Правозахисники: Київ має розслідувати напади на журналістів
Максим Сидоржевський
17 лютого 2017 р.
Українська влада повинна розслідувати напади на журналістів, які відбулися під час Євромайдану, та притягнути усіх винних до відповідальності, наголосили у правозахисній організації "Репортери без кордонів".
Реклама
Напередодні третьої річниці масових розстрілів, які відбулись у лютому 2014 року в центрі Києва під час Євромайдану, міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" закликала українську владу розслідувати напади на журналістів у цей період та не дозволити відповідальним за вчинення злочинів залишитись непокараними.
"Під час висвітленнями журналістами протестів на Майдані на них здійснювались напади, внаслідок чого вони отримували поранення. У більшості випадків відповідальні за це залишилися непокараними, - наголосив глава "Репортерів без кордонів" Крістіан Мір (Christian Mihr). - Українська влада повинна розслідувати напади на журналістів у всіх регіонах країни та притягнути винних у злочинах до відповідальності".
В оприлюдненому в п'ятницю, 17 лютого, прес-релізі організація нагадує, що протягом 18 та 19 лютого 2014 року в Києві було поранено щонайменше 29 представників медіа, у тому числі західних ЗМІ. Також у заяві "Репортерів без кордонів" наводяться дані українського Інституту масової інформації, згідно з якими у 2016 році в Україні зафіксовали 264 випадки втручання у журналістську діяльність.
Утім, в організації зазначають, що українські ЗМІ мають і інші проблеми. Зокрема йдеться про корупцію та непрозорість інформації щодо власників медіа. "ЗМІ насамперед зобов'язані обслуговувати особисті інтереси своїх власників і слугують їм як політичний чи економічний засіб впливу", - резюмують у "Репортерах без кордонів".
Європа реагує на загибель Павла Шеремета (20.07.2016)
02:30
Які вимоги Майдану виконані через три роки?
Три роки тому українці вийшли на Майдан, відстоюючи європейський курс України. Тоді DW зробила серію фотографій протестних плакатів, з якими люди вимагали змін у країні. Які з цих вимог виконані через три роки?
Фото: REUTERS
Україна - це Європа
21 листопада 2013 року українці вийшли на Майдан, виступаючи проти політики тодішнього президента України Віктора Януковича, який відмовився підписувати угоду про асоціацію з Євросоюзом. Протести закінчилися зміною влади, і в березні 2014 року Україна підписала політичну частину угоди про асоціаці, а в червні - економічну. Але через позицію Нідерландів процес ратифікації угоди досі заблокований.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
"Тайговому союзу - ні"
Протестувальники вимагали від Віктора Януковича відмовитися від інтеграції країни до Митного союзу ЄврАзЕС, куди Україну запрошував президент Росії Володимир Путін. Після перемоги Майдану офіційний Київ відмовилися від цієї ідеї, але за даними опитування соціологічної групи "Рейтинг", проведеного 28 вересня - 7 жовтня 2016 року, 19 відсотків українців досі виступають за вступ до Митного союзу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Гасло "Банду геть" усе ще актуальне
Під час протестів 2013-2014 років українці об'єдналися, вимагаючи перезавантаження влади, яка загрузла в корупційних скандалах і злочинних махінаціях. Частково це вимога була задоволена. Влада в країні змінилася, але в Україні досі викривають корупційні дії - тепер нових чиновників.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Дострокові вибори відбулися
Найбільше претензій у мітингувальників на Майдані було до тодішнього президента Віктора Януковича і його так званої "сім'ї", яких звинувачували в розкраданні держвласності та узурпації влади. Під час протестів мітингувальники вимагали імпічменту президента і розпуску парламенту. Ця вимога була задоволена. Після втечі Януковичаз країни пройшли дострокові президентські і парламентські вибори.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Своїх не залишати
Під час протестів на Майдані силовики затримали понад 200 активістів. Проти більшості з них були порушені кримінальні справи, які в судах закінчувалися обвинувальними вироками. Соратники затриманих домагалися їхнього звільнення, протестуючи під стінами СІЗО і захищаючи їх у судах. Після перемоги Майдану всі політичні в'язні були випущені на свободу.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Правоохоронці під контролем
Протестувальники також вимагали контролю над правоохоронними органами і розформування спецпідрозділу "Беркут". Навесні 2014 року "Беркут" розформували, проти кількох колишніх керівників підрозділу було порушено кримінальні справи. Українську міліцію перейменували на поліцію, провівши чистки в рядах правоохоронців. З нуля була створена патрульна поліція, якій зараз довіряє 42,6 відсотка українців.
Фото: DW/L.Rzeutskaya
Змінити систему поки не вдалося
Активісти вимагали системних змін у країні. Після приходу "постмайданной" влади під тиском міжнародних партнерів в Україні почалися реформи. Прогрес є в створенні інституцій, які повинні боротися з корупцією, проведенні державних тендерів, децентралізації влади, контролі над правоохоронною системою. Утім, досі не проведені масштабні судова і медична реформа, в країні процвітає корупція.