Пане Фюкс, упродовж останніх місяців Ви кілька разів бували в Україні, щоб краще ознайомитися з ситуацією, яка панує в державі. Які зміни Ви помітили, відколи були там попереднього разу навесні?

Ральф Фюкс: Становище все ще дуже напружене. Ми в Західній Європі не маємо чіткого уявлення про те, що тут триває війна. А це дуже відчувається перш за все на Сході України. У Дніпропетровську ми розмовляли з людьми, чиї сини зараз борються в українській армії. Ми чули історію про загиблого солдата, чия мати повісилася, бо не змогла перенести смерть сина. Тут розгортаються трагічні людські долі і водночас існує велика рішучість захищати себе, свободу та незалежність держави. Нам у Німеччині це дещо невідоме, бо ми віримо, що живемо в повнісінькому мирі, а тут борються, вмирають і певною мірою сердяться на Європу, яка не розуміє, що йдеться не лише про Україну, а й про майбутнє безпеки в Європі та цінності Євросоюзу.

Які головні спостереження та висновки Ви зробили упродовж цієї поїздки?

Без солідної політичної та економічної підтримки ЄС Україна потрапить у дуже критичну ситуацію. Війна негативно впливає на економіку, промисловість деградує, держава перебуває на межі банкрутства... Якщо спитати українців, чого вони очікують від ЄС, то постійно чуються відповіді: чіткої перспективи вступу, щоб ЄС розглядав Україну як частину європейської спільноти, фінансової підтримки. Є й багато голосів, які кажуть, що потрібна військова підтримка, щоб покращити можливість протистояти російській військовій могутності.

Наскільки реалістичною з Вашої точки зору є перспектива вступу України до Євросоюзу?

Це точно не питання завтрашнього дня, але має існувати чітка перспектива вступу, як і підтримка реформаторських сил в Україні. Щонайменше молоде покоління має знати, що це мета, якої вони можуть досягти за свого життя. І першим правильним кроком у цьому напрямку став би безвізовий режим для українців. Щоб вони могли самостійно пізнати цю Європу, про яку вони мріють.

Як Ви оцінюєте перспективу запровадження безвізового режиму для українців? Український уряд заявляв навіть про 2015 рік.

Про це вже давно провадяться переговори, але з боку ЄС існує все ще надто багато тих, хто сіють сумніви, хто ще не зрозумів, яке це має політичне значення. Це був би справжній сигнал того, що Європа відчиняє свої двері для українського суспільства. Таким чином можна було би навіть рекламувати Європейський Союз, якщо дати людям можливість подорожувати.

"Ті, хто сіють сумніви в ЄС," - кого саме Ви маєте на увазі?

Це у першу чергу міністри внутрішніх справ, серед них і конференція міністрів внутрішніх справ Німеччини, яка розглядає візове питання серед питань безпеки або протидії криміналітету. Я вважаю це абсурдним, бо організована злочинність має змогу отримувати візи, у той час як звичайні люди не можуть собі дозволити заплатити 40 чи 60 євро за візу або не хочуть вирушати в далеку дорогу до німецьких консульств. Їх це відлякує.

ЄС і НАТО неодноразово давали зрозуміти, що не постачатимуть зброї Україні, пояснюючи це тим, що на Донбасі можна досягти політичного розв'язання конфлікту. Чи може їхня позиція змінитися?

Я не думаю, що вони змінять свою позицію в короткостроковій перспективі. Але я думаю, що це питання знову постане на порядку денному, якщо режим припинення вогню буде порушено з боку російської армії та її союзників, а вже сьогодні очевидно, що цей режим хиткий. Зовсім нема гарантій, що цей режим триватиме, але навіть у такому випадку конфлікт ще довго не був би вирішеним. Посилення обороноздатності України радше сприятиме політичному розв'язанню, бо тоді виникне більше перешкод для вирішення цього питання Росією військовим шляхом.

Лідери європейських держав місяцями закликають Путіна вивести російських солдатів із України та відвести війська від кордону з Україною. Росія ці заклики відверто ігнорує і взагалі заперечує, що російські солдати воюють на Донбасі. Чи є спосіб змусити Росію відвести війська?

Я думаю, що найефективніший метод, який уже давно застосовує Європейський Союз, - це економічні санкції, які повинні настільки зашкодити інтересам російської владної еліти, щоб там задумалися, чи справді вони хочуть руйнувати Росію в середньостроковій перспективі, аби приєднати до себе частини України.

2 жовтня президент Росії Путін зробив низку заяв стосовно майбутніх парламентських виборів в Україні. Його риторика була підкреслено мирною: Путін сказав, що вибори можуть призвести до стабілізації в Україні, що в них мають брати участь мешканці "будь-якого куточка" держави та що Росія зацікавлена у стабілізації в Україні. Як, на вашу думку, можна потрактувати такі заяви?

Це частина подвійної риторики. Фактично російське керівництво дестабілізує Україну на всіх рівнях - військовому, політичному, економічному, - а риторично він (Путін - Ред.) постійно вдає з себе такого собі миротворця… Але нині російського президента можна "спіймати на слові", наприклад, коли йтиметься про те, чи зможуть люди в Донецьку і Луганську вільно голосувати на виборах. Я в цьому сумніваюся, але це було би спробою перевірити серйозність цих заяв.

Однак бойовики "ДНР" і "ЛНР" планують провести свої "вибори" 2 листопада. Чи матимуть ці незаконні вибори на захоплених територіях якесь значення? Чи може українська держава цьому перешкодити?

Це подвійна гра. Цілком зрозуміло, що лідери сепаратистів залежні від Росії. Це частина заплутаної гри, коли Путін оголошує, що Росія гратиме конструктивну роль, а його представники у Східній Україні роблять протилежне.

Вибори є, на мій погляд, кроком до подальшої самостійності цих регіонів та їхнього від'єднання від України. Це захід для легітимізації панування сепаратистів. Нині українська держава не має можливості цьому перешкодити. Вона не має доступу до цих областей.