1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Регіональне телебачення: як і для кого працювати?

31 жовтня 2011 р.

Харківський телеефір помітно збіднів. Це пов’язано не тільки з відключенням трьох незалежних телеканалів, але й з дефіцитом коментаторів та експертів, готових до висловлення критичних думок на адресу влади.

Фото: Fotolia/Arpad Nagy-Bagoly

У кого узяти коментар? Харківські телевізійники  щоденно вирішують проблему, яка загострилася після президентських та місцевих виборів. Так, якщо раніше уникали спілкування з пресою, передусім, чиновники та представники бюджетних організацій, то зараз у коментарях почали відмовляти й незалежні експерти.

Як розповідає Алла Євдокимова - продюсер програми телекомпанії АТН «Віддзеркалення» - здебільшого це викладачі ВУЗів, які раніше активно співпрацювали з програмою. «Можливо, це не були прямі вказівки від влади. Однак, те невдоволення, яке і мер, і губернатор постійно висловлюють на адресу нашої телекомпанії , яка їм не підконтрольна, зіграло свою роль. ВУЗи так демонструють свою лояльність до влади»,- вважає Євдокимова.

Вузьке коло

Охоче дають коментарі тільки представники громадських організацій, іноді підприємці, якщо «питання стоїть не гостро», каже продюсер телепрограми «Один економіст неофіційно розповів, що його дискусію в ефірі з представником опозиції довго пригадувало йому керівництво, а через емоційні оцінки теперішньої партії влади в одного з політологів виникли кар'єрні проблеми. Тиснули навіть на членів його родини», - розповідає Євдокимова. Як наслідок, за словами продюсера, в розпорядженні залишилося вузьке коло експертів, які майже щодня коментують події.

ХарківФото: picture alliance/dpa

Заручник власників

Повноцінної дискусії на харківському телебаченні зараз немає. Про це заявили усі опитані Deutsche Welle експерти. Політолог Юлія Біденко пов'язує це з відключенням від ефіру півтора місяці тому трьох незалежних каналів, які подавали альтернативні точки зору.

Заслужений журналіст України Сергій Потімков, якого позбавляли ефіру за часів Кучми, а згодом і Ющенка, впевнений, що регіональне ТБ – це заручник власників. «Люди відсторонилися від влади та не вмикають місцеві канали», -каже Потімков.

Міграція в інтернет

Журналістові, який не хоче «обслуговувати» владу або своїх власників, на думку Потімкова, залишається тільки один шлях –  в Інтернет. Він, зокрема, нещодавно заснував ХІТ - Харківське Інтернет Телебачення  - альтернативний майданчик для відео-блогерів, експертів, журналістів та навіть звичайних городян. « Те, що ми не змогли зробити в ефірі, зробимо у мережі»,- каже журналіст.

Фото: Fotolia/IoannisS

Заслужений журналіст України Зураб Аласанія  ще 5 років тому «вимкнув для себе телевізор». Він та його команда пішли з каналу, де робили новини, через конфлікт із власником. Аласанія заснував власну інформагенцію агенцію. «Тепер я щасливий. Мені не подобалося те, що ми робили на ТБ. Ми були обмежені. Зараз ми вільні. І від місцевих олігархів ми не залежимо. Вони нас поки не помічають, тому що все ще сподіваються на ТБ», - каже Аласанія. З перспективністю творчості в Інтернеті погоджується і продюсер Євдокимова. Відтоді, як її телекомпанію позбавили ефіру, кількість відвідувань сайту АТН значно зросла. Проте, у Харкові все ж таки переважна більшість населення –фанати телевізору. Користувачів інтернету, за різними даними, лише до 40 відсотків.

Автор: Олександра Індюхова
Редактор: Дмитро Каневський

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW