1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Режисер фільму "Дельта": У кожного був шанс піти під лід

Олена Губар
8 листопада 2017 р.

Режисер українського документального кіно про суворе життя в дельті Дунаю Олександр Течинський розповів DW, як знімав фільм, який отримав відзнаку на кінофестивалі в німецькому Лейпцигу.

Кадр із фільму Олександра Течинського "Дельта"
Кадр із фільму Олександра Течинського "Дельта"Фото: Oleksandr Techynskyi

Світова прем'єра фільму українського кінорежисера Олександра Течинського "Дельта" відбулася на 60-му Лейпцизькому фестивалі документального та анімаційного кіно DOK Leipzig, де стрічка отримала почесну відзнаку. Картина розповідає про життя людей у місті Вилковому на Дунаї, яке обертається навколо риболовлі та збору очерету. Це вже третій фільм кінорежисера, який відзначили на кінофорумі в Лейпцигу. Про зйомки картини Олександр Течинський розповів у інтерв'ю DW.

Deutsche Welle: Чому Ви вирішили зняти фільм саме про це місце і цих людей?

Олександр Течинський: Це кіно ми збиралися зняти досить давно, але через зйомку попереднього фільму "Все палає" його довелося відкласти. Уперше я потрапив до Вилкового десять років тому, коли ще займався фотожурналістикою, і вже тоді зрозумів, що в ньому щось є. Пізніше, коли я став займатися кіно, я згадав про нього. І у мене була впевненість, що з цього може щось вийти. Вже тоді я познайомився зі своїми героями і зрозумів, що тут може бути цікаво.

Скільки тривали зйомки фільму?

На підготовчий етап пішло досить багато часу, роки. Але якщо взяти жорстко, то процес самих зйомок зайняв дві зими.

Олександр Течинський: У документальному кіно не все виходить за сценаріємФото: Privat

Як проходили зйомки картини? Скільки людей брали в них участь?

Ми починали проект з продюсеркою Юлією Сердюковою, разом з продюсером Геннадієм Кофманом брали участь в пітчингу в Держкіно і отримали державне фінансування. Також у нас був німецький копродюсер. Безпосередньо у зйомках брали участь дві людини - я і звукорежисер Олег Головешкін. Режисерка монтажу Марина Майковська періодично відвідувала нас, щоб передивитися відзнятий матеріал. Також кілька людей були задіяні у постпродакшні.

У Вашому кіно є досить багато непередбачуваних подій. Чи писали Ви сценарій?

Сценарій був, але в документальному кіно не все виходить за сценарієм. І, безумовно, фінальний результат відрізняється від того, що було у сценарії. У більшості випадків доводилося орієнтуватися на місці.

Кадр із фільму Олександра Течинського "Дельта"Фото: Oleksandr Techynskyi

Ви прожили у Вилковому загалом п'ять місяців. Як герої Вашої стрічки ставляться до Вас?

Я прожив там досить довго. Якийсь час я не тільки знімав, але і працював з цими людьми: вантажив і косив очерет, ходив на риболовлю, пиляв дрова, допомагав, чим міг. У середньому, за день вантажник очерету заробляє 200 гривень. Грошей я багато не заробив, але благополучно їх витратив на спільне проведення часу, черговий раз інвестувавши їх у цей проект. У тісному спілкуванні виникли якісь взаємні симпатії. Ми, можливо, не близькі друзі, але стосунки в нас товариські або приятельські. Герої фільму завжди кличуть нас у гості, цікавляться, як кіно.

Майже всі епізоди фільму зняті з близької відстані. Як Ви це зробили і як отримали довіру місцевих жителів?

З цим допомагають навички, набуті під час роботи фотожурналістом. Фотожурналісти схиблені на тому, щоб підійти якомога ближче. Звідси вміння і бажання підійти до людей на відстань витягнутої руки.

Кадр із фільму Олександра Течинського "Дельта"Фото: Oleksandr Techynskyi

Герої Вашого фільму живуть у дуже суворих умовах. Чи потрапляли Ви в якісь екстремальні ситуації під час зйомок?

Там постійно якісь непередбачувані обставини. У кожного був шанс і провалитися під лід, і випасти з човна, але ніхто з нашої групи не постраждав. Хоча не всі з наших героїв залишилися живі і здорові.

Ви не маєте профільної режисерської освіти. Але це вже Ваш третій фільм, який демонструють на міжнародних фестивалях. Як Ви взагалі вирішили знімати кіно?

Я займався фотожурналістикою і працював у газеті "КоммерсантЪ-Украина". Але в якийсь момент я зрозумів, що більше не можу цим займатися. І якось я вдало подивився фільм Міхаеля Ґлавоґґера (Michael Glawogger) "Смерть робітника" і зрозумів, що хочу займатися документальним кіно. Спочатку ми зняли короткометражку "Сери та сеньйори". Дуже багато часу пішло на те, щоб її змонтувати, тому що я не орієнтувався і не розумів, як це робити. Тому перший фільм був, мабуть, найважчим. Потім ми працювали на Майдані, де склався наш другий фільм "Все палає". Ось так, не поспішаючи, ми опинилися в цьому місці.

Кадр із фільму Олександра Течинського "Дельта"Фото: Oleksandr Techynskyi

Ваш попередній фільм "Все палає" Ви знімали утрьох. "Дельта" - вже Ваш особистий проект. Чи важче було працювати?

Напевно було складніше, у "Дельті" все трохи повільніше. Коли ми працювали на Майдані, там не було часу думати, і все було на інстинктах. Сидячи довгу зиму у Вилковому, з'являється багато вільного часу, через що виникає купа думок, які як допомагають, так і заважають зосередитися.

Світова прем'єра "Дельти" відбулась у Лейпцигу. У Вас уже є плани на наступну роботу?

Ідеї завжди є, потрібно тільки визначитися, за яку взятися. Ось і витрачу найближчий час на це і на те, щоб відпочити від "Дельти".

Майдан як джерело натхнення

04:11

This browser does not support the video element.

Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW