Донецька обласна рада услід за кількома іншими регіонами та містами визнала статус російської мови як регіональної. Позачергова сесія облради супроводжувалася акцією протесту, організованою представництвом КУН у регіоні. Поруч демонстрували мітингувальники під прапорами Партії регіонів.

Самі ж посадовці впевнено заявляють, що запровадження закону не внесе суттєвих змін у мовну політику регіону і зокрема Донецька. «Цей закон має лише полегшити життя для тієї частини населення, в якої виникають мовні проблеми при зверненні в державні або інші установи, де діловодство ведеться виключно української мовою, - зазначив в коментарі Deutsche Welle секретар Донецької міськради Сергій Богачов. - Стосовно міста Донецька можу запевнити, що бюджетних коштів на запровадження закону не знадобиться, оскільки в місті діє норма, згідно з якою діловодство в органах місцевого самоврядування ведеться російською мовою».

«Вихід з тіні» російської

При цьому, запевнив посадовець, новий закон не перешкоджатиме розвитку української мови на Донеччині. Адже відомо, що в регіоні є високий інтерес до вивчення української мови серед учнів, свідчення чому – гарні результати донецьких школярів на всеукраїнських Олімпіадах. «Тож, необхідності в якихось кардинальних змінах в системі освіти Донецька я на сьогодні не бачу», - зауважив Богачов.

Для населення Донбасу цей закон, фактично, нічого не змінює, він лише офіційно закріплює статус-кво російської мови в регіоні, вважає керівник соціологічної служби Донецького центру політологічних досліджень Кирило Черкашин. У коментарі Deutsche Welle соціолог нагадав, що, за даними всеукраїнського перепису населення 2001 року, 75 відсотків мешканців Донеччини назвали рідною мовою саме російську.

«Для втілення цього закону нічого особливого й робити не треба. Це не пов’язано з додатковим фінансуванням. Це радше припинення лицемірства, коли 80 відсотків шкіл у Донбасі значаться як українські, але тільки за звітами. А насправді цього немає. Цей закон просто декларує «вихід з тіні» російської мови», - зазначає Черкашин. За його словами, для партії влади – це вдалий передвиборчий крок.

Російська замість поліпшення життя?

У новому законі експерти вбачають загрозу радикалізації настроїв на Донеччині, де за роки незалежності сформувалося толерантне двомовне середовище. На їхню думку, це спроба Партії регіонів відволікти виборців від гострих соціально-економічних проблем. Так, на думку директора Донецького інституту соціальних досліджень та політичного аналізу Володимира Кіпеня, це політико-пропагандистський крок Партії регіонів, аби якось приборкати розчарування, яке сьогодні існує в Донбасі.

На відміну від Черкашина Кіпень не виключає, що запровадження нового закону потребує чимало коштів. «За оцінками фінансово-експертної комісії Верховної Ради, на втілення цього закону по всій Україні потрібні мільйони гривень. Тобто за цим приховується вичищення кишень простих громадян, аби профінансувати цей закон», - каже Кіпень.

На переконання експерта, нові мовні приписи несуть у собі загрози для подальшого існування української мови в регіоні. «Цей закон може повністю розв’язати руки чиновникам для цілковитого витіснення української мови з державного управління, освіти, культури та місцевих ЗМІ», - зауважує Кіпень. Тотальна русифікація, на думку експерта, розпалює сепаратизм та несе в собі загрозу розколу України. Але для більшості «регіоналів» головне – переконати людей, що регіональний статус російської мови на Донеччині і є обіцяним поліпшення життя. Вибори покажуть, чи купляться громадяни на це, зазначив Кіпень.