Європарламент ухвалив свій перший звіт щодо Угоди про асоціацію ЄС-Україна. За відповідну резолюцію проголосували 433 депутати на пленарному засіданні в Страсбурзі 12 грудня. Проти були 105. Дебати щодо звіту провели пізно ввечері напередодні.

За що Україна заслужила "особливу похвалу"

"Україна робить великий прогрес у проведенні реформ, погоджених в угоді про асоціацію", - заявив автор звіту, постійний доповідач Європарламенту щодо України Міхаель Ґалер (Michael Gahler). Євродепутати, які представили позиції найбільших фракцій, відзначили, що звіт збалансовано відображає як досягнення, так і провали української влади. Звіт було ухвалено у вигляді резолюції.

Від Єврокомісії у дебатах узяла участь верховна представниця ЄС із зовнішньої та безпекової політики Федеріка Могеріні. Вона поділяє оцінку звіту, що "за ці п'ять років і попри дуже складні обставини, Україна здійснила важливі реформи".

В резолюції зазначається, що Україна заслуговує на "особливу похвалу" за реформи, зокрема, в енергетиці, охороні здоров'я, пенсійному забезпеченні, освіті, державному управлінні, децентралізації, державних закупівлях.

Деолігархізація

"Однак, - наголосив Ґалер, - донині результати реформ занадто слабко відчуваються громадянами". Основні перепони - корупція та домінування олігархів. "В Україні прямий вплив кількох олігархів на політику є великою проблемою, яка все ще перешкоджає руху вперед у деяких сферах", - заявила Ребекка Гармс (Rebecca Harms), яка представила позицію фракції Зелених.

Даріуш Росаті від Європейської народної партії погоджується, що боротьба з корупцією та становлення незалежних судів потребують більших зусиль. Але він звертає увагу на складні обставини: війну на Донбасі, "окупацію частини територій" і цілеспрямовану пропаганду з боку РФ.

Це виправдання не переконало соціал-демократа Йоахіма Шустера (Joachim Schuster). Він переконаний, що боротьба з корупцією застопорилася, як не просувається і виборча реформа. "І це все жодним чином не наслідок військового конфлікту з Росією, а тісно пов'язано з продовженням панування олігархів - до яких належить і президент (України Петро. - Ред.) Порошенко", - вважає Шустер.

А ось ліберал Пятрас Ауштрявічюс, як завжди, оптимістичний: "Найбільше мене надихає, що перетворення європейської української держави досягнуло точки неповернення". Він переконаний, що і деолігархізація, і боротьба з корупцією, і судова реформа покажуть результати, яких очікують у ЄС.

Чого в резолюції очікують від України

Трьома головними пріоритетами, на яких Україна має зосередитися, у резолюції названо боротьбу з корупцією, децентралізацію та деолігархізацію. Крім цього, в резолюції критикують відсутність відчутних результатів розслідування убивств як під час акцій протесту на Майдані та 2 травня 2014 року в Одесі, так і журналістів. У документі також закликають Київ запровадити державні програми з попередження злочинів на ґрунті ненависті - передусім через останні випадки насильства проти ромів і представників ЛГБТ-спільноти.

Водночас в резолюції вказується, що Україна має європейську перспективу і може подати заявку на членство в ЄС, коли відповідатиме усім критеріям. Цей пункт резолюції розходиться з офіційною позицією ЄС, яка визнає лише європейські прагнення України. Також документ закликає ЄС створити додаткові механізми підтримки України, зокрема передбачити їх під час довгострокового бюджетного планування.

Нові санкції, якщо Росія не звільнить моряків

Профільний комітет схвалив звіт щодо України в середині листопада, тобто ще до подій у Керченській протоці. У затвердженому комітетом тоді тексті говорилося, що ситуація "може перерости у відкритий конфлікт". Тепер же євродепутати у резолюції "рішуче засудили акт агресії РФ", коли 25 листопада три українські військові судна спробували пройти Керченською протокою, але російські сили їх "заблокували, обстріляли та захопили у міжнародних водах", а 24 українських моряків ув'язнили.

Під час дебатів деякі євродепутати закликали Москву звільнити захоплених українських моряків. "Незабаром ми святкуватимемо Різдво та Новий рік, і вимагаємо від пана Путіна: звільніть моряків, щоб вони змогли зробити те саме вдома, зі своїми родинами", - зауважив Ґалер. Тож до резолюції у середу додали заклик запровадити додаткові санкції, якщо "військовополонених" українських моряків не буде звільнено або ж якщо відбудеться ще одна ескалація.

Суперечку викликала ініціатива Європейської народної партії додати заклик закрити доступ до портів ЄС для російських суден, які прямують з Азовського моря, якщо Москва блокуватиме судноплавство Керченською протокою. Тоді як Зелені, ліберали та консерватори підтримували цю поправку, соціал-демократи виступили проти. У підсумку цей заклик додали до тексту. Слід зауважити, що прямого впливу на санкції Європарламент не має, адже їх затверджують всі уряди країн ЄС одностайно.

Європарламент проти проекту газогону "Північний потік-2"

В контексті Росії окремий абзац у тексті резолюції Європарламенту присвятили і проекту газогону "Північний потік-2". У прес-релізі, опублікованому на сайті парламенту, наголошується, що Україна відіграє важливу роль в європейській системі енергозабезпечення. А тому депутати Європарламенту засуджують будівництво трубопроводу "Північний потік-2", який пролягатиме в обхід України, вважаючи його політичним проектом, що загрожує європейській енергетичній безпеці.

Націоналісти і свобода слова

Як ліві, так і праві євроскептики внесли низку поправок, які, наприклад, відкидали безвіз для України або ж закликали розірвати Угоду про асоціацію. Усі вони очікувано знайшли мізерну підтримку та були відхилені.

Жак Коломб'є з правопопулістської фракції "Європа націй і свободи" вважає, що звіт ігнорує "злодіяння неонацистських загонів на утриманні уряду". Фактів на підтримку своєї заяви він не навів. Більше того, у резолюції є згадки крайньо-правих груп - їх раніше додали на прохання фракції Лівих. Зазначається, що "Національний маніфест", укладений у березні партіями ВО "Свобода" та "Правий сектор", "висловлює чітке заперечення асоціації України з ЄС". Сам маніфест лиш пропонує орієнтуватися на "утворення нової європейської єдності - Балто-Чорноморського союзу", не пояснюючи, що це таке.

Практично одноголосними виявилися виступи аж трьох британських євродепутатів з правої євроскептичної фракції "Європа свободи та прямої демократії" - Нейтана Джілла, Джонатана Ернотта та Девіда Кобурна. Вони співчували Україні через "агресію Росії". Водночас закидали уряду в Києві намагання перед виборами закрити два телеканали - "112 Україна" та NewsOne. Нагадаємо, у кінці жовтня ці ж самі три політики відвідали Україну та активно виступали в ефірі каналу "112 Україна".

З їхніми закидами щодо придушення свободи слова в Україні не згоден Міхаель Ґалер. "В Україні про недоліки можна дискутувати і всередині країни. І там реагують на критику ззовні, чого немає у деяких країнах також і всередині ЄС", - зазначив він.