Росія не припиняє нарощувати свою військову присутність в Україні та довкола неї. А в Брюсселі продовжують це обговорювати. Після того, як минулого тижня ця тема двічі порушувалась на засіданнях у НАТО, тепер настала черга ЄС. Нинішня ескалація стала головною темою засідання міністрів закордонних справ ЄС у понеділок, 19 квітня. DW розповідає про підсумки обговорення.

Боррель: 100 тисяч російських військових біля кордонів України

У НАТО і США вже деякий час говорять, що скупчення російських військ біля кордонів України є найбільшим, починаючи від 2014 року. Тепер же у ЄС переконані, що це зосередження є найбільш масштабним взагалі за весь час. Про це за підсумками засідання міністрів заявив верховний представник ЄС із зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель.

"Ми дуже занепокоєні через накопичення російських військ біля українського кордону. Понад 100 тисяч російських військових зосереджені біля кордонів України та в Криму", - повідомив глава дипломатії ЄС. Журналісти запитали Борреля, звідки у нього такі дані. Він відповідати відмовився. Це може означати, що дані надійшли від розвідки, адже у такому разі джерела ніколи не називають.

При цьому коли Борреля запитали, як змінилася кількість військ РФ біля кордонів України, порівняно з минулим тижнем, він заявив, що нарощування Москвою сил триває. Зокрема російська армія розгортає польові госпіталі, розповів глава дипломатії ЄС. Ризик подальшої ескалації Боррель назвав "очевидним".

Читайте також: "Шквал активності" в НАТО і ЄС через війська РФ біля України: які результати?

Кулеба закликав ЄС підготувати секторальні санкції щодо РФ

Більшість засідань міністрів країн Євросоюзу цього року проводилися у форматі відеоконференції, через пандемію коронавірусу. Винятком була Рада ЄС із закордонних справ, яка збиралася фізично. Але цього разу і глави МЗС зібралися віртуально. Через це український міністр Дмитро Кулеба залишився у Києві, але взяв участь у засіданні відеозв'язком. На розмову з головним дипломатом Києва у ЄС відвели близько години.

Кулеба запропонував план дій "задля стримування подальшої ескалації РФ". Головним його елементом мають стати секторальні санкції, адже, на переконання українського міністра, персональних обмежень "уже недостатньо".

З боку окремих країн ЄС також лунали заклики до санкцій. Найбільш активною в цьому є Литва. Її міністр закордонних справ Габріеліус Ландсбергіс наголосив, що Євросоюзу слід застерегти Росію, що наслідки її "агресії" будуть "серйозними". "Ми повинні надіслати дуже чіткий сигнал Росії, що ворожі дії на іноземній території матимуть серйозні наслідки у формі нових санкцій та інших обмежувальних заходів", - зауважив Ландсбергіс після засідання в понеділок.

Глава МЗС Польщі Збігнєв Рау також заявив, що виступає за "конкретні кроки" підтримки України та підготовку Євросоюзом "можливих сценаріїв дій у разі подальшої ескалації з боку Росії".

ЄС хвалить Україну й сподівається на добру волю Путіна

А втім, Євросоюз, де зовнішньополітичні питання вирішуються лише за згодою всіх його держав-членів, поки що йде іншим шляхом. "Усе ще існує шанс, що Росія поважатиме взяті на себе зобов'язання з транспарентності в питанні переміщення військ. Москва повинна перейти від провокацій до співпраці", - заявив за підсумками зустрічі міністр закордонних справ Німеччини Гайко Маас (Heiko Maas).

І він, і Боррель активно хвалили Україну за "стриманість", "розсудливість" і за те, що вона обрала дипломатичний шлях. Маас пообіцяв, що Німеччина разом з Францією докладатимуть зусиль до імплементації мінських угод.

Читайте також: Війська РФ на кордоні з Україною: чи обмежаться ЄС і НАТО лише занепокоєнням?

А Боррель на запитання про підготовку нових санкцій відповів заперечно: "Зараз нема жодного руху в питання додаткових санкцій щодо Росії. Це може змінитися, але зараз ситуація така".

Слід зауважити, що питання секторальних санкцій і не могло вирішитися міністрами, адже про них спершу повинні домовитися лідери Євросоюзу. Їхній плановий саміт відбудеться у червні.

Поки що ж рецепт глави дипломатії Євросоюзу залишається таким: "Давайте сподіватися, що це розгортання припиниться, що відповідно до прохань зокрема канцлерки (Німеччини Анґели. - Ред.) Меркель і президента (США Джо. - Ред.) Байдена до президента (Росії Володимира. - Ред.) Путіна, ці війська відведуть".