"Репортери" розкритикували тиск на ЗМІ в Туреччині
Стас Соколов
22 червня 2018 р.
У "Репортерах без кордонів" вважають, що без багатоманітності поглядів турецьким громадянам складно прийняти свідоме рішення на виборах. В організації заявляють про понад сотню ув'язнених журналістів у країні.
Демонстрація в Берліні на підтримку ув'язнених у Туреччині журналістів, травень 2018Фото: picture-alliance/dpa/M. Gambarini
Реклама
Міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" (РбК) заявила про складність демократичного волевиявлення на виборах у Туреччині, які мають відбутися в неділю, 24 червня. В оприлюдненій 22 червня заяві "Репортери" вказали на серйозні порушення свободи преси у країні та вибіркове правосуддя, яке використовується для придушення критики. Більш ніж сто журналістів перебувають у в'язниці, ідеться в повідомленні РбК.
"З огляду на значне обмеження свободи преси, ми сумніваємося у коректному перебігу виборів у Туреччині", - зазначив керівник "Репортерів без кордонів" Крістіан Мір (Christian Mihr). На його думку, без повноцінного висвітлення подій та різноманітності поглядів громадянам складно прийняти свідоме рішення.
РбК також зазначають, що після невдалої спроби держперевороту в липні 2016 року близько 150 ЗМІ закрилися. Незалежні медіа, які вистояли, "мають, на жаль, невеликі наклади", скаржаться захисники прав журналістів. Поворотним пунктом для ситуації зі ЗМІ в Туреччині "Репортери" вважають продаж медіагрупи Dogan близькому до уряду бізнесмену в березні цього року.
Вибори в Туреччині: чи вдасться уникнути маніпуляцій? (22.06.2018)
03:08
This browser does not support the video element.
Нагадаємо, що за рішенням влади 24 червня у Туреччині відбудуться позачергові президентські та парламентські вибори. За опитуваннями, 45-55 відсотків турків готові знову віддати свій голос за чинного президента Реджепа Таїпа Ердогана. Утім, соціологи сумніваються в реальності такої підтримки, мовляв, завдяки політиці влади у країні панує атмосфера страху.
Як Туреччина перетворюється на республіку імені Ердогана
У Туреччині 16 квітня відбувся референдум, на якому більшість громадян висловилася за внесення поправок до конституції, які забезпечують президента країни надзвичайно широкими повноваженнями.
Фото: Reuters/Y. Herman
Вся влада президенту
Референдум щодо внесення 18-ти поправок у конституцію Туреччини відбувся 16 квітня. Зміни, які підтримав понад 51 відсоток виборців, передбачають перехід від парламентської форми правління до президентської. Посаду прем'єр-міністра ліквідують, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів, керувати за допомогою указів і контролювати судову систему. Критики побоюються диктатури Ердогана.
Фото: Reuters/Y. Herman
Протести опозиції
В турецькому парламенті поправки підтримали депутати лише двох фракцій: крім власної партії Ердогана, ще Партія націоналістичного руху. Але їхніх голосів вистачило для схвалення законопроекту. Найбільша опозиційна Народно-республіканська партія і прокурдська Демократична партія народів кілька разів влаштовували акції проти конституційної реформи. Ці заходи розганяла поліція.
Фото: Getty Images/AFP/A. Altan
В умовах надзвичайного стану
У Туреччині все ще діє режим надзвичайного стану, запроваджений у липні 2016 року після невдалої спроби путчу. Це означає, що у країні все ще діє заборона на проведення несанкціонованих мітингів. Опозиція вказує на порушення під час референдуму й на те, що голосування в таких умовах не відображає волю народу.
Фото: Reuters/H. Aldemir
Агітатори в Німеччині
У березні міністри з Туреччини поїхали до ФРН, щоби переконати представників місцевої турецької діаспори проголосувати за поправки до конституції. У трьох німецьких містах їм з різних причин заборонили виступати з агітацією. Ердоган звинуватив Німеччину у використані "нацистських методів". Можливо, це вплинуло і на результат: дві третини турків ФРН висловилися на підтримку реформи.
Фото: Reuters/W. Rattay
Дипломатичний скандал
Нідерланди виступили категорично проти агітаційних виступів турецьких міністрів на своїй території. Одного урядовця з Анкари не пустили до країни, його колегу - відправили з Роттердама у супроводі поліції. Зрештою, Туреччина назвала владу Нідерландів "фашистами", відмовила у в'їзді послу Нідерландів і призупинила дипломатичні контакти. Гаага вимагає вибачень і погрожує заходами у відповідь.
Фото: picture alliance/dpa/M.Beekman
Відносини Анкари та Брюсселя під питанням
Результати референдум та дії влади проти інакодумців країни ставлять багато знаків запитання в тому, що стосується майбутнього Туреччини як країни-кандидатки на вступ до ЄС. Багато хто у Брюсселі вимагає припинення перемовин із Анкарою. У Берліні такий крок сьогодні називають неправильним.
Фото: Getty Images/F. Vogel
Що означає "за" турків
Підтримка громадянами конституційної реформи на референдумі дає "зелене світло" перехідному періоду, який триватиме до 2019 року - допоки зміни набудуть чинності. У 2019 році в Туреччині відбудуться місцеві, президентські та парламентські вибори. Ними буде започатковано нову форму правління.
