Останнє застереження НАТО щодо можливого поширення російської агресії на Республіку Молдова викликало різноманітні реакції у цій країні. Минулого тижня Головнокомандувач силами НАТО в Європі Філіп Брідлав, виступаючи перед американським Конгресом, пояснив, що російські війська розташовані у Придністров’ї, аби стримувати Молдову від "зближення з Заходом". Також Брідлав звернув увагу на широку інформаційну кампанію, яку проводить Москва за допомогою своїх медіа в Молдові.

Канцлерка ФРН Анґела Меркель також із занепокоєнням відреагувала на розвиток подій у регіоні. Після переговорів із президентом Румунії Клаусом Йоганнісом у Берліні Меркель висловила сподівання, що український сценарій не повториться в Молдові. Не слід забувати про заморожений конфлікт у Придністров’ї і той факт, що всі міжнародні зусилля подолати цю кризу провалилися, заявила Меркель.

Близько двох тисяч російських солдатів усе ще розміщені в Придністров’ї, хоча Росія зобов’язалася вивести війська та озброєння ще в 1999 році. Сепаратистський регіон після кривавої війни на початку дев’яностих років відділився від Молдови та проголосив свою незалежність. Проросійське керівництво Придністров’я сподівається на приєднання до Російської Федерації.

Новий слабкий уряд

Новий молдовський уряд досі доволі мляво реагував на загрозливі сигнали. Нині країну охопила політична криза, що загрожує подальшому зближенню Молдови з ЄС. Новий прем’єр Молдови Кирил Габурич, пробувши на посаді два тижні, намагається переконати ЄС, що Молдова далі дотримуватиметься нещодавно проголошеного проєвропейського курсу. Однак критики піддають його слова сумніву.

Проєвропейський союз трьох партій, що переміг на парламентських виборах наприкінці листопада 2014 року, не зміг сформувати новий уряд. Дві з трьох партій, Демократична і Ліберально-демократична, після тривалого протистояння сформували уряд меншості, що залежний від підтримки опозиційної Комуністичної партії. Тепер симпатики Європи у Республіці Молдова бояться, що їхня країна в майбутньому знову зміцнить зв’язки із Росією.

Джерела небезпеки

Молдовський політолог Оазу Нантой бачить цілу низку джерел небезпеки для своєї країни. В інтерв’ю DW він зазначив, що одним із таких джерел є "п'ята колона Росії" в парламенті Молдови. І йдеться не лише про соціалістів, які ніколи не приховували свого проросійського спрямування, але й про інших депутатів, які виступають проти європейської інтеграції.

Політолог також застерігає про вплив Москви на майбутніх виборах у автономному регіоні Молдови Гагаузії. Там також є загроза проросійського сепаратизму з подальшим приєднанням до Росії. Нантой також підтверджує заяву керівника НАТО Брідлава про інформаційну війну Москви. Російські телеканали, за його словами, домінують на медіаринку Молдови.

Проте найбільша загроза - це масштабна корупція та слабкий уряд, каже політолог. Держава, яка не може забезпечити дотримання закону, порядку і політичної стабільності у той час, коли на її кордонах іде війна, "не зможе протистояти агресивній експансіоністській політиці Російської Федерації", вважає Нантой.

Як уникнути погіршення ситуації

Колишній посол Молдови у Москві, Анатоль Тарану, впевнений, що його країні доведеться пережити нові провокації з боку Росії. "Якщо європейські та американські політики звертають увагу на потенційні загрози, це означає, що ситуація погіршується", - зауважив Тарану у розмові з DW. На його думку, керівництво у Кишиневі мало би підвищити стандарти безпеки, щоб уникнути імовірних військових дій.

Тарану передбачає можливість відносної безпеки для Молдови лише у випадку, якщо Кишинів поглибить взаємини з ЄС та НАТО. Однак він скептично ставиться до того, чи справді новий молдовський уряд переслідує цю мету. Нейтралітет своєї країни, прописаний у конституції, він вважає застарілим. Доки на території Молдови знаходяться російські війська без дозволу молдовського уряду, про нейтралітет не може бути й мови, каже Тарану.

Новий міністр оборони Молдови Віорел Чиботару не вбачає конкретних ризиків поширення українського конфлікту. Водночас він висловив занепокоєння і повідомив у інтерв’ю пресі, що всі збройні сили країни перебувають у постійній готовності, щоби відповісти на можливі загрози.

Згідно з актуальним звітом Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS), армія Молдови налічує 5300 солдатів особового складу. У разі військового конфлікту близько 700 тисяч молдован можуть бути призвані. Озброєння Молдови - переважно залишки з радянської епохи. У 2014 році оборонний бюджет країни становив 20 мільйонів євро, тобто 0,3% від ВВП - це приблизно стільки ж, як бюджет Академії наук Молдови.