017 року в Ірані заблокували соцмережу Instagram та месенджер Telegram. Рішення влада пояснила потребою "підтримувати мир та безпеку громадян". Засновник Telegram Павло Дуров заявив, що блокування програми обміну повідомленнями викликано відмовою його компанії закрити канали зв'язку для протестувальників.
Фото: Getty Images/AFP/A. Kenare
Роухані: В Ірані кожен має право на власну думку
Президент Ірану Хасан Роухані на засіданні уряду 31 грудня засудив насильство та закликав створювати "можливості для законної критики та протестів". За його словами, Іран - вільна країна, де кожен має право на власну думку.
Фото: picture-alliance/AP Photo/V. Salemi
Поява політичних слоганів
Попри те, що протести почалися з економічних причин, на вулицях Ірану вже лунають і політичні лозунги. Зокрема антиклерикальні - на фото розірваний плакат з зображенням глави теократичного режиму, Верховного лідера Ірану, аятолли Хаменеї. Кричать також і "Слався Реза-Шах" - монарх Ірану в 1925-1941 році, чию династію Пехлеві повалив аятолла Рухолла Хомейні, перший лідер ісламської республіки.
Число жертв протестів продовжує зростати. Лише 2 січня офіційно відомо про загибель одного вартового революції, одного поліцейського, одного випадкового перехожого та шістьох демонстрантів. Загалом ідеться вже про не менше 21 загиблого за останні дні.