Міжнародна спільнота і українські громадські активісти закликають швидко по гарячих слідах розслідувати підпал телеканалу "Інтер". 5 вересня голова Національної поліції України Хатія Деканоідзе повідомила, що в поліції немає затриманих у цій справі. На вісьмох затриманих склали адмінпротоколи і відпустили. Підпал телеканалу - це лише остання справа з багатьма знаками питання у низьці резонансних злочинів дворічного періоду після Революції Гідності. DW зібрала низку найгучніших справ.

Вбивства під час Революції Гідності

22 січня 2013 року - 21 лютого 2014 року. Застосування правоохоронцями вогнепальної зброї проти учасників Євромайдану. Судово-балістичними експетизами встановлено, що низка куль, вилучених з тіл поранених на вулиці Інститутській майданівців, були випущені зі зброї спецроти київського "Беркута". П'ятеро підозрюваних перебувають під вартою. Їх обвинувачують у розстрілі 48 активістів протестів уцентрі Києва. Обвинувальних вироків за вбивства активістів Євромайдану поки ще немає. За злочини проти протестувальників під час Євромайдану повідомлено про підозру і розслідуються кримінальні провадження стосовно 276 осіб. Обсяг матеріалів справи - 258 томів. Експертизи і розгляд може тривати ще кілька років.

Обстріли будинку мера Львова

У липні і грудні 2014 року з протитанкового гранатомету стріляли по будинку міського голови Львова Андрія Садового. Сам мер заявив, що ждних прямих погроз у зв'язку з обстрілами свого будику не отримував. "Той, хто стріляв, знав, що нікого в будинку нема. Снаряд пробив стіну наскрізь," - сказав після другого нападу Андрій Садовий. Досі так і не вдалося встановити, хто ж обстріляв будинок міського голови Львова."Я озвучував президенту свою версію щодо того, хто міг стріляти по моєму будинку, - є матеріали слідства, але я не думаю, що буде якийсь результат, - повідомив Садовий 29 травня 2016 року в ефірі програми "Люди.НardTalk.LIVE." українського телеканалу 112.

Hизка самогубств екс-регіоналів

2015 рік. 25 лютого у Мелітополі у власному будинку повісився регіонал, колишній мер міста Сергій Вальтер. 28 лютого в Києві з вікна багатоповерхівки вистрибнув член Партії регіонів Михайло Чечетов. 9 березня на Київщині знайшли мертвим екс-депутата регіонала Станіслава Мельника. 12 березня - накладає на себе руки колишній голова Запорізької області Олександр Пеклушенко. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков ще у 2015 році заявив, що слідство не вбачає зв'язків між самогубствами колишніх високопосадовців з Партії регіонів. Оглядачі ж, які спеціалізуються на журналістських розслідуваннях, помітили тенденцію, що один за одним з життя пішли свідки, які володіли інформацією і могли виступити на судах.

Справа "діамантових" прокурорів

6 липня 2015 року розпочато провадження у справі колишнього заступника керівника головного слідчого управління Генпрокуратури Володимира Шапакіна та екс-заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця. Їх звинувачують в отриманні багатомільйонних хабарів. "Діамантовими" Шапакін і Корнієць стали після того, як під час обшуків, які передували їхньому затриманню, в них були вилучені сотні тисяч доларів США, а також коштовності, зокрема й діаманти. Справа Корнійця та Шапакіна спричинила конфлікт у Генпрокуратурі та стала підставою для вимог відставки тодішнього генпрокурора Шокіна з боку громадських активістів. Резонанс викликало звільнення Корнійця та Шапакіна з-під варти під заставу. Як повідомлялось, на початку 2016 року справу "діамантових прокурорів" передано до суду, однак вироку поки що немає.

