Програма замісної терапії (ПЗТ), яка діє в Україні починаючи від 2005 року, передбачає надання людям, хворим на важку форму наркозалежності, більш безпечних препаратів-опіоїдів у дозуванні, яке визначає лікар. У Криму налічувалося близько 800 пацієнтів, які були учасниками цієї програми. Проте після анексії Криму Росією в березі минулого року, дія програми була припинена, оскільки, згідно з російським законодавством, препарати, які використовуються для заміcної терапії, вважаються нелегальними. За даними ООН, це вже стало причиною загибелі близько 100 наркозалежних у Криму.

"Раптове припинення програми замісної терапії у Криму стало справжнім фізичним і моральним шоком для хворих на наркозалежність, адже завдяки ПЗТ їм вдалося нормалізувати стан свого здоров’я, адаптуватися до нормального життя, налагодити стосунки в сім’ї", - сказав у розмові з DW Роберт Телцров. Він є експертом з питань контролю за наркотичними речовинами Групи Помпіду при Раді Європи (РЄ). Ця група координує співпрацю в боротьбі зі зловживанням та незаконним обігом наркотиків.

Жертви російської окупації

Експерт РЄ не зміг підтвердити чи спростувати дані ООН щодо масових смертей серед наркозалежних в окупованому Криму. "Ми не отримуємо жодної інформації від влади, яка де-факто нині панує в Криму, щодо подальшої долі цих 800 пацієнтів", - сказав Роберт Телцров. За його словами, у розпорядженні членів Групи Помпіду є лише свідчення тих пацієнтів програми, які за власною волею виїхали з окупованого півострова на материкову Україну. Таких зараз нараховується близько 100 осіб. Вони розповідають, що серед наркозалежних Криму почастішали випадки самогубств, смертей через передозування "важких" наркотиків чи через загострення хронічних хвороб, спричинених різким перериванням лікування за програмою замісної терапії.

За словами Роберта Телцрова, наприкінці минулого року Рада Європи звернулась до Росії, яка є членом Групи Помпіду, із проханням надати дозвіл групі медиків відвідати Крим, щоб пересвідчитися, в якому стані перебувають учасники ПЗТ. "Проте російська влада заявила, що вона сама піклується про лікування наркозалежних. Але доказів того, що пацієнти ПЗТ у Криму отримують лікування, так само, як і дозволу на візит наших експертів російська сторона досі не надала", - розповів Телцров.

Москва усе спростовує

Тим часом російське міністерство охорони здоров'я інформацію про масові випадки смертей серед пацієнтів ПЗТ у Криму спростовує, повідомляє BBC. Російська влада переконує, що, за їхньою статистикою, смертність серед таких хворих у Криму не лише не підвищилась, а навіть знизилася, а випадків гострих отруєнь наркотиками чи суїцидів серед пацієнтів ПЗТ з 18 березня по 31 грудня 2014 року не було зафіксовано взагалі. Крім того, керівник Федеральної служби з контролю за обігом наркотиків РФ Микола Цвєтков заявив, що всі 800 пацієнтів ПЗТ у Криму були виведені із заміcної терапії за два місяці, і назвав це "подвигом медиків".

Експерти Групи Помпіду дуже скептично оцінюють ці заяви. "Препарати, які використовуються для ПЗТ, вважаються в Росії нелегальними, і російські медики переконують нас, що вони нібито лікують пацієнтів ПЗТ у Криму згідно з власним медичним протоколом", - розповів Роберт Телцров. За його словами, пацієнтами ПЗТ стають ті люди, які страждають на дуже важку форму наркозалежності, яку фактично неможливо здолати. "Тому ми вважаємо, що інша форма лікування, окрім ПЗТ, не є ефективною для цих людей", - наголошує експерт.

Переїхати, щоб вижити

Пацієнти ПЗТ із окупованого Криму та із зони АТО, де також виникли проблеми з продовженням лікування, шукають можливість отримувати його на контрольованих українським урядом територіях. За даними Групи Помпіду, таких осіб нині нараховується 75.

"Перебравшись до інших українських міст, пацієнти ПЗТ можуть продовжувати лікування, проте для них виникає новий ризик - замерзнути на вулиці, бо в них немає роботи й житла", - говорить Телцров. Тому наприкінці січня Група Помпіду розпочала проект, який триватиме до квітня у Києві та Дніпропетровську і який профінансує пацієнтам ПЗТ тимчасове проживання, харчування, надасть соціальну й медичну підтримку.

Бюджет програми, донором якої виступає Норвегія, становить 25 тисяч євро на місяць. За словами представника РЄ, експерти сподіваються, що за час дії програми наркозалежні хворі адаптуються до нових умов, знайдуть роботу і зможуть надалі самі фінансово себе утримувати. "Ми також підшукаємо організації, які зможуть і після завершення проекту підтримувати цих людей", - сказав Телцров.

Крім того, у рамках проекту відкрито гарячу лінію, на яку пацієнти ПЗТ, які ще перебувають в окупованому Криму та на охоплених збройним конфліктом частинах Луганської та Донецької областей, зможуть зателефонувати і попросити сприяння та фінансової допомоги для переїзду до одного з двох міст, які беруть участь у проекті, де вони зможуть продовжити належне лікування.