Гармс: Україна стала іншою країною вже під час Майдану
Юрій Шейко
20 листопада 2018 р.
Євродепутатка від "Зелених" Ребекка Гармс була багато разів на Майдані протягом Революції гідності. Як змінилася Україна, а також про емоції, розчарування та страхи Гармс - в інтерв'ю DW.
Реклама
DW: Коли ви дізналися про Майдан, і які емоції це у вас викликало?
Ребекка Гармс: Безпосередньо після того, як Мустафа Найєм поширив свій заклик (збиратися на акцію протесту на Майдані Незалежності в Києві. - Ред.), я знала, що на Майдані тепер знову протестують. Я від початку, власне, відчувала, що маю поїхати туди, піти туди, адже я знала, що йдеться не лише про Україну, а що йдеться про відносини України з Європою, з Євросоюзом.
Коли ви вперше побували на Майдані?
За кілька днів після того, як усе почалося, я була на Майдані. Коли відбувся саміт ("Східного партнерства". - Ред.) у Вільнюсі, на якому (тодішній президент України Віктор. - Ред.) Янукович вирішив не підписувати (Угоду про асоціацію з ЄС. - Ред.), я вирішила, що не поїду з колегами до Вільнюса, а натомість поїду до Києва і подивлюся на місці, що там відбувається.
Коли ви зрозуміли, що ці протести, все це серйозно?
Я думаю, що я від самого початку знала: ті, хто це організував, сприймали це справді серйозно. Тому я й так прив'язалася до Майдану тієї зими. Власне, після першого візиту я їздила туди щовихідних і провела на Майдані різдвяні канікули разом зі своїм чоловіком. Спочатку я мусила його переконувати, але зрештою він теж був у повному захваті. Я досі дуже чітко пригадую, як обурено українці загалом відреагували на перше застосування насильства проти людей на Майдані.
І коли студенти, протестувальники на Майдані, були побиті в ніч на 30 листопада, які емоції сповнювали вас тоді?
Для мене це був жах, адже я ще й трохи шкодувала, що буквально перед цим поїхала звідти. Коли відбулася ця перша ескалація насильства, я якраз поїхала назад до Брюсселя, тож я в глибині душі думала: оце так, я залишила людей у біді, я повинна була залишитися трохи довше. Тож частково і через це я пізніше їздила до Києва настільки часто, наскільки це було можливо, а також намагалася переконати якомога більше колег у Європарламенті в тому, наскільки важливо бути на місці й бути свідком того, що там відбувається.
Якби уряд Віктора Януковича підписав Угоду про асоціацію, що було би тоді?
Ми вже не маємо дискутувати про "було би" чи "могло би". Натомість ми сьогодні повинні мати справу з тим, що сталося. Я думаю, що дуже важливо, аби Україна та Європейський Союз не забували, що на Майдані люди не лише брали участь у демонстраціях за європейську ідею та єдність, за свободу і демократію, але й про те, що там загинули люди. Що через те, що українці так спільно чинили опір новій прив'язці до Росії та виступали за європейський шлях, Росія окупувала частину території України та затягнула її в абсолютно жахливу війну. Постійно усвідомлювати це - важливо, аби ми могли спільно йти далі цим складним шляхом, на який ми ступили, підписавши Угоду про асоціацію та візову угоду.
5 років після Майдану: хроніка народного повстання
П'ять років тому в Києві відбулися масові протести, які були викликані відмовою державного керівництва України підписувати угоду про асоціацію з ЄС. Пропонуємо хроніку подій, які призвели до історичних змін у країні.
Фото: picture-alliance/dpa/Maxim
20.06.2013 - Проект Угоди про асоціацію
Після багаторічних переговорів щодо підготовки Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом на офіційному сайті Комітету з євроінтеграції Верховної Ради публікують погоджений сторонами текст Угоди українською мовою.
Фото: Getty Images/AFP/J. Macdougall
21.11.2013 - Азаров призупиняє підготовку до підписання Угоди
Прем'єр-міністр України Микола Азаров своїм розпорядженням призупиняє процес підготовки до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Він пояснює це тим, що економічна ситуація погіршилася через євроінтеграційні наміри держави і що тепер слід розвертатися в бік Митного союзу з Росією. Відомий журналіст Мустафа Найєм закликав у Facebook небайдужих вийти на Майдан Незалежності в Києві.
Фото: picture-alliance/dpa
28-29.11.2013 - Янукович провалює саміт
У Вільнюсі відбувається саміт ініціативи Євросоюзу "Східне партнерство". Під час цієї події Віктор Янукович так і не підписує угоду про асоціацію з ЄС. Янукович обрав "шлях, котрий веде в нікуди", зауважила тоді литовська президентка Даля Грибаускайте, чия країна приймала саміт. В Україні розростаються протести.
