1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Кінець епохи Берлусконі

Ірина Кащей, Рим2 серпня 2013 р.

Рішення Касаційного суду Італії, яке підтвердило вирок про ув’язнення Сильвіо Берлусконі, стало справді епохальним. Життя екс-прем’єра поділилося на "до" (20 років політичної кар’єри) та "після".

Фото: Reuters

Вирок у справі "Mediaset", за якою Берлусконі обвинувачувався у створенні злочинних схем та ухиленні від сплати податків, є найважливішим з усіх процесів Берлусконі. Хоча б тому, що це перший процес, який пройшов третю та останню інстанцію – Касаційний суд, вирок якого не підлягає оскарженню. Отже, уперше за довгі роки судової тяганини – результат: Берлусконі тепер офіційно має судимість. І це перевертає його особисту долю та долю нинішнього уряду.

Що буде з Кавальєре?

На екс-прем´єра ще очікує вирок у справі про інтимний зв´язок з неповнолітньою марокканкою Каримою Ель Маруґ ("Рубі")Фото: Reuters

Сильвіо Берлусконі ще на кілька місяців може залишитися сенатором, поки тривають судові розгляди додаткового покарання – а саме заборони обіймати державні посади. Але незалежно від її підтвердження чи скасування, Берлусконі вже тепер не може бути обраний. Якщо впаде уряд, він не може йти на вибори на чолі своєї партії. За законом, особа, щодо якої є вироки з покаранням понад два роки тюрми, не може балотуватися чи бути депутатом парламенту. Причому права бути обраним він позбавляється на мінімум 6 років, йдеться в антикорупційному законі, ухваленому з ініціативи уряду Маріо Монті.

Тепер прокуратура має виконати головний вирок – ув’язнення на чотири роки. Слід зазначити, що три з них підпадають під помилування, але у рік, що залишився, Берлусконі має якось відбути покарання. Це можуть бути суспільно корисні роботи або ж домашній арешт. Цей вибір засуджений має зробити приблизно у середині жовтня. Італійська преса упевнена, що Берлусконі віддасть перевагу домашньому арешту в одній зі своїх 20 вілл або апартаментів.

Крім того, прокуратура вимагатиме у політика і медіа-магната здати паспорти. Громадянський паспорт Берлусконі має здати у поліцейський відділок, а дипломатичний (який він має як екс-прем’єр) – до МЗС.

Міна для уряду

Вирок Берлусконі

01:21

This browser does not support the video element.

У довгі години очікування вироку одразу кілька урядовців заявили, що уряд повинен залишатися непохитним у випадку будь-якого рішення суду. Адже нинішній момент є "делікатним". Урядові належить розв’язати низку важливих питань: змінити закон про вибори, який у нинішньому вигляді часто призводить до некерованості країни, провести податкові реформи та реформу юстиції.

Але, як каже головний редактор онлайн-версії видання "Il Sole 24 оre" Даніеле Беллазіо: "важко повірити, що вирок дійсно ніяк не вплине на коаліцію, створену з "Народу свободи" Берлусконі та Демократичної партії". Політикам таки доводиться рахуватися з дійсністю – лідер "Народу свободи" тепер має судимість. "Очільник однієї з двох партій уряду тепер є судимим, засудженим до чотирьох років тюрми. Це було б ляпасом для чесних громадян та для міжнародного іміджу Італії, якби його партія ще хоч секунду залишалася при владі", - каже колишній суддя, лідер "Цивільного руху" Антоніо Інгройя. Опозиціонер вважає, що Демократична партія теж заплямована співробітництвом з "Народом свободи". На його думку, а також на думку політика-популіста Беппе Грілло, обидві політичні сили мусять піти.

Позачергові вибори?

Крісло у Сенаті невдовзі доведеться звільнитиФото: Alberto Lingria/AFP/Getty Images

Чи зможе діючий прем’єр Енріко Летта втримати уряд у таких умовах? Здебільшого це залежить від кроків "Народу свободи", визнають у Демпартії. Політичні оглядачі у свою чергу прогнозують: уряд протримається кілька місяців. Потім – позачергові вибори. Цілком можливо, вже навесні 2014 року.

Але – і це вже точно – без Берлусконі. Хоча "берлусконізм" залишається, насамперед – у самих італійцях, зазначає оглядачка газети "Il Fatto Quotidiano" Анджела Віталіано. "Наша країна має історичну тенденцію "закохуватись" у популістів з відтінком тиранства – від Муссоліні до Берлусконі та Грілло. – пише публіцистка. – І якщо Берлусконі зійде зі сцени, а я у цьому не впевнена, то не тому, що італійці самі віддалились від нього та берлусконізму, який ще хтозна скільки років царюватиме у країні".

Пропустити розділ Більше за темою

Більше за темою

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW