Інгвар Кампрад створив найбільший у світі меблевий концерн. Торік IKEA, маючи понад 400 філій у 27 країнах, заробила понад 35 мільярдів євро. Ще у двох десятках держав IKEA працює на умовах франшизи. Україна до жодного з цих списків досі не потрапила.

Кажуть, що ще у віці 5 років Кампрад продемонстрував хист до комерції: дитиною продавав сірники. Згодом список його товарів розширився: риба, різдвяні прикраси та олівці. Виторг юний підприємець збирав до скарбнички: одна з них зберігається в музеї IKEA в Елмхулті, неподалік шведського містечка, де Кампрад народився у 1927 році.

Перший меблевий магазин IKEA урочисто відкрився у 1958 році, хоча свою першу в житті крамницю Кампрад відкрив значно раніше - у віці 17 років. Вона також називалася IKEA - це акронім з його ініціалів та перших літер із назв батьківської ферми та його рідного села. Торгувати меблями Кампрад розпочав у 1947 році - відтоді бере початок історія його успіху.

Його найвдаліше рішення: придбані в IKEA меблі, кожен може зібрати самотужки. Зі слів Кампрада, ідея спала йому на думку, коли він спостерігав за одним із співробітників, який відкрутив ніжки від столу, щоби той помістився до машини покупця. Кампрад зрозумів: місце також заощаджує гроші.

За ідилічним зображенням меблів для дитячої кімнати із 1970-х ховається скандальна історія. Для Кампрада в питанні виробництва відігравала роль лише ціна. Тодішнє дослідження на замовлення IKEA з'ясувало, що на виробництві меблів у НДР були задіяні політичні бранці та ув'язнені. Вірогідно, керівники компанії про це знали.

Система полиць Billy, розроблена шведським дизайнером Гіллісом Лундгреном у 1978 році, є одним з найпопулярніших товарів IKEA. За даними The New York Times, її купують у світі кожні 10 секунд. Виробляли Billy в НДР, але після об'єднання Німеччини, таке виробництво стало задорогим, і Billy зняли з виробництва. Однак клієнти почали гучно обурюватись й популярна модель знову з'явилась в асортименті.

У той час, як меблі IKEA завойовували спочатку шведські, а згодом і європейські вітальні, Інгвар Кампрад демонстрував - принаймні на публіку - шведську скромність. Засновник концерну страждав на дислексію - тобто, йому було складно читати й писати. Він визнав також, що має проблеми з алкоголем. Тож рішення їздити автобусом, щоби економити ще й на бензині, можна назвати цілком розважливим.

В економіці ідеї Кампрада вважають геніальними. Він є лауреатом численних премій і відзнак. Щоби заощадити ще й на податках, Кампрад у 1982 році перетворив свою фірму на фонд із штаб-квартирою в Нідерландах. Саме через ці фіскальні переваги Європейська комісія з 2017 року розпочала розслідування щодо IKEA.

У 2017 році в IKEA працювали майже 200 тисяч людей і від багатьох із них лунала критика щодо зарплат. Приміром, співробітники в Італії вимагали, щоби концерн ділився прибутками зі своїми працівниками. Під жорстким ціновим тиском перебувають і виробники IKEA. Навіть ширилися чутки про те, що заради дешевої робочої сили IKEA організувала виробництво й у Білорусі - останній диктатурі Європи.

У 1994 році імідж Кампрада як зразкового бізнесмена зіпсувався, коли він зізнався, що симпатизував націонал-соціалістам. У відкритому листі Кампрад зазначив, що "був нацистом", і визнав, що це була найбільша помилка в його житті. Із журналістського дослідження стало відомо, що Кампрад був активним членом шведської нацистської партії SSS.

Його смерть стала приводом наголосити на позитивних рисах: "візія Інгвара Кампрада полягала в тому, щоби поліпшити буденне життя багатьох людей", - зазначив чинний голова IKEA Єспер Бродін. А своїм трьом синам Кампрад залишив спадок, який оцінюють у 37 мільярдів євро.

Понад 1200 дизайнерів та виробників меблів з 50 країн зібралися в Кельні на ярмарку imm cologne, яка відбувається з 15 до 21 січня, щоб продемонструвати останні тенденції в сфері дизайну інтер'єру. Як краще та більш модно обставити свою оселю? DW зазирнула до найбільшого меблевого салону в світі.

