Скандал з тіньовими зарплатами і ймовірним ухиленням від сплати податків на телеканалі президента України Петра Порошенка опинився в центрі уваги одного із західних ЗМІ. Своє журналістське розслідування щодо подвійної бухгалтерії на "5 каналі" опублікувало впливове німецьке видання Frankfurter Allgemeine Zeitung.

DW поспілкувалась з автором матеріалу, кореспондентом FAZ у Східній Європі Конрадом Шуллером.

Deutsche Welle: Розкажіть про Ваш матеріал. Яка саме інформація спонукала Вас до його написання?

Конрад Шуллер: Вперше я зацікавився цією темою після матеріалу у виданні Kyiv Post за жовтень, в якому колишня співробітниця "5 каналу" Христина Бондаренко зазначала, що отримувала "сіру зарплатню" на телеканалі, що належить президентові Порошенку. Зазначена "сіра зарплата", яку журналістка, за її словами, отримувала на банківську картку, була значно вища за її офіційну зарплатню. Потім, я прочитав торішні публікації DW, де працівники "5 каналу" говорили про випадки "сірої зарплатні".

Виглядає, що з часу першої публікації на цю тему ситуація не змінилася. Вже нові джерела так само повідомляють, що практика "сірих зарплат" досі має місце.

Після того, як я прочитав у публікаціях Kyiv Post і DW, що казали Христина Бондаренко і Роман Сухан, я говорив з кількома колишніми і нинішніми журналістами "5 каналу". Троє з них відмовилися говорити, всі інші - мова йде і про колишніх журналістів, і тих, хто працює зараз - підтвердили, що ця практика досі використовується. Отже, можна зробити висновок, що це так і є.

У Вашій статті йдеться про цілу схему подвійної бухгалтерії…

Джерела, що говорили відкрито, а також ті, що говорили на засадах анонімності, підтверджують існування паралельних банківських карток. Тож співробітники "5 каналу", ймовірно, отримують дві банківські картки Міжнародного інвестиційного банку, що належить президенту. На одну картку, за їхніми словами, вони отримують офіційну зарплату, а на іншу - так звану "сіру зарплату". 

Ця друга зарплата, ймовірно, не оподатковується?

Виглядає так, що не оподатковується. Бо джерела стверджують, що ніколи не розписувалися в будь-яких відомостях щодо отримання цієї зарплати. Отже, ми можемо зробити висновок, що ці прибутки не оподатковувалися.

Чому саме Ви навели як приклад "5 канал"? Це одиничний випадок виплати "сірих зарплат" в українських ЗМІ чи під час роботи над матеріалом Ви виявили й інші випадки?

Схоже, що практика виплати "сірих зарплат" широко розповсюджена в Україні. Принаймні, це думка експертів, з якими я розмовляв, досліджуючи цю тему. Не лише "5 канал" використовує цю практику. Чому я сфокусувався саме на ньому? Звісно, бо це - президентський канал.

З точки зору значущості новини, одна справа, коли невідомий німцям бізнесмен в Україні використовує такі практики, інша - коли йдеться про компанію глави держави, який дав урочисту обіцянку провадити безстрашну боротьбу з корупцією і тіньовою економікою.

Ви контактували з Адміністрацією президента України і з керівництвом "5 каналу" стосовно статті. Якою була їхня відповідь?

З Адміністрації президента відповіли, що ця тема не в їхній компетенції і порадили звернутися за подальшою інформацією безпосередньо до "5 каналу". Я телефонував прес-секретарці "5 каналу" Олександрі Матіос, через кілька днів після надісланого листа з запитаннями. Вона підтвердила отримання запиту, пообіцяла відповідь, яка, втім, так і не надійшла.

Так само жодної відповіді я не отримав від шеф-редактора Володимира Мжельського, якому я теж надіслав лист із запитаннями. Його телефон ніколи не відповідав. Такими були мої спроби підтвердити чи спростувати інформацію, які однак не мали успіху, бо ніхто не відповів.

Як журналіст як би Ви прокоментували моральну ситуацію, в якій опинилися працівники телеканалу? Чи може журналіст, отримуючи зарплату "в конверті", вважатися неупередженим?

Звісно, ці журналісти опинилися в морально складній ситуації. Відповідальність за ймовірне ухилення від податків лежить на керівництві каналу і на працівниках, які отримували ці "сірі" виплати. Ті журналісти, з якими я спілкувався, вказали на існування моральної проблеми. Водночас, вони казали, що за часів Януковича "5 канал" був одним з найкращих телеканалів, одним з найбільш вільних з точки зору відсутності внутрішньої цензури, де журналісти могли вільно працювати.

Погодитися на отримання "сірих зарплат", як дехто з них зауважив, була моральна ціна, яку вони мали прийняти. Мені показували підтвердження - в основному обмін електронними повідомленнями - того, що на "5 каналі" завжди був внутрішній протест проти цієї системи. Журналісти протестували і наполягали на зміні системи.

Що саме, на Вашу думку, може зробити журналістська спільнота в Україні, аби припинити цю практику?

Треба бути викривачами. Бути солідарними з журналістами, які викривають цю практику. Питати, що роблять відповідні служби. Чи розслідуються Генпрокуратурою чи Державною фіскальною службою випадки, про які написали DW, Kyiv Post і Frankfurter Allgemeine Zeitung?

Ми маємо приклад співробітників "5 каналу", які погодилися відкрито говорити про ситуацію. Я поважаю тих, хто мав сміливість розказати про це навіть анонімно, а тим більше - відкрито. І можу лише закликати інших колег-журналістів, не лише "5 каналу", а й інших ЗМІ в Україні, відкрито говорити про це. Бо це - питання довіри до ЗМІ.