Фото: Reuters
30.11.2013 - Напад "беркутівців" на Євромайдан
У ніч проти суботи, 30 листопада, на Майдані Незалежності в Києві перебуває близько 400 демонстрантів, переважно - студенти. Під ранок службовці спецпідрозділів "Беркут" жорстоко розганяють мітингувальників. Офіційно в МВС України пояснюють такі дії необхідністю зачистити площу для встановлення новорічної ялинки.
Фото: Reuters
01.12.2013 - Марш протесту
На знак протесту проти жорстких дій правоохоронців півмільйона людей виходить на Михайлівську площу і на Майдан Незалежності. Частина з них вирушає до вулиці Банкової, де розташована будівля адміністрація президента. Там починаються сутички з міліцією. Пізніше опозиція звинувачує у сутичках провокаторів. Протестувальники захоплюють будівлю КМДА і Будинок профспілок.
Фото: picture-alliance/dpa
8.12.2013 - Віче на Майдані
Триває Марш мільйонів - перше найчисленніше віче на Майдані Незалежності. Учасники мітингу, які в неділю зібрались у центрі Києва, ухвалюють рішення про розширення протестів та початок блокування Адміністрації президента, будівлі уряду України та інших установ. Наступного ж дня "Беркут" починає розчищати урядовий квартал від наметів.
Фото: REUTERS
10.12.2013 - "Беркут" іде в атаку
"Беркут" штурмує Майдан та Будинок профспілок. Але активісти втримують наступ завдяки тому, що багато киян швидко з'їжджаються в центр міста на допомогу.
Наступні кілька тижнів на Майдані спокійні. Там виступають політики, активісти та відбуваються концерти, серед яких - наймасштабніший за участю гурту "Океан Ельзи".
Фото: picture-alliance/dpa
17.12.2013 - "Борг Януковича"
У Москві зустрічаються президенти України та Росії - Віктор Янукович та Володимир Путін. Кремлівський лідер заявляє, що Росія готова допомогти Україні вийти зі скрутної економічної ситуації, що склалася. Росія надає Україні знижку на ціну на газ та кредит на три мільярди доларів, який став відомим як "борг Януковича". Опозиція називає російський кредит хабарем Януковичу за відмову від угоди з ЄС.
Фото: Reuters
29.12.2013 - Автомайдан їде до Януковича
Cотні автомобілів беруть участь в організованому Автомайданом автомарші протесту з Києва до резиденції Віктора Януковича в Межигір'ї.
Фото: Sergei Supinsky/AFP/Getty Images
16.01.2014 - "Диктаторські закони"
Верховна Рада голосує за пакет законів, який значно звужує права громадян і надає органам державної влади більшу свободу дій у сфері покарання учасників акцій протесту. Закони передбачають кримінальну відповідальність за будь-який прояв протесту. Нардепи голосують за закони підняттям рук, оскільки трибуна заблокована опозицією. Пізніше їх називають "диктаторськими законами". В залі сутички.
Фото: dapd
19.01.2014 - Зіткнення на Грушевського
Обурені "диктаторськими законами" та бездіяльністю лідерів опозиції протестувальники вирушають до урядового кварталу. Там, на вулиці Грушевського, починаються зіткнення з "Беркутом", який застосовує проти людей світлошумові гранати, гумові кулі, кийки і водомети. У правоохоронців летять петарди, коктейлі Молотова, бруківка.
Фото: Reuters
22.01.2014 - Перші жертви на Майдані
Від вогнепальних поранень на вулиці Грушевського гинуть два активісти - Сергій Нігоян та Михайло Жизневський. "Беркут" застосовує силу до протестувальників, заарештовує та б’є активістів. До кінця дня медики констатують смерть п’ятьох протестувальників, ще кількасот - поранені.
Фото: picture-alliance/dpa/Lyseiko
18-19.02.2014 - Ескалація на Майдані
Кілька тисяч активістів Євромайдану вирушають від Майдану Незалежності вгору вулицею Інститутською до Верховної Ради. Незабаром починаються сутички. "Беркут" стріляє з пневматичної зброї, кидає світлошумові гранати. Силовики спускаються вулицею Інститутською для штурму Майдану. Протистояння триває всю ніч. "Беркут" намагається штурмувати Будинок профспілок, там спалахує пожежа.
Фото: Reuters
20.02.2014 - Розстріл "Небесної сотні"
Служба безпеки України заявляє про початок "антитерористичної операції". Коли протестувальники рушають відбивати барикаду біля Жовтневого палацу, їх починають розстрілювати бійці спецпідрозділів. За даними слідства, від пострілів бійців у формі спецпризначенців "Беркуту" на вулиці Інститутській у центрі Києва загинули 48 беззбройних євромайданівців.
