Найближчими тижнями представники Ради Європи (РЄ) та їхні українські партнери зберуться у Києві для того, щоб підбити підсумки спільної дворічної роботи і обговорити змістовне та фінансове наповнення Плану дій для України на 2018-2020 роки.

З 2005 року у відносинах з Києвом Рада Європи практикує підписання так званого Плану дій, який є своєрідною дорожньою картою, за якою Україна реалізовує проекти, що сприяють проведенню демократичних реформ. Проекти ініціюються українськими міністерствами та відомствами за координації міністерства закордонних справ і узгоджують з Комітетом міністрів РЄ. А гроші, необхідні для виконання проектів, Україні виділяють країни-члени РЄ.

План дій РЄ для України на 2015-2017 роки, на реалізацію якого було виділено 27 мільйонів євро, у секретаріаті Ради Європи називають найамбітнішим серед усіх, які досі підписувалися.  Ці кошти були витрачені на реалізацію проектів з конституційної реформи, зокрема щодо децентралізації та судової реформи, захисту прав людини, боротьбу з корупцією, реформування правоохоронних органів. Окрім профільних міністерств, до їх реалізації залучалися й громадські організації.

Реформи попри опір старої системи

У Раді Європи "дуже позитивно" оцінюють співпрацю з українською владою. "Я не можу пригадати, щоб під час моїх візитів до Києва хоч один український чиновник відмовив мені у зустрічі", - сказала DW керівниця офісу генерального директорату програм РЄ Верена Тейлор. Серед конкретних результатів Плану дій вона називає внесення змін до української Конституції у частині правосуддя і створення в Україні суспільного мовлення. На її думку, надзвичайно ефективними були також тренінги  з управління для представників органів місцевих влад.

Найбільшим розчаруванням, за словами Тейлор, стало те, що Верховна Рада провалила ратифікацію Стамбульської конвенції щодо боротьби з домашнім насильством та проти насильства щодо жінок. Для підготовки грунту до ратифікації цієї конвенції в Україні у рамках Плану дій було реалізовано великий проект, до якого долучилися неурядові організації та українське міністерство соціальної політики. Дуже важко, каже Тейлор, просувалися також проекти з реформування генеральної прокуратури та системи кримінального правосуддя. Вона пояснює це "опором представників старої системи".

У Раді Європи розуміють, що політична ситуація в Україні "не завжди допомагає реалізації запланованого Планом дій". За словами Тейлор, люди поза межами України теоретично знають, що тут триває збройний конфлікт, але не беруть до уваги, яких значних ресурсів щодня він потребує. "Тому дуже вражає, як країна концентрує свої зусилля на реформах у той час, коли на її території триває війна і гинуть люди", - каже вона.

Викликів не меншає…

План дій РЄ - один з найуспішніших міжнародних проектів в Україні, бо "його автори особисто до нього залучені і щиро прагнуть, аби він приносив користь", вважає директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк. У коментарі DW вона зазначила, що "План дій 2015-2017 для сфери українських медіа був однозначно важливим і корисним". "Рада Європи дала майданчик, який зміг консолідувати навколо себе експертне середовище і українську владу, на цьому майданчику ми комунікуємо усі законопроекти у сфері ЗМІ з державними органами влади", - пояснює Романюк і відзначає особливий внесок РЄ у просуванні та створенні суспільного мовлення в Україні.

Романюк переконана, що співпрацю за алгоритмом Плану дій з Радою Європи Україна повинна продовжувати, адже "викликів для українських реформ не меншає, тому підтримка міжнародної спільноти важлива для того, щоб ми продовжували рухатися в європейському напрямку".

В Експертному центрі з прав людини, який у рамках Плану дій реалізовував проекти, пов'язані з реформою кримінальної юстиції в Україні, співпрацею з РЄ задоволені, особливо - висококваліфікованою експертною підтримкою, і хочуть її продовжувати. Голова правління центру Юрій Бєлоусов вважає, що РЄ від інших західних донорів вигідно вирізняє те, що "вони швидко і гнучко переорієнтовують заходи відповідно до останніх подій та змін ситуації у державі, оперативно вирішують на місці усі проблеми".

А мер міста Балта Одеської області, який активно співпрацює з РЄ, у коментарі DW висловив сподівання, що у новому Плані дій у напрямку децентралізації з'являться проекти із запровадження електронного самоврядування в регіонах та програми з дистанційних курсів англійської мови для працівників місцевих органів влади.

Бюджет озвучать восени

Наразі, за словами Верени Тейлор, українська влада та Рада Європи спільно займаються оцінками результатів Плану дій РЄ 2015-2017. Так само спільно вони обговорять майбутні проекти, які увійдуть до нового Плану дій. Радше за все, у ньому будуть продовжені проекти з судової реформи, а саме - реформування органів прокуратури, судової системи, а також децентралізації. Серед нових напрямків може з'явитися проект щодо внутрішньопереміщених осіб, спрямований на створення сприятливих умов у місцевих громадах на сході України, які приймають переселенців з окупованих територій Донбасу. Український уряд висловлює також зацікавленість у проекті щодо підтримки кримських татар, які виїхали з окупованого Криму на материкову Україну.

Щодо бюджету нового Плану дій, то, за словами Тейлор, "поки що є дуже мало індикаторів від потенційних донорів". Зазвичай, після того, як проекти плану узгоджені і визначений їх приблизний бюджет, країни-донори висловлюють бажання зробити свій внесок, який не завжди може відповідати запланованому. Так, на План дій 2015-2017 було закладено 45 мільйонів євро, проте на практиці вдалося залучити лише 27 мільйонів євро донорських коштів.

Тейлор каже, що представники України та Ради Європи вже почали "об'їжджати європейські столиці", пояснюючи, як важливо для України продовжувати співпрацю з РЄ за Планом дій, і залучаючись обіцянками фінансово підтримати новий план. Верена Тейлор висловила сподівання, що необхідну суму для українських реформ за новим Планом дій зібрати вдасться, і вона буде озвучена вже восени.