Замах на генпрокурора Віктора Шокіна

2 листопада 2015 року близько 10 вечора стріляли по вікнах кабінету тодішнього генпрокурора Віктора Шокіна в будівлі Генпрокуратури на вулиці Різницькій у Києві. СБУ кваліфікувала цей факт як замах на життя державного діяча. Головний військовий прокурор Анатолій Матіос заявив, що лише броньоване скло врятувало життя генпрокурору Віктору Шокіну. Матіос додав, що "снайпер стріляв із застосуванням тепловізора, бо всі штори були закриті, побачити тінь було неможливо". Така версія викликала хвилю обурення і глузувань громадськості, бо тепловізор не дає змогу снайперу бачити через скло. Прилад сканує температуру об'єктів, а скло не пропускає інфрачервоні хвилі.

Вбивство журналіста Олеся Бузини

16 квітня 2015 року було застрелено журналіста й письменника Олеся Бузину. Вже за два місяці силовики відзвітували про арешт підозрюваниху справі Бузини. Це булиправорадикальні активісти: колишній боєць батальйонів МВС "Київ-2" і "Гарпун" Андрій Медведько та гвардії лейтенант Збройних сил України, екс-командир 54-го окремого розвідувального взводу Денис Поліщук.

Однак згодом справа почала розвалюватися. Звучали заяви про фальсифікацію результатів судово-медичної експертизи, про тиск на підозрюваних та їхніх рідних, про розбіжності у показах свідків.12 липня 2016 року на підставі ухвали суду експерти здійснили примусовий відбір біологічних зразків у підозрюваних. Гепрокурор Юрій Луценко станом на 10 серпня 2016 року повідомив, що результатів ДНК-тестів у справі Бузини ще немає.

Замах на народного депутата Володимира Парасюка

30 березня 2016 року близько 22-ї години в місті Києві по вулиці Лесі Українки у бік народного депутата України Володимира Парасюка кинули предмет, який вибухнув. Сам депутат не постраждав, повідомив тоді перший заступник голови Національної поліції Вадим Троян. Згодом правоохоронці почали говорити про можливий вибух гранати РГД-5. Від вибуху пошкодило три автомобілі, які були припарковані поруч. За цим фактом відкрили кримінальне провадження за ст. 112 Кримінального кодексу України "Замах на життя державного діяча". Радник міністра внутрішніх справ України Антон Геращенко у день замаху повідомив, що на поліетиленовому пакеті, знайденому на місці злочину, шукатимуть ДНК зловмисника. Поки що жодних результатів слідства немає.

Попередження нових терактів у Франції

21 травня 2016 року на прикордонному пункті пропуску "Ягодин-авто" СБУ затримала громадянина Франції, який намагався вивезти з України арсенал зброї і 125 кілограмів тротилу. За словами СБУ, француз планував одночасно підірвати мости у різних регіонах Франції під час чемпіонату "Євро-2016". Затриманий відмовився співпрацювати з французьким слідством. Французькі правоохоронці кажуть, що підозрюваний швидше контрабандист зброї, а не міжнародний терорист як стверджує СБУ.

Вбивство журналіста Павла Шеремет

20 липня 2016 року о 7:45 ранку внаслідок спрацювання вибухового пристрою, закладеного в автобмобіль у центрі Києва на розі вулиці Богдана Хмельницького та Івана Франка загинув відомий журналіст Павло Шеремет. Машина належала керівнику інтернет-видання "Українська правда" Олені Притулі, якої в машині не було. Останні п’ять років Шеремет жив в Україні, працював журналістом в "Українській правді" та ведучим на різних каналах телебачення і радіо. Глава українського МВС Арсен Аваков в одному із своїх інтерв'ю на початку вересня зажадав обмежитися у коментуванні розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета. Я хочу, щоб було лише одне повідомлення - "вбивцю знайдено і справу розслідувано", - процитувало тоді Авакова "Українська правда". Кілька днів пізніше голова Національної поліції Хатія Деканоїдзе повідомила: "У справі вбивства журналіста Павла Шеремета прориву немає".