Українська влада поки що не може забезпечити ефективної імплементації реформ, спрямованих на запобігання корупції серед народних депутатів, суддів та прокурорів. Про це йдеться у висновку експертів Антикорупційного органу Ради Європи GRECO, оприлюдненому в четвер, 26 березня, в Страсбурзі.

У тексті висновку проаналізовано виконання українською владою 31 рекомендації, які європейські експерти сформулювали у січні 2017 року, оцінивши  корупційні ризики  серед членів парламенту, суддів та прокурорів в Україні. Тепер у GRECO  перевірили, як Київ справився з цим домашнім завданням. З’ясувалося, що із 31 рекомендації Україна задовільно виконала лише п’ять, 15 - було імплементовано частково, 11 - не імплементовано взагалі.

Закони і реальність

Експерти РЄ відзначають, що Верховна Рада попереднього скликання розпочала імплементацію деяких рекомендацій GRECO, але нинішній склад більшість з них відкинув. Серед позитивних антикорупційних кроків, здійснених новою владою, у звіті відзначається ухвалення закону про перезавантаження Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК),  повернення норми закону про кримінальну відповідальність за незаконне збагачення, скасування подачі електронних декларацій для громадських активістів та запуск роботи Антикорупційного суду.

"Проте боротьба з корупцією полягає не лише в ухваленні законів чи створенні певних інституцій, її головна суть в ефективній імплементації реформ", - говориться у повідомленні пресслужби РЄ.

У GRECO нагадують Києву, що незалежність та неупередженість антикорупційних інституцій повинна не лише гарантуватися законом, а й реалізовуватися на практиці.

Корупційні ризики серед законодавців

Принцип так званого "турборежиму", або "скаженого принтера" - прискореної процедури, за якою Верховна Рада ухвалила великий пакет законів, викликав занепокоєння експертів РЄ . На їхню думку, ухвалення важливих документів без достатнього громадського обговорення із залученням всіх зацікавлених сторін, - тривожна тенденція.

Читайте також: Україна погіршила свої показники в індексі сприйняття корупції

Прикрим у GRECO називають і те, що українські депутати досі не ухвалили кодекс поведінки парламентаріїв. І радять робити більше для того, щоб народні обранці не могли "обходити обмежень на участь членів парламенту у підприємницькій діяльності".

Щодо закону про скасування недоторканості народних депутатів, який набув чинності у січні 2020 року, то він є "позитивним кроком, але практичне втілення цієї фундаментальної зміни у політично неупереджений спосіб тісно пов’язане зі зміцненням незалежності системи правосуддя".

Незалежні судді - запорука справжніх змін у судовій системі

У жовтні 2016 року Верховна Рада ухвалила закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування". Документ скоротив склад Верховного Суду з 200 до 100 суддів, запровадив новий порядок формування Вищої кваліфікаційної комісії суддів, створив при Вищій раді правосуддя комісію доброчесності та етики, розширив список посад, на які поширюється люстрація.

У GRECO висловили жаль, що ухваленню такого важливого закону не передувала оцінка функціонування попередньої системи, що виправдала б її повну трансформацію. "Важливо гарантувати, щоб в нових інституційних умовах забезпечувалась особиста незалежність суддів та їх захист від неправомірного політичного тиску", - наголошується у звіті. Експерти розчаровані і тим, що українська влада досі не переглянула систему оцінки роботи суддів та не виробила визначень дисциплінарних правопорушень. 

У РЄ з обережністю оцінили і закону про реформування прокуратури, ухвалений у жовтні 2019 року, який, зокрема, передбачає реструктуризацію та скорочення кількості органів прокуратури та зменшення кількості її працівників. Експерти закликають уважно контролювати ці процеси.

Для того, щоб українська влада могла виправити всі недоліки в антикорупційній реформі і виконати всі рекомендації європейських експертів, GRECO дав Києву додаткових 18 місяців.

Читайте також: Чому в Україні відбувся відкат у боротьбі з корупцією