Радбез ООН застеріг від гуманітарної катастрофи в Ідлібі
Валерій Сааков
11 травня 2019 р.
Рада Безпеки ООН закликала сторони конфлікту в Сирії дотримуватися міжнародного гуманітарного права і захищати цивільне населення в провінції Ідліб. Заяву Радбезу ООН не підтримали Росія, Китай, Індонезія та ПАР.
Реклама
Рада Безпеки (РБ) ООН за підсумками екстреного засідання щодо Сирії висловила "значну занепокоєність" новою ескалацією збройного протистояння в провінції Ідліб. Можливе проведення повномасштабної військової операції в регіоні загрожує обернутися гуманітарною катастрофою, наголосили 11 з 15 учасників закритого засідання Радбезу ООН у Нью-Йорку в п'ятницю, 10 травня. Серед іншого вони закликали всі сторони збройного протистояння в Ідлібі дотримуватися міжнародного гуманітарного права і захищати цивільне населення.
Раніше із закликом скликати екстрене засідання РБ ООН з метою обговорити ситуацію в Сирії виступили Німеччина, Бельгія та Кувейт. Водночас заяву Радбезу ООН, підготовлену за підсумками зустрічі, не підтримали Росія, Індонезія, Китай і Південно-Африканська Республіка, передає агенція новин AFP.
Близько 150 тисяч біженців
Нині, за даними ООН, близько 150 тисяч людей залишили непідконтрольні сирійському уряду провінції Ідліб та Хама, рятуючись від загострення бойових дій.
Як повідомлялося, з кінця квітня російські військово-повітряні сили спільно з авіацією сирійський урядових військ завдали серію ударів з повітря в Ідлібі та Хамі. Росія разом з Іраном вважається найближчим союзником сирійського президента Башара Асада. Дамаск стверджує, що метою цих атак є знищення об'єктів ісламістів. Натомість представники ООН і Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) зазначають, що від бомбардувань постраждали школи та медичні заклади.
У провінціях Ідліб та Хама проживають близько трьох мільйонів цивільних, у тому числі й мільйон дітей.
Дитячі руки - дорослі прибутки: як діти з Сирії працюють у Туреччині
Тисячі дітей, які втекли зі своїми батьками з Сирії до Туреччини, працюють, замість того, щоб навчатись у школі. Щоб хоч якось допомогти батькам, діти біженців працюють іноді по 12 годин на добу.
Фото: DW/J. Hahn
Гори тканини і море роботи
Халілю 13 років, він родом з Дамаска. П'ять днів на тиждень підліток працює в кравецькій майстерні, розташованій у підвалі житлового будинку в робітничому районі Стамбула. Такі майстерні тут знайдеш практично на кожній вулиці. І чи не в кожній з них працюють однолітки Халіля.
Фото: DW/J. Hahn
Праця замість школи
Кравецькі машини строчать без угаву. Четверо з 15 працівників цієї текстильної міні-фабрики - діти, і всі вони родом із Сирії. Турецька легка промисловість - галузь, де широко використовується праця нелегальних робітників. До неї нерідко залучають дітей - дешеву, невибагливу та мовчазну робочу силу.
Фото: DW/J. Hahn
Сум за школою
"Про майбутнє я не думаю", - каже 13-річний Халіль, розкладаючи відрізи бавовняної тканини. Його товариш, віком дещо старший за Халіля, шиє з цієї тканини жіноче спіднє. Розкласти тканину, розрізати, зшити - всі дії доведено до автоматизму. У Сирії Халіль навчався в третьому класі, але потім спалахнула війна і його родині довелося тікати - відтоді він не ходить до школи.
Фото: DW/J. Hahn
Експлуатація чи допомога?
Дитяча праця заборонена турецьким законодавством. Той, хто наймає дітей віком молодше 15 років, ризикує відповісти перед законом. Про це відомо й власнику кравецької майстерні, тож він воліє не називати свого імені. "Я даю дітям роботу, щоб вони не жебракували. Знаю, що це заборонено, але, з іншого боку, я допомагаю родинам, котрі мають якось виживати", - запевняє він.
Фото: DW/J. Hahn
"Сподіваюсь повернутись додому"
Мусі теж минає 13-й рік. Так само, як і багато робітників цієї кравецької майстерні, він родом з населеної переважно курдами північної сирійської провінції Афрін. Як Муса проводить своє дозвілля? "Граю у футбол, - відповідає хлопчина. - Сподіваюся, в Сирії скоро настане мир і ми зможемо повернутися додому. Там я хочу вивчитися та стати лікарем".
Фото: DW/J. Hahn
Таємниця дешевизни
Щодня тут шиють тисячі жіночих трусиків - різного розміру, кольору та фасону. Потім їх продаватимуть на базарах за ціною кілька турецьких лір за штуку. Мета - випускати дешевше, ніж конкуренти з Китаю. Діти у майстерні заробляють в перерахунку менше 50 євроцентів за годину, а дорослі - десь вдвічі більше.
Фото: DW/J. Hahn
Батрачити по 12 годин на добу
11-річна Арас працює в цій майстерні вже четвертий місяць. Її мама вагітна, батько сам працює на текстильній фабриці. Робочий день Арас розпочинається о 8-ій годині ранку, і працює вона часом по 12 годин. За день лише двічі вона має право на перерву. За все це дівчинка заробляє 700 турецьких лір на місяць, що в перерахунку - десь 153 євро.
Фото: DW/J. Hahn
Навчання - розкіш
Через те, що вона працює з понеділка до п'ятниці, Арас не може відвідувати державну школу. Щоб отримати хоч якусь освіту, по вихідних вона відвідує заняття, котрі проводить сирійська доброчинна організація. У навчальному плані математика, арабська та турецька мови. Вчителюють тут сирійки, котрі самі втекли до Туреччини, рятуючись від війни на батьківщині.
Фото: DW/J. Hahn
Школа як місце відпочинку
Щодня невеличку сирійську школу відвідують близько 70 дітей у віці від чотирьох до 18 років. Іноді самі вчительки приходять додому до родин та переконують батьків, щоб ті хоч по деяких днях відправляли дітей до школи. Адже це дасть їм можливість мати бодай якусь надію на майбутнє та бути тими, ким вони є - дітьми.