Серед великого розмаїття представлених моделей меблів найбільш чітко простежується тенденція до простоти. Вплив скандинавського дизайну в оформленні житлового простору є очевидним. Лаконічні форми, плавно зігнуті лінії, мінімум декору. В інтер'єрі панує чіткість і порядок. Усе зайве сховано в комодах та шафах.

Відчутність легкості передає м'яка пастельна гамма: ніжно-рожеві кольори в поєднанні з різними відтінками бежевого і начебто дещо припудреною теракотою. Тут важливо дотриматись правильних пропорцій. Не слід занурювати в рожевий весь інтер'єр, достатньо окремих меблів і декору. Дещо деталей сірого, чорного чи синього кольорів допоможуть позбутися враження "жіночості", притаманній рожевому.

Але й традиції скандинавського дизайну зазнають змін. Дещо гумору та грайливості додають свіжості. В інтер'єрі важливо й надалі дотримуватись стриманості та естетичної виваженості.

Нестандартне рішення для передпокою в мінімалістському стилі. Тенденцію до простоти експерти пояснюють тим, що для сучасної людини дім є місцем, де можна відключити всі зовнішні подразники і хоча б на час отримати спокій.

Тому, хто вважає, що в скандинавській естетиці забагато пуризму, дизайнери пропонують розбавити її вінтажними предметами меблів і декоративними аксесуарами. Тут не потрібно дотримуватись одного стилю. Графічний малюнок на подушках чи килимі цілком пасує до етнічних ваз та статуеток в стилі поп-арт чи хай-тек. Але знову ж таки важливо: без зайвого.

Цей тренд налаштовує на медитацію. Крім пастельних тонів, популярними відтінками в інтер'єрі будуть темно-синій, фіолетовий чи петроль - знову ж таки в поєднанні з бежевим. Ці кольори створюють атмосферу усамітнення. Для м'яких меблів і надалі притаманний велюр.

У моді найближчими роками залишатимуться також оливковий та темно-зелений кольори. В них витримані дивани та крісла, пофарбовані стіни й килими. Однотонність, відсутність малюнку - головний принцип. Рослини доповнюють природний мотив.

Ефект наближеності до природи створюють натуральні матеріали. Масивне дерево (переважно дуб) широко використовується в інтер'єрі. Чимало фірм пропонують меблі зі шпону. Дизайнери, котрі звертаються до цього матеріалу, тепер надають перевагу шерхлій поверхні і поверхні, котра максимально імітує структуру цінних видів дерев.

Поруч з такими натуральними матеріалами, як дерево, вовна, шкіра, метал, що символізують довговічність та екологічну сталість, у тренді нині також мармур. Навіть у найпростіших формах журнальні столики, табуретки, свічники з мрамуру надають інтер'єру благородство й елегантність.

Класичний матеріал для італійських палаців та грецьких храмів тепер знаходить застосування і в жилих кімнатах простих смертних. Дизайнери використовують мармур для оздоблення стін. У моді штукатурка й шпалери "під мармур", а також декоративні панелі з каміння чи матеріалу, що імітує камінь. Прикрашати слід окремі стіни, а для затишності краще використовувати декоративні аксесуари "під золото".

Інноваційне рішення для інтер'єру - ісландський мох. Його сушать за спеціальною технологією і потім фарбують у потрібний колір. Таким чином підготовлений мох використовують для панелей на стіни й світильників. Екологічний, легкий у догляді матеріал - приємний на дотик. Він регулює мікроклімат у квартирі й поглинає шум.

Аромат лаванди в кухні, запах сінника в спальні - усе це завдяки стінам. Інноваційна розробка з Австрії дозволяє наносити висушені трави й квіти на липку стрічку. Дихати ароматом можуть не лише декоративні панелі, але й самі меблі, світильники, чохли для мобільних телефонів, записники.

В оздоблені житлового простору дедалі більшу роль відіграє освітлення. Це можна відчути й будинку майбутнього. Його створила на замовлення imm cologne чеська дизайнерка Люсі Колдова. У її проекті "Das Haus" приміщення розділене на окремі кімнати завдяки світла. У вітальні м'яке розсіяне світло створює атмосферу особливої затишності.

Робочий кабінет у будинку майбутнього, незалежно від часу доби, залитий денним світлом. Прозорі світильники з богемського скла з використанням кераміки, дерева й натурального каменю - особливість Люсі Колдової. Світло не лише виконує певну функцію, але й впливає на наші почуття, наголошує дизайнерка. А свій дім - місце, де почуттям можна дати волю.