Хоча Альянс у 2014 році заморозив практичну співпрацю з РФ, у ньому постійно наголошують на необхідності вести діалог. У четвер, 31 травня, у Брюсселі відбулося засідання Ради НАТО-Росія. "Канали для політичного діалогу відкриті, і Рада НАТО-Росія є важливим форумом. НАТО і Росія також тримають відкритими лінії комунікації між військовими", - заявили у штаб-квартирі Альянсу за підсумками засідання у четвер. У НАТО певні, що такий діалог робить відносини більш передбачуваними та сприяє взаємній безпеці.

Рада із затримкою

Попередня Рада пройшла в кінці жовтня 2017-го. У НАТО протягом деякого часу говорили про своє бажання провести нове засідання. Відсутність постійного представника РФ перешкодою для Альянсу не було. Нагадаємо, після того, як Олександр Грушко завершив роботу в Брюсселі, Москва не поспішає надсилати йому заміну. На Раді РФ представляв в.о. постійного представника Юрій Горлач.

Заступниця генерального секретаря НАТО Роуз Геттемюллер не підтвердила, але і не спростувала у розмові з DW, що для організації було важливо зібрати засідання саме до саміту Альянсу, запланованого на 11-12 липня. Рада є частиною так званого "двоколійного" підходу, коли НАТО веде з Росією діалог, але водночас посилює свою оборону та стримування. Геттемюллер наголошує, що діалог має бути "періодичним, предметним та змістовним".

За підсумками засідання ні НАТО, ні його країни-члени, ні РФ брифінгів не проводили.

Перша тема

Першим питанням стало обговорення України. "Рада НАТО-Росія провела відкритий обмін (думками. - Ред.) щодо кількох тем, включно з ситуацією в Україні та довкола неї", - повідомили в Альянсі за підсумками засідання. А ось у повідомленні постійного представництва РФ при НАТО Україну навіть не згадали. Така ситуація вже стала звичною, коли Альянс на кожному засіданні Ради першим питанням обговорює Україну, а Росія дає зрозуміти, що ця тема не є важливою. Після попередньої зустрічі Ради тодішній представник РФ Грушко заявив DW, що обговорення України було "стислим", оскільки "ні НАТО, ні Рада Росія-НАТО жодної ролі в урегулюванні внутрішньоукраїнської кризи не відіграють і не призначені відігравати".

Країни Альянсу підтвердили свою підтримку територіальної цілісності України, заявив DW дипломат НАТО. Вони також висловили занепокоєння через погіршення ситуації на Донбасі, зокрема збільшення кількості жертв серед цивільного населення та обмеження доступу для спостерігачів ОБСЄ. "Держави НАТО засудили будівництво та часткове відкриття Росією мосту через Керченську протоку, яке є ще одним порушенням суверенітету та територіальної цілісності України", - заявив співрозмовник DW.

Глава місії України при НАТО Вадим Пристайко відзначив, що за два дні до Ради збиралася Комісія Україна-НАТО. Таку послідовність він назвав "традиційною формою роботи", коли українська сторона пропонує свій погляд на питання, які НАТО планує обговорювати з РФ. "Повірте, діалог і ті питання, які для України є важливими, НАТО постійно ставить перед Росією і вимагає відповідей", - сказав Пристайко DW.

Зниження ризиків

Другою важливою темою стало зменшення ризиків у діяльності збройних сил. Про це повідомили і НАТО, і російська сторона. "Члени Ради Росія-НАТО виклали свої оцінки факторів, які впливають на ситуацію у сфері військової безпеки у Євроатлантиці, обговорили шляхи зниження нинішньої напруги та запобігання небезпечних інцидентів", - йдеться у повідомленні постійного представництва РФ. Обидві сторони також заявили, що провели брифінги про свої наступні навчання.

Один з дипломатів НАТО на умовах анонімності розповів DW, що Альянс порушував ще два питання. Перший - MH17. Минулого тижня Міжнародна слідча група заявила, що зенітно-ракетна установка "Бук", яка збила посажирський літак, належала збройним силам РФ. Друге питання - справа Сергія Скрипаля, колишнього подійного агента, в отруєнні якого нервово-паралітичною речовиною Великобританія звинувачує Росію. Москва свою причетність відкидає. У цілому ж джерело DW позитивно оцінило атмосферу засідання.

Нагадаємо, навесні 2014 року, у відповідь на анексію Криму Росією та її дії на Донбасі Альянс призупинив практичну співпрацю з Москвою. Рада НАТО-Росія відновила свою роботу лише два роки потому. З весни 2016-го відбулися уже сім її засідань. Жодних рішень на нинішній зустрічі й не планувалося ухвалювати. Призначення цього майданчика в іншому - у можливості обговорювати проблеми у відносинах НАТО та Росії шляхом прямого діалогу. Однак не всі країни Альянсу вбачають сенс проводити Раду. Раніше глава МЗС Литви Лінас Лінкявічюс заявляв, що цей канал спілкування ніяк не зупинить РФ, якщо "вона вирішить продовжувати ескалацію ситуації".