Згідно з конституцією ФРН, перше засідання нового Бундестагу має відбутися щонайпізніше через 30 днів після парламентських виборів. 22 жовтня - саме такий день: новобраний Бундестаг збереться на своє перше установче засідання. Цього ж дня автоматично завершиться термін повноважень теперішнього німецького уряду. Щоправда новим кабінетом міністрів у ФРН поки що й не пахне: християнські демократи 23 жовтня лише розпочнуть переговори про створення коаліції із соціал-демократами, і як довго цей процес триватиме, нині можна лише гадати.

Новий Бундестаг і старі керманичі

Утім, це не означає, що на цей період Німеччина залишиться без керманичів. В Основному законі ФРН на такі випадки прописані чіткі правила: старий уряд здійснюватиме свої повноваження доти, доки не сформують новий. Тобто Меркель та її міністри, по суті, зобов'язані залишатися на своїх посадах.

У такий перехідний час вагомої ролі набуває посада федерального президента. Йоахім Ґаук, виступаючи свого роду посередником між партіями, має всіляко сприяти тому, аби новий дієздатний уряд запрацював якомога швидше. Якщо цього не вдасться досягти, президент може призначити уряд меншості або ж скликати нові вибори.

А до того часу всі державні справи вестимуться, як і раніше. Старий уряд у новому тимчасовому амплуа "виконувача обов'язків" матиме такі ж повноваження, як і раніше. Приміром, представлятиме ФРН за кордоном або ухвалюватиме нові постанови. Політолог Тимо Ґрунден з університету Гісена, щоправда, не вважає це оптимальним: "Адже цей уряд не має демократичного мандату від новообраного Бундестагу".

Важливі рішення в шухляду

З огляду на це від перехідного уряду очікують, що важливі політичні рішення, з приводу яких новий уряд може займати інші позиції, будуть відкладені в шухляду. "Не можна починати якихось суперечливих ініціатив, адже невідомо, чи користуються такі ініціативи підтримкою більшості в Бундестагу. У разі чого парламент має поставити перехідний уряд на місце".

В історії ФРН не раз траплялося, що в проміжній фазі між виборами до Бундестагу та формуванням нового коаліційного уряду при владі перебував перехідний уряд. Зазвичай такі уряди не ухвалювали якихось доленосних рішень. Але були й винятки. Приміром, на момент виборів 1998 року у Косовому загострилася криза, і слід було негайно ухвалювати рішення щодо військового втручання. Тоді у ФРН при владі був уряд Гельмута Коля, який от-от мав піти у відставку, а до влади мав прийти уряд Ґергарда Шредера у складі соціал-демократів і Зелених. "Тоді голова перехідного уряду Коль зустрівся з імовірним новим канцлером Шредером, і вони разом вирішували, як вчинити в цій ситуації", - пригадує Тимо Ґрунден.

Теоретично перехідний уряд може перебувати при владі необмежений у часі період. "У Бельгії такий уряд функціонував понад рік, тому що дві великі партії - валлонів і фламандців - ніяк не могли порозумітися", - наводить приклад політолог. Однак для Німеччини це радше малоймовірно, переконаний експерт. У разі, якщо німецькі партії не домовляться, швидше за все будуть призначені повторні вибори.