Шахта "Холодна балка" у Макіївці вважається в "ДНР" взірцево-показовою. Так зване "міністерство вугілля й енергетики" в Донецьку рапортувало про відкриття там нових лав та привітало шахтарів з рекордними темпами видобутку вугілля. Однак при цьому - жодного слова про багатомісячну заборгованість гірникам по заробітній платі.

Про страйк шахтарів "Холодної балки" з вимогою погашення заборгованості, що накопичилась з вересня, стало відомо лише завдяки соціальним мережам. Саме через них і була організована акція протесту. "Перша й друга зміни відмовились працювати, а потім приїхали чи то якісь люди з МДБ ("міністерство держбезпеки ДНР", - Ред.), чи ще звідкись, пригрозили, і третя зміна приступила до роботи", - розповів на умовах анонімності один із шахтарів. - Ми стараємось вугілля видобуваємо. Багато вугілля, воно ж не безкоштовно йде на електростанції. А куди потім ідуть гроші? От люди і обурюються".

Шахта "Холодна балка" відноситься до об’єднання "Макіїввугілля", яке до війни було українським державним підприємством. Нині це об’єднання підпорядковується "міністерству вугілля й енергетики ДНР". З переходом на російські рублі фактична зарплата працівників впала втричі, але і її не виплачують. "Якщо я раніше отримував вісім - дев’ять тисяч гривнями, то тепер мені нараховують стільки ж, але в рублях, але й це до нас не доходить", - пояснює гірник.

На старих корупційних схемах

Фінансова ситуація на державних шахтах, на відміну від приватних, в Україні завжди була вкрай складною, каже в спілкуванні з DW колишній гірничий інженер, який теж попросив не називати його імені. Чоловік понад 20 років пропрацював на шахтах Донбасу, зокрема і в об’єднанні "Макіїввугілля". Однак, каже він, держшахти своєчасно отримували дотації з держбюджету. "А зараз, звісно, таких коштів у "ДНР" вже немає", - каже співрозмовник. Тому найбільш збиткові шахти швидко позакривали.

Однак "Холодна балка" була підготовлена до відкриття нових лав ще до війни. А зараз при "ДНР" шахта справді опинилася у вигідному становищі через енергетичне вугілля, яке потребують електростанції, каже фахівець: "Тому одне питання, що немає дотацій, а інше, куди і кому йдуть гроші за вугілля, що постачається на електростанції, як вони розподіляються? Це таємниця, покрита мороком".

Як зауважив співрозмовник DW, раніше вугільний бізнес належав регіоналам: "Дуже багато там перетиналося і інтересів, і різних прізвищ, які точно були відомі лише директорам шахт". На переконання фахівця, усі корупційні схеми, які раніше крутилися у вугільній галузі, нікуди не поділися й сьогодні. "Все так і залишилося. Напевно, тільки нинішнє керівництво шахт може знати, чому гроші не доходять до робочих", - зазначає співрозмовник.

Поняття "ворог народу" повертається

Згодом у "міністерстві вугля й енергетики ДНР" все ж таки визнали, що страйк мав місце, що заборгованість по зарплаті справді існує, а "шахтарям доводиться тугіше затягувати паски", але водночас організаторів страйку назвали "засланими провокаторами" й пригрозили: "Точиться війна, а тому жодного саботажу допускати не можна, і він може бути розцінений, як зрадництво", - наголошується в заяві, опублікованій на сайті "міністерства". Крім того, в заяві також вказується, що "заводії встановлені й ведеться слідство".

Самі шахтарі переважно зберігають мовчання. Кажуть, працюють, як зазвичай, а про акції протесту, начебто, вперше чують. Лише їхні близькі ледь наважуються розповідати, чим закінчуються прояви невдоволення. "Мій батько з іншими шахтарями кілька разів намагався страйкувати", - розповіла молода донеччанка, чий батько працює на шахті "Ясинівська глибока", яка так само належить до об’єднання "Макіїввугілля". "Все закінчилося тим, що їх просто залякали - протримали невідомо де, щоб й інші голос вже не підіймали", - каже жінка. Звісно, додає вона, добре тим, хто працює на приватних шахтах, чи отримує подвійну шахтарську пенсію - і "українську", й "ДНРівську". "А таким, як мій батько, - хоч помирай з голоду", - каже вона.

Мовчання через погрози

На думку гірничого інженера, так чи інакше невдоволення шахтарів масового характеру не набуває. "Адже вони бояться і озброєних людей, і комендатури, і МДБ - всіх цих силових засобів ДНР", - каже він. За його словами, шахтарі й раніше були політично інертні, якщо й виходили з вимогами, то лише щодо зарплат. "А тепер взагалі мовчунами стали, - зауважує співрозмовник DW. - Вони можуть обурюватися на несправедливість нової влади в так званій "народній республіці", спілкуючись вдома, в автобусі чи лазні. Але відкрито виступати політично - навряд чи".

За словами першого заступника голови Незалежної профспілки гірників України (НПГУ), яка змушено емігрувала з непідконтрольної українському уряду території, Анатолія Акімочкіна, попри погрози, протести шахтарів все ж таки періодично вникають. Утім, місцеві газети про це взагалі не пишуть, а місцеві канали цього не показують. Оскільки інформаційна політика забороняє критику влади - у "ДНР", мовляв, усе добре, зазначає активіст.

"За нашою інформацією, людей, які протестували у "Холодній балці", звільнили. Але ми цю інформацію ще перевіряємо", - повідомив профспілковий активіст. Однак він сумнівається, що вдасться отримати достовірну інформацію з перших рук: "Адже об'єктивні дані потрібно отримувати через відділ кадрів підприємства. Але отримати їх неможливо".