DW: Пані Вольвенд, напередодні українські ЗМІ називали новий звіт щодо України "жорстким". Тож, у чому, власне, його жорсткість?

Ренате Вольвенд: Я трохи здивована цим, оскільки мої колеги-однопартійці навпаки вважають його занадто м’яким. Є настільки багато скарг, особливо тих, що стосуються свободи слова і медіа. Є і побоювання щодо того, чи виконуватиме Україна взяті на себе зобов’язання, які були підтвердженні паном президентом Януковичем під час його виступу у ПАРЄ у квітні і які мають бути виконанні до початку головування України у ПАРЄ у травні 2011-го року. Але жоден з цих пунктів досі не був виконаний. Ми це критикуємо і в цьому, мабуть, і є жорсткість.

DW: Якщо говорити конкретніше, що у Вашому звіті критикується найбільше, де Україна зазнала регрес, а де просунулася далі?

Р.В.: На мій погляд в Україні зараз все контролюється. Немає відчуття свободи, коли можна вільно критикувати, якщо щось тобі не подобається, бо за рогом вже за тобою хтось стежить. Все перевіряється і реєструється. І людям просто обмежують їхні свободи.

DW: Чимало українських журналістів та громадських діячів останнім часом висловлюють незадоволення пасивною позицією об'єднанної Європи. Мовляв, знаючи про утиски демократії і свободи слова належної реакції Заходу не надходить. Ви з цим погоджуєтеся?

Р.В. : Гадаю, ми, представники старих європейських демократій, сприймаємо цю проблему дуже гостро. Маю надію, що і на сьогоднішніх дебатах ми висловимо наші побоювання і це буде нагодою для європейських ЗМІ донести цю проблему до широкої європейської аудиторії.

DW: Ваш звіт було укладено ще до приголомшливого рішення Конституційного суду, який скасував політреформу 2004-го року і розширив повноваження глави держави. Сам президент Янукович пояснював, що Конституцію зразка 1996-го року Європа і світ вважають однією з найкращих. Ви теж так вважаєте?

Р.В.: Ні, я з такою думкою не згідна. Часи змінилися, сталося багато змін. Очевидно, що це рішення суду якийсь план, поданий згори. Я би не погодилася з тим, що це крок вперед для України. Але я не поспішатиму з висновками, доки не порівняю всіх деталей. Настрій у ПАРЄ такий, щоби попросити Венеціанську комісію представити їхнє бачення цього. Тому поки я можу подавати лише особисту думку, яка полягає в тому, що влада президента Януковича тепер лише посилюється.

DW: Деякі політологи останнім часом почали порівнювати нову владну модель України із сусідніми, білоруською у тому числі. Наскільки це порівняння є коректним? І чи дослуховується українська влада до Вашої критики і зауважень?

Р.В.:Я трошки шокована тим, що Білорусь порівнюють з Україною. Дякувати Богові, Україні ще далеко до Білорусі. З особистого досвіду скажу, що керівництво України відкрито до критики, але лише тоді, коли з ними про це говориш. Тобто, можновладці уважно тебе слухають, ніби все сприймають і навіть погоджуються з деякими пунктами, обіцяючи щось змінити. Але щойно ми від’їжджаємо - про все це забувають. І як доводить щоденна практика - дії нівелюють усі добрі наміри. Вони ніби й хочуть, але забувають. З нашої сторони ми маємо частіше нагадувати українському керівництву про це. Ми готові допомагати і консультувати на різних рівнях. Це Україна вітає. Натомість ще стільки всього необхідно виконати і насамперед це взяті на себе Україною зобов’язання.

Інтерв’ю провів Дмитро Каневський
Редактор: Володимир Медяний