1 березня, за визнанням багатьох оглядачів, стало "чорним днем" для канцлера ФРН Анґели Меркель. Її урядова команда втратила, напевно, свою найважливішу постать - міністра оборони Карла-Теодора цу Ґуттенберґа. Політик, який востаннє випереджав за популярністю саму Меркель, пішов з посади на тлі звинувачень у плагіаті. Низка газет висловлюється із цього приводу.

Märkische Zeitung вважає відставку повчальною:

"Порція хитрощів належить до властивостей політика, якщо прийнятною є мета, котрої цим досягають. Про брехню в політиці написано численні філософські трактати. Але той, хто декларує себе поборником моралі, честі та правдолюбом, сам для себе встановлює високу планку, і такому не пробачають. Це стосується політики та усіх інших сфер життя. Карл-Теодор цу Ґуттенберґ поплатився за свій пишномовний тон".


Тему продовжує берлінська Welt:

"Гаразд, можливо, зі своїм змащеним гелем волоссям часом він здавався дещо легковажним та слизьким, наче вугор, а позувати у Нью-Йорку, саме між неоновими вивісками Таймс-Сквер, було провінційним, але ж кожна країна отримує свого Обаму, на котрого заслуговує. Німеччина – аристократа з Франконії. Але далі пішло по-іншому. Цей чоловік зійшов зі шляху. Він не спіткнувся і не впав – він продовжував сидіти. Цілих два тижні. Цей чоловік не ворушився. Або він розслаблено посміхався, або демонстрував рішучий погляд. Ця манера, коли людина стискає губи, дивиться роздратовано, опускає голову і потім тріумфально її підводить, має одну назву – "відсиджуватися",-

відзначає Welt і веде далі,-

Чи можна собі уявити, щоб в Америці міністра ще задовго перед його вступом на посаду штаб із багатьох голів не перевірив на всі його можливі слабинки? Чи можливо, щоб в Англії міністра ще на початку кар'єри не атакували найгострішими запитаннями, насмішками та гарчанням у Палаті громад?"

Надію канцлера поховали

Східнонімецька Leipziger Zeitung коментує:

"Союз (ХДС/ХСС – ред.) наразі позбувся свого перспективного політика. Це може зашкодити партії на виборах та в опитуваннях більше, ніж якби він залишився і витримав політичну боротьбу. У політиці бували відставки і з менш значущих причин – так само, як і зі значно більш вагомих. Те саме стосується й випадків, коли не йшли у відставку. Втім, після того, як йому завдали удар з тилу міністр науки Шаван та голова Бундестагу Ламмерт, його вже було не втримати. Надію канцлерки поховали, в тому числі однопартійці".


Газета Süddeutsche Zeitung, зокрема, пише:

"Він вважався бездоганним. Світочем, суперзіркою, якимось іншим, не з цього сірого політичного світу Баварії та Берліна. Карл-Теодор цу Ґуттенберґ пішов у відставку – його здолали не політичні опоненти, не "Кундузький скандал" і не інциденти в Бундесвері. Він спотикнувся через самого себе.

Чоловік, який нічому не надавав такого значення, як своїй коректності, своїм манерам, чеснотам свого шляхетного походження, цей чоловік мусить іти у відставку через власну скандальну докторську дисертацію – через скопійовані пасажі та надмірну кількість відсутніх посилань на джерела та лапок. У багатьох місцях роботи знайшлося те, що має вважатись плагіатом… Цілком можливо, що молода зірка, яка впала, через кілька місяців отримає статус мученика."

Автор: Захар Бутирський
Редактор: Христина Ніколайчук