Єврокомісія вирішила серйозно взятися за справу, виступаючи в ролі наглядача за дотриманням принципів правової держави членами ЄС, і демонструє це на прикладі Польщі. "Певні застереження" Брюсселя щодо політичного розвитку в країні після приходу до влади націонал-консервативного уряду на чолі з Беатою Шидло, призвели до того, що в середу, 13 січня, Єврокомісія вирішила дати оцінку діям Варшави. Ідеться передусім про суперечливу реформу конституційного суду, яку провела нещодавно польська влада, зазначив віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс. "У нас (в Єврокомісії - Ред.) була ґрунтовна дискусія, і ми вирішили, що має бути проведено попередню оцінку в рамках процедури щодо захисту принципів правової держави", - заявив він.

Рішення Єврокомісії - лише початок

Таким чином Брюссель формально запустив триступеневу процедуру, до запровадження якої Франс Тіммерманс сам доклався ще 2014 року. Тоді він очолював МЗС Нідерландів та спостерігав, як Брюссель безуспішно намагався протидіяти схожим авторитарним втручанням у структури правової держави з боку влади Угорщини.

Спочатку Брюссель хоче зайнятися питанням конституційного суду. У Єврокомісії вважають, що польський уряд вжив кроків, котрі "перешкоджають функціонуванню" цього органу, та вказують на те, що він не дотримується рішень суду. Водночас у Брюсселі висловлюють застереження й стосовно нового польського закону про ЗМІ, який прямо підпорядковує суспільно-правові медіа країни владі. Розпочатий у середу процес перевірки - лише перша ступінь процедури, яка загалом може завершитися запровадженням санкцій проти Варшави чи - в найгіршому випадку - навіть позбавленням країни права голосу в ЄС.

Нова риторика Брюсселя

Утім, у Брюсселі, схоже, вирішили відмовитися від жорсткої риторики останніх тижнів, за якою слідувала відповідна реакція з боку Варшави. Тепер Єврокомісія наголошує на тому, що наявні проблеми можна вирішити за допомогою діалогу. "Я справді вірю, що цей механізм може діяти в дусі співпраці. Нашою метою не є звинувачення на чийсь бік чи полеміка", - каже Тіммерманс. Тим не менш перевірка з боку ЄС водночас знаменує офіційний початок конфронтації Брюсселя з польським націонал-консервативним урядом партії "Право і справедливість".

Депутат Європарламенту від польської урядової партії Козьма Злотовський у розмові з DW називає рішення Єврокомісії щодо перевірки "перебільшенням" і запевняє, що воно не має під собою жодних підстав. Критика на бік Варшави, за його словами, є необґрунтованою, адже все, що відбувається в Польщі, ухвалюється парламентською більшістю. "Наша партія має абсолютну більшість, найбільший мандат довіри в Польщі за 25 років", - каже він. Дії Єврокомісії Злотовський однозначно розцінює як втручання у внутрішні справи його країни. І чи слідувати рекомендаціям, які даватиме Варшаві Брюссель, "потрібно буде ще подумати", зазначає євродепутат.

Схожу войовничу риторику в середу було чути і від прем’єрки Польщі Беати Шидло, яка виступала з трибуни парламенту у Варшаві. З огляду на дебати в Європарламенті з приводу ситуації в Польщі, які мають відбутися наступного тижня, Шидло заявила, що не має наміру покірливо сидіти й слухати. "Я не буду проводити нашу зовнішню політику, стоячи на колінах. Ці часи позаду", - заявила глава уряду у Варшаві. Водночас саме від її готовності реагувати на закиди під час дебатів у Європарламенті залежить, в якому тоні та в якій формі проходитиме подальший діалог між Брюсселем та Варшавою. Від цього діалогу залежатиме, чи вдасться ЄС досягти згоди з Польщею без застосування санкцій.

"Орбанізація" Польщі

"Польща, ймовірно, не дослухатиметься до Єврокомісії. І причина в тому, що ніхто не вірить, що вона справді щось зробить (проти Польщі - Ред.)", - каже експерт з питань Східної Європи правозахисної організації Human Rights Watch Бен’ямін Вард. При цьому він не очікує, що все може завершитися найгіршим сценарієм у вигляді позбавлення Польщі права голосу в ЄС. І все ж таки, застосування проти країни процедури, яка має на меті втримати її від порушень принципів верховенства права, Вард вважає правильним.

Він нагадує, що одного разу Єврокомісія вже "згрішила" в подібній ситуації, коли після приходу до влади в Угорщині партії Fidesz на чолі з Віктором Орбаном не змогла запобігти його втручанню в механізми демократичного контролю за владою в державі. Водночас новий уряд у Варшаві відкрито демонструє захоплення тим шляхом, яким пішла Угорщина. "Нещодавні кроки (польської влади - Ред.) мають багато спільного (з тим, що відбулося раніше в Угорщині - Ред.). Особливо в тому, що стосується послаблення конституційного суду", - каже Вард. Він також вважає, що актуальна перевірка дій уряду в Варшаві мала б стати приводом для того, аби Брюссель оцінив і нинішню ситуацію в Угорщині. "Усе це непросто, але альтернативи немає. Якщо нічого не робити, це й надалі шкодитиме довірі до Європи", - підсумовує експерт.