Від груп допомоги сусідам до праворадикалів, які не цураються насильства, - загони так званої громадянської самооборони в німецьких містах демонструють широких спектр суспільних настроїв. Вони називають себе по-різному, можливо, тому що поширене для позначення подібних ініціатив німецьке слово Bürgerwehr (можна перекласти як "озброєний громадянський загін") звучить надто по-військовому й одразу привертає до себе увагу державних органів. Зрештою, за внутрішню безпеку у країні відповідає поліція, і тому просто так гратися в шерифа в Німеччині права ніхто не має.

Та новорічні події в Кельні, схоже, створили нову атмосферу навислої загрози в німецькому суспільстві. Деякі громадянські самооборонні загони прямо вказують на кельнські напади як доказ необхідності свого існування. Приміром, у Дюссельдорфі за останні тижні з’явилася одна з таких ініціатив, її група у соціальній мережі Facebook має назву "Einer für alle, alle für einen… Düsseldorf passt auf" ("Один за всіх, усі за одного… Дюссельдорф пильнує") та налічує станом на п'ятницю, 15 січня, понад 14 тисяч учасників. Мета групи, згідно з її власним описом, - захист "наших жінок" у той час і в тих місцях, де їм може загрожувати небезпека. Зокрема на вихідних та під час масових заходів члени групи збираються проводити патрулювання міста. Від закидів щодо насильства чи ворожого ставлення до іноземців організатори дюссельдорфської ініціативи відхрещуються. "Я проти того, аби вільні люди дозволяли себе залякувати", - сказав в інтерв’ю одному з німецьких телеканалів організатор групи Тофіг Хамід, коментуючи мету ініціативи.

Схил у правий бік

Утім, у багатьох випадках загони самооборони все ж мають чимало спільного з праворадикальними організаціями. Очільник відомства з охорони конституції - внутрішньої спецслужби ФРН - у федеральній землі Саксонія Ґордіан Маєр-Плат нещодавно заявив про суттєве зростання кількості загонів самооборони, деякі з яких були організовані правими екстремістами чи популістами. Соціолог Маттіас Квент з університету міста Єни попереджає і про іншу небезпеку. На його думку, дехто із громадян, які раніше ніколи не мали контактів із праворадикалами, можуть опинитися у сфері впливу правих ідей завдяки участі в подібних самооборонних загонах.

Занепокоєння спецслужб викликає, приміром, загін Bürgerwehr FTL/360 з міста Фрайталя у Саксонії. Раніше організація вже потрапляла на шпальти преси через масові акції протесту проти біженців. Приводом для створення загону став напад і побиття двома вихідцями з Марокко місцевих школярів, що начебто мали місце в одному з автобусів. Після цього члени закону патрулюють громадський транспорт з метою "забезпечення спокою та порядку", як кажуть вони самі.

Одним із членів самооборонного загону Bürgerwehr Güstrow у федеральній землі Мекленбург-Передня Померанія є, приміром, раніше засуджений представник міського осередку праворадикальної Націонал-демократичної партії Німеччини (НДПН) Нільс Матішент. А в Нижній Саксонії місцеві громадянські "стражі порядку" минулої осені влаштували марш перед будівлею гуртожитку для біженців.

Те, що загони самооборони притягують до себе праворадикалів, спецслужби не дивує. Президент відомства з охорони конституції у федеральній землі Тюрингії Штефан Крамер в інтерв'ю dpa пояснив, що такі ініціативи використовують відчуття небезпеки, незалежно від того, має вона під собою підґрунтя чи ні. Вони роблять це "з метою не лише піддати сумніву державу та її здатність до дій, але й цілеспрямовано спровокувати зневагу до неї", каже Крамер. "Крім того, загони самооборони задовольняють прагнення правих екстремістів носити уніформу, мати мілітаристський вигляд, а також витісняти представників меншин з метою підвищення власного значення", - додає представник спецслужби.

Не вся самооборона поза законом

І хоч у поліції та міністерстві внутрішніх справ ФРН наголошують на тому, що охорона правопорядку - їхнє завдання, а появі "паралельних структур" потрібно запобігти, не кожен загін самооборони за визначенням є протизаконним. Якщо сусіди, приміром, самоорганізовуються та слідкують за тим, аби в їхньому районі до квартир не потрапляли крадії, то німецький закон їм цього не забороняє. На що вони натомість не мають законного права, так це озброюватися чи застосовувати насильство. Протизаконними також є обшук людей, яких такі "самооборонці" в чомусь підозрюють. Так само вони не мають права вимагати в когось документи - навіть якщо чиїсь дії викликають у них підозру. Лише в тому разі, якщо злочинця спіймано "на гарячому", його можна затримати до того моменту, поки на місце прибуде поліція. Таке право має кожен німецький громадянин.

Тому причин вести спостереження за всіма без винятку загонами самооборони Крамер не бачить. Необхідність уваги з боку спецслужб, за його словами, можуть продиктувати лише конкретні дії окремої організації. Не драматизувати ситуацію радить і фахівець-криміналіст Крістіан Пфайффер. "Загони самооборони, як правило, нікому не шкодять. Але водночас вони у жодному разі й не підвищують рівня безпеки", - сказав він у розмові з ганноверською газетою Neue Presse.

Причина , за його словами, полягає, зокрема, і в тому, що такі загони не можуть заздалегідь розпізнати, звідки варто чекати потенційної небезпеки. Крім цього, експерт запевняє, що різного роду загони самооборони, як правило, зникають уже за кілька тижнів після свого заснування. Причина - в тому, що "люди, які працюють, не мають для подібних речей часу", пояснює Пфайффер. Це, схоже, доводить і нещодавно заснована дюссельдорфська ініціатива. Попри таку велику кількість учасників групи у Facebook до оголошеного патрулювання вулиць міста минулої суботи долучилися лише кілька десятків громадян.