DW: Було чимало спекуляцій на тому, що Україна, мовляв, не зможе добре провести конкурс, "бо тут війна і корупція". А Ви якої думки про організацію конкурсу?

Ребекка Гармс (Rebecca Harms): Ті, хто кажуть подібне, не дуже добре знають цю країну. Варте подиву те, як Україна розвивається. Попри те, що Росія змусила її вести цю жахливу війну, а значна частина країни окупована. І я, навпаки, вважаю, що проведення тут цього конкурсу є дуже доброю можливістю для цієї нової України показати себе. А для гостей, які сюди завітали, це є можливістю побачити Київ. Це чудове місто, це - найважливіша вільна метрополія Східної Європи за межами ЄС. І було б непогано, якби завдяки пісенному конкурсу у людей з'явився би привід завітати сюди знову.

Чи не вважаєте, що заборона України на в'їзд російській конкурсантці Самойловій  була занадто жорсткою?

Я вважаю нормальним, що Україна ухвалила законодавство, яке забороняє потрапляти в Крим не через територію України. Цей закон був добре відомий і російським урядовцям, і організаторам "Євробачення". Він був реакцією України на окупацію Криму. Це може бути сумно для співачки, але вона мала б знати, що порушила закон, коли їхала виступати на концерті в Криму, та що це могло мати наслідки. А правила "Євробачення" не можуть мати пріоритету над національним законодавством.

Гаслом "Євробачення" в Києві було "Celebrate Diversity" ("Шануймо розмаїття" - Ред.). Втім, ситуацію із захистом прав ЛГБТ-спільноти в Україні часто критикують. Чи є тут певна нещирість?

По-перше, добре, що обрано таке гасло. По-друге, справді треба ще багато зробити для забезпечення рівних прав для ЛГБТ. Свій візит до Києва я присвятила, зокрема, і зустрічі із керівником київської поліції, аби обговорити з ним підготовку до київського прайду. Торік він вперше відбувся у центрі міста - поліцейські добре зробили свою роботу. Я б хотіла пересвідчитися, що і цього року все буде так само добре. Сумно, що в Україні, так само, як і у багатьох інших країнах, прайд потрібно так сильно захищати. Але у цьому Україна далеко не єдина.

Під час вашого візиту до Києва Ви не лише відвідували "Євробачення", але й вивчали питання захисту прав людини в анексованому Криму, зустрічались з переселенцями. Що можете сказати з цього приводу?

Попри відсутність плану із звільнення Криму, з іншого боку, немає і політики умиротворення щодо керівництва Кремля. Я вважаю надзвичайно важливими, що міжнародна спільнота та громадськість усвідомлюють ту надзвичайно погану ситуацію із захистом прав людини у випадку кримських татар та усіх інших, хто не згодний із окупацією та політикою Росії. Систематичне переслідування критиків, фактичне скасування права на самоорганізацію для кримських татар, систематична русифікація в усіх сферах суспільного життя та жахлива мілітаризація - про це треба знати.

Втім, Росія не особливо реагує на критику Заходу…

В Європарламенті постійно відбувається дискусія як щодо ескалації ситуації на Донбасі, так і щодо порушення прав людини в Криму, щодо того, як варто чинити із санкціями далі. Збільшується кількість голосів, які кажуть: "Ми мусимо не просто подовжити санкції, ми мусимо переглядати це рішення не кожні шість місяців, а не частіше, ніж щороку". Також обговорюється точкове посилення санкцій. Ця думка поки не має більшості, але в разі подальшої ескалації, якщо люди в Криму будуть змушені й далі страждати, якщо війна на Донбасі буде й далі розпалюватися, це також може відбутися. В будь-якому разі, зараз немає жодних ознак того, що санкції будуть згортатися.

А наскільки Україна впоралася із допомогою переселенцям?

Я знаю, що ситуація усіх переселенців в Україні є далекою від оптимальної. Відбулися деякі покращення, але казати, що все добре, не можна. Це одна із тих надзвичайних проблем, які є у цієї країни. Масштабний процес реалізації реформ, серйозні економічні труднощі, війна на сході, втрата значної частини власної території із її промисловістю та корисними копалинами, і на цьому тлі майже півтора мільйони біженців. Це забагато. І я не знаю країн, які б з легкістю впоралися із питанням біженців. Втім, боюся, що Україна буде змушена працювати над питанням переселенців, адже є дуже мало шансів, що найближчим часом вони зможуть повернутися на батьківщину.

Як Ви оцінюєте прогрес України у сфері боротьби з корупцією?

Одним із важливих кроків у цьому було створення НАБУ. Це доводять ті випадки, які презентував шеф НАБУ Артем Ситник. Втім, важливо, аби суди швидше розглядали ці справи. Через те, що реформа судочинства триватиме досить довго, необхідно в межах нинішньої системи створити антикорупційні суди. І в цьому питанні буде значний тиск як з боку ЄС, так і з боку МВФ. Ще одним досягненням є закон про е-декларації. Тепер у центрі уваги має бути обробка вже отриманих декларацій. Але зміни до цього закону, які були ухвалені кілька тижнів тому, негативно сприйняли в усіх європейських інституціях. Навіть у німецькому уряді є великі застереження щодо нього. Ми віримо, що е-декларації для громадян при владі не мають стосунку до прозорості неурядових організацій. Це зовсім різні випадки, що потребують принципово різного законодавства. Я тут, аби це знову підкреслити. Я вважаю, що ці правки до закону про е-декларування мають бути скасовані.