Європарламент закликає розширити санкції проти російських політиків, відповідальних за кричущі порушення прав людини в Криму.
Реклама
До третьої річниці анексії Криму Європарламент у четвер, 16 березня, ухвалив резолюцію "Політичні в'язні у тюрмах Росії та ситуація у Криму". У документі євродепутати наголошують, що рішення Російської Федерації від 21 березня 2014 року "анексувати Крим залишається незаконним" і засуджують рішення Кремля "видати всім жителям Криму російські паспорти".
Ситуація з захистом прав людини на Кримському півострові за останні три роки "стрімко погіршилася, а порушення свободи слова, преси та примусове нав'язування російського громадянства стали систематичними", констатують у Європарламенті. Кримські татари є корінним народом Кримського півострова, нагадується у тексті резолюції, "тим часом їх культурна спадщина є головною мішенню для репресій". Євродепутати ще раз засудили рішення російської влади заборонити діяльність Меджлісу, що стало "грубим порушенням прав кримських татар".
У тексті резолюції міститься перелік із тридцяти прізвищ громадян України, серед яких - Микола Карпюк, Станіслав Клих, Олександр Кольченко, Олег Сенцов, Ахтем Чийгоз, Алі Асанов, Роман Сущенко, котрі "незаконно утримуються" в ув'язненні на території Росії. Європарламент закликає негайно звільнити цих людей і сприяти їх поверненню на батьківщину.
Відповідальність лежить на окупаційній владі
За політичні переслідування, незаконні арешті, тортури кримськотатарських і українських активістів, за порушення свободи слова та преси у Криму повинні відповідати окупаційна влада, яка де-факто має контроль над ситуацією на півострові, нагадують євродепутати Кремлю. "Незважаючи на нелегальність анексії Криму, Росія є повністю відповідальною за підтримання законного порядку в Криму та захист громадян, що його населяють", - йдеться у тексті.
У Європарламенті вважають, що уряди країн Євросоюзу мають продовжувати політику санкцій проти російської влади за її політику щодо Криму. Зокрема, євродепутати "закликають до введення подальших обмежувальних заходів проти осіб, відповідальних за кричущі порушення прав людини, включно із заморожування їх активів у банках ЄС".
Крим Росії Європа не пробачить
Як зазначалося під час дебатів, які відбулися перед голосуванням, текст резолюції всі політичні групи ЄП узгодили і підтримали без суперечок. Те, що позиція щодо невизнання анексії Криму - принципова для більшості євродепутатів, було зрозуміло і з ходу самих дебатів, оскільки всі промовці у своїх виступах наголошували, що ЄС ніколи не визнає російської юрисдикції в українському Криму. "Кримські татари, котрі віддавна населяли Кримський півострів, потерпали від переслідувань російського царського режиму, сталінських репресій, зараз їх переслідує влада Путіна за те, що вони відмовилися перетворитися на маріонеток і підтримати анексію Криму Росією", - заявила під час дебатів польська депутатка Анна Фотіга.
Її колега з Чехії Яромир Штетина додав, що російська влада "вважає, що депортувати кримських татар у вагонах, як це робив Сталін, вже немодно", тому створила на півострові атмосферу страху, і "татари самі виїжджають з Криму".
За три роки анексії "привабливий курорт Крим" перетворився на мілітаризовану зону, заявив з трибуни ЄП литовський депутат Пятрас Ауштрявічюс. За його даними, до окупації в Криму знаходилося "12 тисяч російських військових, зараз ця кількість подвоїлася, а в найближчому майбутньому там перебуватиме 43 тисячі російських військовиків". "Ось так виглядає новий світ у Криму, збудований Росією за рахунок кримських татар і українських громадян", - сказав євродепутат.
У той час, коли Україна і цивілізований світ відзначають "сумну річницю анексії Криму", влада та мас-медіа Росії "цинічно святкують окупацію як перемогу". Тому, переконана естонська депутатка Марі Лаурістін, зараз Європа має продемонструвати "що це була анексія, і вона була незаконною".
"Ми повинні нагадати Путіну, що наші цінності - не забуті, що анексія Криму, війна проти України - не забуті, і поки вони тривають, нормалізації відносин з Росією бути не може", - категорично заявила латвійська депутатка Сандра Калнієте.
Наслідки російської анексії для Криму
У березні 2014 року Росія анексувала український Крим. Як змінилося відтоді життя на півострові - у фотогалереї DW.
Фото: DW
Операція із захоплення
Бравий Путін на графіті і плакатах, а також російські прапори замість українських з'явилися в Криму після 27 лютого 2014 року, коли люди у військовій формі без відзнак зайняли будівлі Радміну і Верховної Ради АРК в Сімферополі, а відтак ключові об'єкти і українські військові частини. Операція РФ із захоплення Автономної Республіки Крим, що перебуває у складі України, пройшла всього за кілька днів.
