Берлін радить Анкарі розслідувати порушення на референдумі
Дмитро Прокопчук
18 квітня 2017 р.
Міністр внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр висловив сподівання, що Анкара поводитиметься з результатами референдуму "виважено".
Реклама
Очільник міністерства внутрішніх справ Німеччини Томас де Мезьєр (Thomas de Maiziere) закликав владу Туреччини якомога швидше розслідувати заяви про порушення в ході нещодавнього конституційного референдуму. "Зараз потрібно швидко надати пояснення, чи голосування пройшло чесно і чисто, наскільки за поточного стану в Туреччині про це взагалі можна говорити", - заявив де Мезьєр німецькому виданню Rheinische Post у інтерв'ю, опублікованому у вівторок, 18 квітня.
Німецький міністр висловив сподівання, що уряд Туреччини "поводитиметься з результатами референдуму виважено" та не ескалюватиме ситуацію далі. Де Мезьєр також закликав турків, і зокрема громадян Туреччини, які проживають у ФРН, до діалогу щодо "конструктивного спільного майбутнього".
Як повідомлялося, в Туреччині минулої неділі, 16 квітня, пройшов референдум, на якому стояло питання значного розширення повноважень президента. За попередніми даними після підрахунку всіх відданих голосів, 51,5 відсотка громадян підтримали запропоновані реформи. Міжнародні спостерігачі ОБСЄ та Ради Європи заявили, що плебісцит відбувся за відсутності рівних умов для проведення агітаційних кампаній прихильниками й супротивниками реформи.
Референдум у Туреччині: як це було
Виборча комісія Туреччини оголосила про перемогу на референдумі прихильників президентської республіки, але опозиція вимагає перерахунку голосів. Все, що потрібно знати про плебісцит, - у фотогалереї DW.
Фото: picture alliance/AA/B. Ozkan
Відмова від спадщини Ататюрка
За офіційними попередніми даними, близько 51,4 відсотка турецьких виборців проголосували на референдумі 16 квітня за розширення повноважень глави держави, 48,6 відсотка - висловилися проти. Це означає перехід Туреччини від парламентарної форми правління, встановленої в першій половині XX століття за Мустафи Кемаля Ататюрка, до президентської.
Опозиція не визнає результатів
Найбільші опозиційні "Республіканська народна партія" (CHP) і прокурдська "Демократична партія народів" (HDP) мають намір оскаржити результат конституційного плебісциту і вимагають перерахунку голосів. Багатьом виборцям видавали бюлетені без печатки, але турецька Верховна виборча комісія визнала їх дійсними. Фальсифікації можуть становити три-чотири відсотки голосів, припускають в опозиції.
Фото: picture alliance/AA/B. Ozkan
Великі міста висловилися проти
У двох найбільших містах країни - Стамбулі й Анкарі - більшість виборців висловилися проти пропозиції Реджепа Таїпа Ердогана. В Анкарі "ні" ініціативі президента сказали 51,1 відсотка тих, хто проголосував, в Стамбулі - 51,4 відсотка. Третє за чисельністю населення місто Ізмір також відкинуло ідею переходу Туреччини до президентської республіки: там проти висловилися 68,8 відсотка виборців.
Фото: picture-alliance/abaca/AA(R. Aydogan
Як голосували турки за кордоном
За перехід Туреччини до президентської республіки висловилися 63 відсотки турків, які живуть в Німеччині, 64,9 відсотка - у Франції, 71 відсоток - в Нідерландах. У США 83,8 відсоток громадян Туреччини, навпаки, відкинули конституційну реформу.
Фото: Reuters/F. Bensch
Протести проти результату плебісциту
Масштабних протестних акцій не було, але в Анкарі кілька противників переходу Туреччини до президентської республіки зібралися біля офісу опозиційної партії CHP і біля будівлі центрвиборчкому. У низці районів Стамбула й Ізміра люди розбивали горщики та блюдця на знак невдоволення. На площі Таксім (на фото) в Стамбулі ввечері 16 квітня "з міркувань безпеки" було перекрито рух транспорту.
Фото: REUTERS/A. Konstantinidis
Референдум щодо смертної кари?
Першою ініціативою Ердогана після оголошення перемоги на референдумі стала пропозиція запровадити смертну кару. Якщо ідея не отримає підтримку більшості в парламенті, то це питання теж можуть винести на референдум, заявив президент Туреччини перед своїми прихильниками в Стамбулі ввечері 16 квітня.
Фото: Getty Images/AFP/O. Kose
18 пунктів
До конституції Туреччини будуть внесені 18 поправок. Відповідно до них, посада прем'єр-міністра буде скасована, глава держави зможе призначати і звільняти міністрів і суддів, розпускати парламент, правити за допомогою указів та оголошувати надзвичайний стан. Критики реформи побоюються встановлення в країні диктатури чинного президента Ердогана.
Фото: picture-alliance/AP/dpa/B. Ozbilici
Ердоган буде при владі до 2029 року?
Якщо результат референдуму набуде чинності, незважаючи на протести опозиції, в Туреччині буде запроваджено перехідний період до 2019 року. Тоді відбудуться місцеві, парламентські та президентські вибори, і почне діяти нова форма правління. Одна людина матиме право займати пост президента два терміни поспіль. Таким чином, Ердоган матиме право залишатися на цій посаді до 2029 року.