"Репортери без кордонів": В 2015-му вбито 110 журналістів
Дмитро Губенко29 грудня 2015 р.
Як повідомили "Реортери без кордонів", безпосередньо через свою професійну діяльність в 2015-му були вбиті 67 журналістів. Ще у 43 випадках мотиви вбивства неясні
Реклама
110 журналістів загинули 2015 року, повідомило у вівторок, 29 грудня, агентство dpa з посиланням на міжнародну неурядову організацію "Репортери без кордонів", яка базується в Берліні. З них 67 журналістів (на одного більше, ніж торік) були вбиті через свою професійну діяльність. Ще у 43 випадках мотиви вбивства неясні.
Ще одна незалежна міжнародна неурядова організація - "Комітет захисту журналістів", яка базується в Нью-Йорку, - теж оприлюднила дані про журналістів, які загинули 2015 року, виконуючи свої професійні обов'язки. За її підрахунками, ця кількість становить 69 журналістів, і 40 відсотків із них стали жертвами ісламістів. Торік, за даними організації, загинув 61 журналіст.
Понад дві третини з 69 загиблих цьогоріч журналістів стали жертвами цілеспрямованих убивств, повідомляє "Комітет захисту журналістів". Журналістів вбивали в помсту за їхні матеріали, а також під час висвітлення воєнних дій чи на інших небезпечних завданнях. Радикальні ісламістські угруповання на кшталт "Ісламської держави" та "Аль-Каїди" несуть відповідальність за смерть 28 журналістів.
Найнебезпечнішою для мас-медіа країною 2015 року була Сирія, де були вбиті 13 журналістів. Це, все ж, менше, ніж загинуло там торік. На другому місці - Франція, де загинули дев'ять журналістів. Франція вперше потрапила до цього списку через атаку терористів на редакцію сатиричного видання Charlie Hebdo у січні 2015 року. Зросла кількість вбитих журналістів в Іраку, Бразилії, Бангладеш, Південному Судані та Ємені. В кожній з цих країн цього року життя втратили щонайменше п’ятеро репортерів.
Свобода преси? Ні, не чули
Кожного дня журналісти і блогери у світі зазнають нападів і залякувань, метою яких є знищення плюралізму засобів масової інформації. "Репортери без кордонів" вказують на найбільших ворогів свободи преси.
Фото: Fotolia/picsfive
"Африканська Північна Корея": Еритрея
Міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" розмістила цю країну, у якій панує диктатура, в самому кінці свого рейтингу. Ніде у світі немає гіршої ситуації зі свободою преси. Багато журналістів змушені покинути країну. Лише радіостанції в екзилі, як-то "Радіо Ерена", яке мовить із Парижа, доносять до жителів країни незалежну інформацію.
Фото: picture-alliance/dpa/J. Juinen
Північна Корея: під владою диктатора
"Свобода преси" - хибне словосполучення й у контексті Північної Кореї. Адже журналісти у цій країні не можуть вільно працювати. Диктатор Кім Чен Ин контролює, що і яким чином висвітлюють ЗМІ. Телевізори і радіоприймачі "ловлять" лише передачі державних каналів. А той, хто наважується вільно висловлювати свої думки, разом із цілою родиною опиняється у так званих "таборах з перевиховання".
Фото: picture-alliance/dpa/Yonhap/Kcna
Вдаваний плюралізм у Туркменістані
Президент Туркменістану Гурбангули Бердимухамедов володіє усіма ЗМІ у країні. Виняток - газета "Рисгал". Але попри зовнішню незалежність кожне число газети перед публікацією мусить пройти попередню цензуру. Нещодавно у країні ухвалили закон проти монополії ЗМІ. Відтоді туркмени отримали доступ до іноземних новин. Інтернет у країні контролюється державою, а більшість сайтів блокуються.
Фото: Stringer/AFP/Getty Images
Свобода преси під обстрілом у Сирії
Від початку протестів проти Башара Асада багато журналістів і блогерів зазнали переслідувань і загинули. "Репортери без кордонів" уже багато років зараховують режим Асада до "ворогів свободи преси". Однак і "Фронт Аль-Нусра", який бореться проти Асада, і так звана "Ісламська держава" нападають на журналістів сирійських державних ЗМІ. Їх викрадають і публічно страчують.
Фото: Abd Doumany/AFP/Getty Images
Китайська несвобода преси
"Репортери без кордонів" вважають Китай найбільшою в’язницею для блогерів і журналістів. Авторитарний режим жорстко придушує вільні висловлювання. Тиск на іноземних журналістів, які працюють у країні, також посилюється. Регіони країни для них - табу, їхня праця контролюється, тоді як їхні асистенти або ж ті, хто погодився дати інтерв’ю, ризикують потрапити за ґрати.
Фото: picture-alliance/AP Photo/M. Schiefelbein
В'єтнам: боротьба проти критиків режиму
Незалежних ЗМІ у В'єтнамі немає. Комуністична партія, яка керує країною, вирішує, що саме журналісти можуть публікувати. Видавці, редактори і журналісти переважно є членами партії. Влада посилено стежить за блогерами, а тих, хто кидає виклик "монополії на істину" компартії, примушує замовкнути ув’язненням.