Надзвичайний стан у Туреччині, ймовірно, діятиме і після переможного для президента Ердогана референдуму. Уряд подовжив його дію щонайменше до 19 липня. Опозиція критикує рішення влади.
Після перемоги Ердогана на референдумі Туреччина продовжує дію надзвичайного стануФото: Reuters/M. Sezer
Реклама
Уряд Туреччини ухвалив рішення про подовження дії надзвичайного стану в країні на три місяці - до 19 липня. Про це ввечері в понеділок, 18 квітня, повідомив віце-прем'єр Нуман Куртулмус. Рішення було погоджено за головування президента Реджепа Таїпа Ердогана на засіданнях національної ради безпеки та кабінету міністрів. Рада обґрунтувала рішення необхідністю "захисту нашої демократії, верховенства права, а також прав і свобод громадян".
Формально рішення ще має затвердити парламент. Та позаяк пропрезидентська "Партія справедливості та розвитку" (AKP) контролює більшість, позитивне рішення є очікуваним.
У найбільшій опозиційній політсилі країни - Республіканській народній партії (CHP) - розкритикували рішення влади. "Вони не можуть керувати цією країною без надзвичайного стану. Вони стали урядом, який залежить від надзвичайного стану", - цитує інформагенція dpa депутата Баріса Яркадаса, який представляє опозицію.
Надзвичайний стан у Туреччини запровадили після провальної спроби державного перевороту 15 липня 2016 року. Відтоді дію надзвичайного режиму двічі продовжували. Надзвичайний стан дозволяє президенту в односторонньому порядку видавати укази, які мають силу законів та не потребують згоди парламенту.
Минулої неділі, 16 квітня, в Туреччині пройшов референдум щодо розширення повноважень президента. За попередніми даними після підрахунку всіх відданих голосів, 51,5 відсотка громадян підтримали запропоновані реформи. Якщо результат буде офіційно підтверджено, країна перетвориться з парламентської на президентську республіку. Глава держави стане одночасно головою уряду, здобуде право планувати державний бюджет, призначати і звільняти міністрів і суддів, а також видавати щодо певних питань укази, які матимуть силу законів та не потребуватимуть підтримки парламенту. Йому також буде дозволено зберігати членство у політичній партії, що на даний момент заборонено конституцією країни. Окрім того, внаслідок реформи Ердоган отримає можливість іще двічі висуватися на посаду президента і, теоретично, правити до 2029 року.
Референдум у Туреччині: як це було
Виборча комісія Туреччини оголосила про перемогу на референдумі прихильників президентської республіки, але опозиція вимагає перерахунку голосів. Все, що потрібно знати про плебісцит, - у фотогалереї DW.
Фото: picture alliance/AA/B. Ozkan
Відмова від спадщини Ататюрка
За офіційними попередніми даними, близько 51,4 відсотка турецьких виборців проголосували на референдумі 16 квітня за розширення повноважень глави держави, 48,6 відсотка - висловилися проти. Це означає перехід Туреччини від парламентарної форми правління, встановленої в першій половині XX століття за Мустафи Кемаля Ататюрка, до президентської.
Опозиція не визнає результатів
Найбільші опозиційні "Республіканська народна партія" (CHP) і прокурдська "Демократична партія народів" (HDP) мають намір оскаржити результат конституційного плебісциту і вимагають перерахунку голосів. Багатьом виборцям видавали бюлетені без печатки, але турецька Верховна виборча комісія визнала їх дійсними. Фальсифікації можуть становити три-чотири відсотки голосів, припускають в опозиції.
Фото: picture alliance/AA/B. Ozkan
Великі міста висловилися проти
У двох найбільших містах країни - Стамбулі й Анкарі - більшість виборців висловилися проти пропозиції Реджепа Таїпа Ердогана. В Анкарі "ні" ініціативі президента сказали 51,1 відсотка тих, хто проголосував, в Стамбулі - 51,4 відсотка. Третє за чисельністю населення місто Ізмір також відкинуло ідею переходу Туреччини до президентської республіки: там проти висловилися 68,8 відсотка виборців.
Фото: picture-alliance/abaca/AA(R. Aydogan
Як голосували турки за кордоном
За перехід Туреччини до президентської республіки висловилися 63 відсотки турків, які живуть в Німеччині, 64,9 відсотка - у Франції, 71 відсоток - в Нідерландах. У США 83,8 відсоток громадян Туреччини, навпаки, відкинули конституційну реформу.
Фото: Reuters/F. Bensch
Протести проти результату плебісциту
Масштабних протестних акцій не було, але в Анкарі кілька противників переходу Туреччини до президентської республіки зібралися біля офісу опозиційної партії CHP і біля будівлі центрвиборчкому. У низці районів Стамбула й Ізміра люди розбивали горщики та блюдця на знак невдоволення. На площі Таксім (на фото) в Стамбулі ввечері 16 квітня "з міркувань безпеки" було перекрито рух транспорту.
Фото: REUTERS/A. Konstantinidis
Референдум щодо смертної кари?
Першою ініціативою Ердогана після оголошення перемоги на референдумі стала пропозиція запровадити смертну кару. Якщо ідея не отримає підтримку більшості в парламенті, то це питання теж можуть винести на референдум, заявив президент Туреччини перед своїми прихильниками в Стамбулі ввечері 16 квітня.
Фото: Getty Images/AFP/O. Kose
18 пунктів
До конституції Туреччини будуть внесені 18 поправок. Відповідно до них, посада прем'єр-міністра буде скасована, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів і суддів, розпускати парламент, правити за допомогою указів та оголошувати надзвичайний стан. Критики реформи побоюються встановлення в країні диктатури чинного президента Ердогана.
Фото: picture-alliance/AP/dpa/B. Ozbilici
Ердоган буде при владі до 2029 року?
Якщо результат референдуму набуде чинності, незважаючи на протести опозиції, в Туреччині буде запроваджено перехідний період до 2019 року. Тоді відбудуться місцеві, парламентські та президентські вибори, і почне діяти нова форма правління. Одна людина матиме право займати пост президента два терміни поспіль. Таким чином, Ердоган матиме право залишатися на цій посаді до 2029 року.