Фото: DW/I. Worobjow
Під контролем російських військових
Нелегітимний референдум 16 березня 2014 роки змінив життя кримчан. Незважаючи на протести, в обхід Конституції України на голосування було винесено питання про зміну статусу Криму. Нова влада назвала незаконною передачу Кримської області з РРФСР до складу УРСР в 1954 році і підписала договір про входження до складу РФ. Більшість жителів Криму раділа, а на учасників протестів обрушилися репресії.
Фото: Reuters
Кримські татари поза законом
Від анексії Криму найбільше постраждали кримські татари. Репресії торкнулися всіх, хто вважає дії Росії незаконними. У 2016 році Меджліс кримськотатарського народу визнаний в РФ екстремістською організацією. Його лідерів переслідують, в будинках активістів не припиняються обшуки і арешти. Так було в 1944 році, коли їх як ворогів народу депортував з півострова радянський НКВС.
Фото: picture-alliance/dpa
"А дихати в Криму можна?"
Замість українських телеканалів, відключених у Криму з весни 2014 року, працює аналогове телебачення Росії. Незалежний кримськотатарський канал ATR, який виступав за цілісність України, мовить тепер з Києва, оскільки на півострові його діяльність заборонена. Під заборону потрапили й інші ЗМІ - "15 хвилин", "Lâle", "Крим. Реалії". "А дихати в Криму можна?" - запитують місцеві журналісти.
Фото: picture-alliance/AP Photo/A. Zemlianichenko
Як легально потрапити в Крим
Київ не визнає безконтрольний в'їзд в анексований Крим з Росії. Іноземці повинні спочатку в'їхати на територію України і тільки потім слідувати на півострів, інакше можна потрапити в українські списки нев'їзних. Потрапити до Криму можна через КПП на адміністративному кордоні з материковою Україною - пішки або машиною, інший транспорт тут не ходить. Для українців проїзд і прохід вільний.
Фото: DW/L. Grishko
Санкції за анексію
Євросоюз і США не визнали анексію Криму, не рекомендують своїм компаніям купувати там бізнес і нерухомість, а також торгувати з півостровом. А підприємства Криму не можуть продавати свою продукцію в ЄС і Америку. Через санкції у кримчан не працюють карти Visa і MasterCard і подорожчали кредити, тому що в Крим не поспішають приходити і великі банки Росії.
Фото: picture-alliance/Sputnik/A. Polegenko
Обіцяного чекають три роки
Ті, хто проголосував за Крим в складі Росії, чекають від Путіна виконання обіцянок: споруди Керченського моста, газопроводу, електростанцій і вирішення соціальних проблем. Поки ж доходи кримчан не встигають за зростанням цін і збільшенням вартості "комуналки". Але інформація про незадоволених рівнем життя і про локальні протести з'являється тільки в соцмережах і незалежних ЗМІ.
Фото: DW/R. Richter
Міст від друга Путіна
Будівництво моста через Керченську протоку, який з'єднає материкову частину РФ і Крим, ведеться в авральному режимі. Підряд на будівництво вартістю в 228 мільярдів рублів отримала компанія "Стройгазмонтаж" Аркадія Ротенберга - російського олігарха і друга Путіна. До грудня 2018 року планується звести 4 автомобільні смуги, а до грудня 2019 - 2 смуги залізниці і під'їзні шляхи до них.
Фото: picture-alliance/Tass/V. Timkiv
Чорний переділ
За 3 роки малий бізнес кримчан сильно постраждав від переділу власності на користь бізнесменів РФ. За даними "Крим. Реалії", кількість малих підприємств в 2016 році в порівнянні з 2014-м скоротилася з 15 до 1 тисячі. Проблеми можуть виникнути у власників земельних ділянок і будинків в прибережній зоні. Вони втратять землі, якщо кримські суди не визнають документи, видані до анексії півострова.
Фото: DW/A. Karpenko
Турбізнес зазнає збитків
У сезон в Криму працюють всі пляжі, Росія дозволила ввозити сюди продукти з України. Жителі, зайняті в обслуговуванні, сподіваються, що життя увійде в звичне русло. Але потік туристів за три роки скоротився майже на третину. Залізничне сполучення перервано, а літати на відпочинок без особливого комфорту - дорого. Через санкції ЄС в порти Криму не заходять круїзні пароплави з іноземцями.
Фото: DW/A. Karpenko
Золото кримських скіфів переїде в Київ
Не повернуться до Криму скарби місцевих музеїв - сотні золотих прикрас і зброя. У грудні 2016- го суд в Нідерландах ухвалив передати Києву цю унікальну колекцію з 550 артефактів, яка в дні анексії Криму подорожувала виставками Європи. У судовій постанові сказано, що подальшу долю експонатів виставки "Крим. Золото і таємниці Чорного моря" вирішить український суд.
Фото: picture-alliance/dpa/B. Maat
З паспортом Росії
З часу анексії Криму місцеві жителі можуть купувати SIM-карти для мобільників тільки з паспортом РФ. Але з виданими на півострові документом не дають візу в посольствах країн ЄС і США. У виграші опинилися кримські пенсіонери, що отримали паспорти РФ. Пенсія у них зросла до рівня російської, а пенсійний вік для жінок знизився з 60 до 55 років.