Фото: Reuters
21.02.2014 - Спроба домовитися з опозицією
Опозиція та президент за участі міністрів закордонних справ Німеччини, Франції та Польщі, а також уповноваженого з прав людини Росії Володимира Лукіна підписують угоду про повернення до Конституції 2004 року, яка обмежує повноваження глави держави. Втім, люди на Майдані угоду опозиції з режимом освистують і вимагають від Януковича піти. Міліція та спецпідрозділи залишають центральні вулиці Києва.
Фото: picture-alliance/dpa
22.02.2014 - Утеча Януковича
Віктор Янукович тікає з Києва. На ранок його резиденцію Межигір'я займають активісти. Парламент повертається до Конституції 2004 року. Спікером обирають Олександра Турчинова.
Фото: Reuters
26-27.02.2014 - Окупація Криму
Під будівлею Верховної Ради АР Крим відбуваються сутички між представниками двох мітингів. Проросійські організації вимагають приєднання півострова до Росії, а кримські татари виступають за територіальну цілісність України. Під час сутичок двоє людей гинуть, 30 отримують травми. Уночі будівлі парламенту та уряду Криму захоплюють бойовики без розпізнавальних знаків і вивішують над ними прапор РФ.
Фото: Reuters
16-18.03.2018 - Анексія Криму
Окупаційна влада проводить так званий "референдум" про незалежність АР Крим, який мав створити видимість легітимності анексії півострова Росією. А через два дні до Москви на підписання договору про "прийняття Республіки Крим та міста Севастополь до складу Росії" прилітають Сергій Аксьонов, Володимир Константинов та Олексій Чалий (на фото зліва на право).
Фото: Reuters
6.04.2014 - Перші бойовики на Донбасі
Невідомі озброєні бойовики оточують та захоплюють приміщення Донецької обласної державної адміністрації. За тиждень в Слов'янську та Краматорську з'являються озброєні військові без розпізнавальних знаків. У Донецькій області починається антитерористична операція (АТО) з метою зупинити терористів та сепаратистів.
Фото: Reuters
19 фото1 | 19
Чи стала Україна за ці п'ять років іншою країною?
Україна стала іншою країною вже взимку 2013-2014 року. І це дуже пов'язано з Януковичем та (президентом Росії. - Ред.) Володимиром Путіним, адже українці не хотіли прогинатися під тим насильством, жертвою якого вони стали. Я думаю, що Україна тієї зими по-новому розпочала ті процеси, про які часто кажуть, - зростання та дорослішання нації. І це те, де дороги назад уже немає.
Протягом років після Майдану, чи були у вас розчарування щодо того, що було і чого не було зроблено?
Найважливіші для мене речі - це рішення щодо реформ, які ухвалювалися в Києві, в парламенті та уряді. Йдеться про реформи державного управління, далекосяжні кроки реформ у багатьох державних сферах, які слугують приборканню системної корупції. А також рішення створити антикорупційні органи, включно з Вищим антикорупційним судом. Це хороші речі.
Але знову і знову виникають розчарування. Марш за права меншин і трансгендерних людей (відбувся 18 листопада в Києві. - Ред.) завершився насильством. Жахливе вбивство Каті Гандзюк - лякає, що відносини між громадянським суспільством і елітами вже не є такими хорошими, що насильство проти представників громадянського суспільства залишається безкарним.
Але якщо дивитися в цілому, я знаю Україну ще з часу до проголошення незалежності. І Україна за останні чотири-п'ять років зробила великі кроки в напрямку свободи та демократії. Ніхто не повинен дивуватися, що цей шлях ще не завершено протягом однієї лише каденції парламенту. Моя країна, Німеччина, також не була такою, як зараз, за п'ять років після кінця диктатури чи після того, як Європа прийняла нас у своє співтовариство.
Були моменти, коли ви боялися?
Я знову й знову була нажахана ескалаціями, які відбувалися. І я ніколи до цього в моєму житті не бачила людей, які були настільки мужніми та виступали за свої ідеї свободи та нормальної європейської країни. Коли я була на Майдані, я завжди відчувала себе захищеною з боку моїх українських друзів, навіть у періоди ескалацій.
Чи згодні ви з тим, що вас називають найбільш проукраїнським німецьким політиком?
Я є великим і вже давнім другом України. Моя дружба розпочалася 1988 року з відвідання Чорнобильської зони відчуження. Я вважаю, що Україна має багато хороших друзів, і сподіваюся, що моя дружба може допомогти країні йти вперед.+
Повну версію інтерв'ю дивіться тут:
Ребекка Гармс про Євромайдан: Я в житті не бачила таких мужніх людей (21.11.2018)