За допомогою робочої записки на шість сторінок, яка містять неформальну пропозицію, французькі дипломати тепер намагаються частково погасити те обурення, яке у жовтні викликав президент Франції Еммануель Макрон. Тоді на саміті ЄС у Брюсселі він заблокував початок процесу вступу до Євросоюзу для Албанії та Північної Македонії. Таким чином він взяв чіткий курс на конфронтацію з рештою ЄС, а особливо із німецькою канцлеркою Анґелою Меркель (Angela Merkel) та новою президенткою Єврокомісії Урсулою фон дер Ляєн (Ursula von der Leyen).

Сім пунктів замість 35 глав

Глави урядів та країн годинами сперечалися про те, чи можна розпочати процедуру вступу до ЄС для обидвох країн-канидатів. У підсумку Макрон виявився наодинці, але продовжував наполягати на власній думці. Трохи згодом, під час візиту фон дер Ляєн до Парижа, вона різко відкинула заперечення французького президента: "Ми маємо дотриматися власного слова та розпочати процес вступу". Це відповідає баченню Берліна, де інтеграція балканських країн вважається важливою стратегічною метою.

Тепер Париж надає свої пропозиції, які глава Франції зробив умовою, аби взагалі розблокувати розширення ЄС. Вони є досить деталізованими. Замість 35 глав, які стосуються окремих тем, у майбутньому передбачається створити сім тематичних пунктів, які оброблятимуться один за одним, зазначається у французькій записці.

Перша глава охоплюватиме базові права та правову державу, друга глава - науку та освіту, третя глава - труд та соціальні питання і так далі. Коли в одній з цих сфер будуть виконані всі задачі, ЄС поступово надасть країні-кандидату доступ до відповідних інституцій. Так, у першому випадку це буде Євроюст, що координує співпрацю у сфері юстиції, далі може бути відкритим доступ до програми академічних обмінів Erasmus і, коли будуть виконані усі вимоги для спільного ринку, країна-кандидат зможе почати отримувати перші кошти у якості структурної допомоги.

"Критерії прогресу від одного відрізка до іншого мають бути точно визначеними, а їхнє ефективне та послідовне запровадження в життя має бути забезпеченим", - йдеться у документі. Окрім того, має бути закріплена можливість відкату процедури вступу до попередніх стадій в разі, якщо певна країна з політичної точки зору знову робитиме кроки назад.

"Найбільша помилка ЄС"

Європейські дипломати відреагували досить різко на французьку пропозицію та поставили під сумнів бажання французів приймати інші країни ЄС взагалі. Окрім того, у записці міститься вимога реформи не лише процесу приєднання нових членів союзу, але й самого ЄС. Це свідчить про те, що слова французів щодо Балкан навряд чи були щирими.

Єдиний проблиск надії у французькій записці полягає у заяві, що "Албанія, Боснія, Косово, Північна Македонія, Сербія та Чорногорія історично, культурно та географічно належать до Європи".

Міністр закордонних справ ФРН Гайко Маас (Heiko Maas) під час свого візиту до столиці Македонії Скоп'є чітко дав зрозуміти, що Німеччина має розбіжність із Францією у цьому питанні. Він назвав чергове відтермінування переговорів про вступ "найбільшою помилкою ЄС" за останній час. Маас також вкотре підкреслив, що інтеграція Західних Балкан є важливою для безпеки та стабільності в усій Європі.

Дональд Туск, який залишає посаду президента Європейської Ради, також адресував французам декілька чітких слів. Згадуючи інтерв'ю Еммануеля Макрона виданню Economist, в якому президент Франції вимагав нової політики щодо Росії, Туск жорстко зазначив: "Росія - не наш стратегічний партнер, а є наша стратегічна проблема".

Також і з Європарламенту чутно гучні слова незгоди. Його віцеспікерка Катаріна Барлі (Katharina Barley) зазначає: "Важливо, аби ми не порушували обіцянки, зробленої кандидатам на вступ. Тому неприйнятно використовувати реформу процесу розширення як відмовку, аби не розпочинати переговори про вступ з країнами на кшталт Північної Македонії та Албанії, які задля виконання європейських умов почасти успішно провели дуже радикальні реформи".

Незважаючи на це, деякі критики французької записки не відмовляються говорити про нове оформлення процесу вступу до ЄС і навіть зазначають, що пропозиція Макрона містить достойні дискусії моменти, серед яких, наприклад, більш чітке визначення пунктів цієї процедури. При цьому дипломати мають сумнів у тому, що країни-кандидати мають спочатку стрибати через найбільш високий бар'єр на цьому шляху - повне виконання європейських стандартів правової держави, як того вимагають французи.