Любомир Гузар відмовився очолювати Українську греко-католицьку церкву за станом здоров’я. Наступника обиратиме синод єпископів.

Мільйони греко-католиків, більшість яких мешкають у західній Україні, перебувають у непростих відносинах з президентом і урядом. Керівництво держави в Києві у жодний спосіб не реагує на неодноразові прохання представників церков та релігійних інституцій про організацію зустрічей задля налагодження діалогу, каже релігієзнавець з Києва Людмила Филипович.

За її словами, у греко-католиків є «абсолютно чітка позиція - вони не конфліктують з владою, налаштовані на суспільний та владний діалог». Тому, вважає Филипович, від зміни керівника ця позиція навряд чи зміниться,

Церква «на колінах»

Утім, греко-католики хочуть визначеності у відносинах «держава-церква», зазначає експерт. На її думку, вони хочуть знати - що їх очікує у наступні 10 років, бо багато соціальних програм, які має підтримувати держава, «завалено, а держава не дає жодної відповіді», зазначає релігієзнавець.

„Церква фактично поставлена на коліна в ролі „просителя”, який звертається: „Президенте, зустріньтеся з нами, зустріньтеся!” А мені здається, що сам президент має усвідомлювати вагу релігійного чинника”, - каже Филипович.

Коли влада не готова чи не хоче спілкуватися з церквами, не розуміє важливості державно-церковного діалогу, то і новий предстоятель не в змозі на це вплинути, хто б він не був, каже виконавчий директор „Інституту релігійної свободи” Максим Васін. Він вважає, що позиція наступника Гузара не відрізнятиметься, і бачення греко-католицької церкви у напрямку налагодження взаємин між іншими конфесіями, політичними силами та владою – буде збережено.

Аби не нагнітати ситуацію, в інтересах влади - відновити діалог, і «шукати порозуміння не лише з однією конфесією, як це нині відбувається», - каже Васін. На думку оглядачів, президент Янукович віддає перевагу лише представникам Української православної церкви Московського патріархату.

Автор: Галина Стадник
Редактор: Роман Гончаренко