Із церковної точки зору нова помісна церква - Православна церква України (ПЦУ) - існує в Україні з 15 грудня 2018 року, коли відбувся об'єднавчий собор. Із цього дня в усіх громадах, віряни яких визнають себе належними до ПЦУ, на богослужіннях поминають митрополита Епіфанія - предстоятеля єдиної помісної церкви. Це і є їхня приналежність до нової спільноти з церковної точки зору.

Однак з юридичної точки зору ПЦУ зареєструвалася як релігійна організація лише 30 січня. Наступним кроком стане реєстрація окремих територіальних єпархій та їхніх статутів. Але для того, щоб церква створила єпархії, потрібно спершу створити керівні органи ПЦУ. Це буде зроблено на першому засіданні Синоду. За словами предстоятеля ПЦУ, Синод має відбутися після його інтронізації, запланованої на 3 лютого.

Масових переходів (поки) не буде

Лише після створення і державної реєстрації єпархіальних управлінь ПЦУ будуть реєструватися окремі громади. А цей процес може затягнутись не на один рік. Адже лише УПЦ КП і УАПЦ, які становлять ядро новоствореної церкви, мають близько семи тисяч громад. Кожна з них повинна буде перереєструвати свій статут у регіональному управлінні департаменту у справах релігій і національностей мінкульту, пояснив у розмові з DW директор агенції "Релігійно-інформаційна служба України" (РІСУ) Тарас Антошевський. "В областях в цих органах працюють один-двоє людей, які й без того мають чимало обов'язків. Нема кому цим займатися", - констатує оглядач.

До семи тисяч громад, які вже де-факто, але поки не де-юре увійшли до ПЦУ, додаватимуться ще громади Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП). Поки про такий перехід оголосили вже понад 100 громад. Тарас Антошевський прогнозує, що заяви про перехід можуть стати більш масовими після того, як будуть зареєстровані єпархіальні управління нової церкви. "Священники чекають, коли буде можливість реєструвати статут відповідно до приналежності до нової церкви", - зауважує оглядач.

Страх втратити храм

Одна з причин обережності священників, які не поспішають відкрито заявляти про перехід до помісної церкви, за його словами - страх втратити храм. Адже після заяви про перехід до нової церкви Єпархіальне управління Московського патріархату може спробувати замінити священника на лояльного або через суд відібрати приміщення, каже Антошевський. Саме так вже не раз бувало, коли громади УПЦ МП у минулому намагалися перейти до УПЦ КП. Починаючи з 2014 року, близько 70 громад, як свідчить статистика "Релігійно-інформаційної служби", перейшли з УПЦ МП до Київського патріархату. "В більшості випадків це обернулося конфліктом за храм", - констатує директор РІСУ.

Як свідчить актуальна статистика РІСУ про переходи громад до нової помісної церкви, нерідко рішення громади має конфліктний потенціал. Наприклад, якщо більшість громади висловлюється за перехід, а меншість, включно зі священником, - проти. "Без священника перереєструвати громаду дуже важко. Але навіть якщо перереєструвати, як показує досвід, це ще не все. Нерідко УПЦ Московського патріархату подає до суду", - зазначає Тарас Антошевський.