"Тривогу викликає не стільки чисельність шукачів притулку, скільки загалом ситуація з біженцями у безпосередній близькості від Євросоюзу, які у відчаї намагаються дістатись Європи",- каже у розмові з DW Ґюнтер Бурхардт, керівник громадської організації Pro Asyl. Оцінюючи обсяг клопотань на надання притулку, які вже надійшли відповідним інстанціям станом на липень, німецький уряд очікує, що до кінця року буде приблизно 100 тисяч звернень.

"Здебільшого біженці походять із Сирії, Афганістану, Сербії, Ірану або Пакистану",- сказав в інтерв'ю DW Оле Шредер, парламентський статс-секретар у міністерстві внутрішніх справ ФРН. Однак найбільше шукачів притулку із російським паспортом. Із січня по липень 2013 року їх налічувалося 11,5 тисяч. Близько 90 відсотків з них, як припускають, є чеченцями.

Німецький правозахисник з Pro Asyl Бурхардт застерігає від роздмухування зайвих страхів. Він переконує, що ці люди – потерпілі від конфлікту на Кавказі, де грубо порушують права людини.

Екстремісти погрожують терактами в Сочі

Представник уряду Оле Шредер інтерпретує цифри інакше: "Очевидно, багато вихідців з Чечні вважають, що вони можуть тут працювати, а це, звичайно ж, не так. Тим не менше, ми вивчаємо кожне клопотання, оскільки в особи може бути обґрунтована підстава ховатись від переслідування."

Федеральне відомство міграції та біженців (BAMF), яке обробляє ці звернення, оцінює, що приблизно кожен п'ятий біженець із Російської Федерації є жертвою порушень прав людини. Разом із тим, серед прохачів притулку мають бути 200 ісламістів, які збирають пожертви або наймають бойовиків на Кавказ, про це стверджують німецькі ЗМІ із посиланням на представника німецької контррозвідки, який побажав залишитись неназваним.

В ісламістському відеоролику, розміщеному в інтернеті, Доку Умаров, очільник терористичного угруповання "Імарат Кавказ", погрожує терактами під час Олімпійських ігор у Сочі наступної зими.

Чутки про грошові подарунки

Висока кількість біженців з Чечні до Німеччини може мати й інше пояснення – гроші. Як писали у місцевій пресі, кожен чеченець може отримати в Німеччині до 4 тисяч євро. Банди контрабандистів скористались інформаційною качкою, щоб заробити на перевезенні чеченців через Польщу та Чехію до Федеративної Республіки.

Голова німецької профспілки поліцейських навіть попередив: "Бойовики їдуть безпосередньо з регіону громадянської війни, де вони навчилися вбивати". Виконавці теракту на бостонському марафоні, внаслідок якого троє людей загинуло і понад 260 зазнали поранень, були з Чечні.

І це примушує німецьку владу до більшої пильності, підтвердив держсекретар Шредер. "Звісно, компетентні органи мусять дивитися, щоб терористи не змогли під виглядом прохачів притулку прослизнути до Німеччини",- пояснив чиновник.

Натомість Ґюнтер Бурхардт застерігає від того, щоб "стригти усіх під одну гребінку" – це може вдарити по представниках меншин, таких як чеченці або роми. Оскільки серед сербських громадян, які цього року звертались по надання їм прихистку у ФРН, переважна більшість – це роми. Кількість визнаних біженцям з них дорівнює нулю, повідомив DW Оле Шредер.

Тут мають право залишитись виключно ті, хто потребує медичного обслуговування у Німеччині, яке не може здобути у Сербії. "Ми проводимо перевірку документів цих людей у прискореному режимі, оскільки вихідці з Сербії масово зловживають німецькою процедурою надання притулку",- пояснює Шредер. Сербія прагне вступу до Європейського Союзу. Ось тоді роми зможуть скористатись правом вільного пересування, як це має місце, наприклад, у випадку Болгарії та Румунії.

Політичних переслідувань у Сербії немає, продовжує Шредер. Водночас він визнає, що умови життя, особливо нацменшин, у цій країні є доволі важкими. "Однак це не причина подавати заявку на притулок у Німеччині",- вважає він. У свою чергу, Бурхардт оцінює становище з правами ромів у Сербії як катастрофічне. Їх витіснили з суспільного життя та дискримінують, у них немає засобів для виживання, переконує громадський активіст.

Відповідальність ЄС

"Поза сумнівом, Євросоюз загалом мусить більше робити для запобігання порушенням прав людини",- вимагає Ґюнтер Бурхардт. Однак, зважаючи на статистику біженців, постає питання, чи покращило військове вторгнення до Афганістану та Іраку ситуацію з правами людини. Або ж ці регіони на багато років наперед перетворились на нестабільні, із грубим нехтуванням людської гідності, запитує експерт. Наївно вважати, каже Бурхардт, що ці конфлікти не мали наслідків для Євросоюзу.