Свій бинт, власні ліки і хабар на руку - приблизно так вже понад 20 років виглядає лікування українського пацієнта. На папері медичні послуги надаються громадянам безкоштовно. У реальності, як свідчать дослідження, кожен другий українець відмовляється від візиту до медика через неможливість сплатити за лікування. Той же, хто має гроші надає перевагу приватним клінікам або лікуванню закордоном.

За останні десять років в Україні широко обговорювали проекти медичної реформи: запровадження інституту сімейних лікарів, появу лікарняних кас та медичних полісів. Жодну з десятків пропозицій так і не можна вважати до кінця реалізованою. Тепер же до реформи галузі вирішили підійти ґрунтовно - це виписано окремим пунктом у коаліційній угоді. Передбачено й запровадження обов'язкового медичного страхування.

Довгий шлях грузинських реформ

На чолі відомства став Александр Квіташвілі. За основу він збирається взяти грузинську модель реформування. Квіташвілі очолював мінохорони здоров'я Грузії у 2008-2010 роках. "Треба, щоби українська система охорони здоров'я базувалася на такому принципі, що гроші йшли б пацієнту. Держава не фінансує інституції, а фінансує обслуговування, а люди мають вибір", - так в інтерв'ю телеканалу 1+1 озвучив міністр свої наміри.

Реформами медичної системи Грузії тамтешня влада займалася не один рік, комплексно борючись з корупцією та спираючись на підтримку міжнародних програм. За даними ВООЗ, ще 2005-го року Грузія посідала 16 місце у європейському регіоні за обсягом державних витрат на медицину (8,6 відсотка ВВП) - навіть дещо більше, ніж Словенія, Мальта, Ірландія, Іспанія та Великобританія. Україна у тій же таблиці посідала тоді 35-те місце (7 відсотків). Цей тренд Грузія зберігає всі останні роки.

Найважливішим етапом реформи стало передання державою лікарських установ у приватні руки після проведення тендерів. Приватні страхові компанії, які перебрали на себе відповідальність, взяли на себе і чіткі зобов'язання. У віданні держави залишилися лікування інфекційних захворювань, туберкульозу та психіатрія. З 1 квітня цього року всі громадяни Грузії мають повну або часткову медичну страховку. На перших етапах реалізації реформи, у Грузії був досить великий відсоток незастрахованого працездатного населення, яке з різних причин не потрапило під критерії соціального страхування.

Експерти радять переймати у Грузії не все

До грузинської реформи системи охорони здоров'я є чимало претензій у самій Грузії. Професорка Державного університету Грузії Тамарі Рухадзе звертає увагу на те, що реформу грузинської системи охорони здоров'я ще не можна вважати завершеною. Особливого доопрацювання потребує міжвідомча координація та професійна підготовка лікарів. "У національній стратегії медичної системи Грузії на 2011-2015 рр. вказано, що система має фокусуватися на потребах пацієнтів, а не на їхній купівельній спроможності", -зауважує Рухадзе.

Саме цю обставину найбільше критикує грузинський економіст Сандро Твалчрелідзе. "Така ультраліберальна реформа без урахування соціального забезпечення громадян призвела до плачевних результатів: до розшарування суспільства на бідних й багатих і практично вичавила весь середній клас", - сказав експерт у розмові з DW. Грузинська модель, за його словами, виявилася "поганою калькою" американської, тоді як у самих США свою модель теж вже не один рік намагаються реформувати. "Сполучну ланку між державним і приватним, як це існує у європейських системах, ми викинули. Все страхування у нас здійснюється приватними страховими компаніями, а держава перераховує їм кошти. Така реформа за відсутності міцних пенсійних фондів, фінансових інструментів носить ілюзорний характер", - каже експерт. Серед єдиних позитивів Твалчрелідзе називає те, що всі громадяни Грузії тепер забезпечені медстрахуванням, а у самій системі поборено корупцію. Втім, Твалчрелідзе каже, що заслуги Квіташвілі в цьому немає. "Він як отримав міністерство - так його і здав". Основним ідеологом реформ економіст називає добревідомого в Україні покійного Каху Бендукідзе.

Між тим, міжнародна організація Transparency International, за результатами свого квітневого дослідження системи медстрахування в Грузії, вказує на недостатню інформованість громадськості щодо своїх прав та недостатню довіру до системи.

Україні пасувала б комбінована модель?

Координаторка програм громадського здоров'я міжнародного фонду "Відродження" Вікторія Тимошевська, вважає, що досвід Грузії не можна один до одного перенести на українські реалії. Її фонд фінансував рекрутинг кандидатур на нового міністра охорони здоров'я, а тепер ініціював громадські обговорення проекту реформи. На думку Тимошевської, Україні потрібна комбінована система охорони здоров'я, яка б включала у себе соціальне страхування для незахищених верств населення. Враховуючи помилки грузинського досвіду, важливо, каже Тимошевська, щоби на жодному етапі певні категорії населення не залишилися "за бортом" - без жодної страховки на руках. "Він (Квіташвілі - Прим.Ред.) теж розуміє ці помилки і неодноразово озвучував їх на етапах нашої роботи дорадчої групи", - сказала вона.

Головними викликами для України Тимошевська називає корупцію та застарілу і неефективну систему перерозподілу коштів. "Навіть якщо ми потроїмо бюджет охорони здоров'я, це не призведе до підвищення якості надання медичних послуг", - наголосила експертка у розмові з DW.

З нею погоджується і експерт Стратегічної дорадчої групи Олег Петренко. "В Україні працює радянська система, заснована на надмірній державній регуляції всього - від приміщень до персоналу", - каже він.

Загроза саботажу реформи

Саме тому серед пропозицій, закладених у програму реформи, однією з першочергових йде запровадження автономності медичних закладів. Так, нині головний лікар не має права перерозподілити кошти лікарні на свій розсуд. Гроші витрачаються за "нормами" - це частина системи, успадкованої з радянських часів. Приміром, коли в лікарні закінчуються гроші на бензин для швидких, головний лікар не може взяти кошти з іншого відділення. При цьому, там можуть бути навіть вакантні ліжка. Отримавши автономність, керівництво лікарень зможе саме вирішувати як розподіляти наявні кошти. "Ми повинні припинити фінансувати ефемерні ліжко-місця і ефемерні візити пацієнтів поліклініки або лікарів на дім", - зауважує координаторка фонду "Відродження".

В селах, де проживає приблизно третина населення України, фахівці пропонують запровадити інститут сімейних лікарів. Ще з радянських часів молоді спеціалісти сприймали "путівку" на роботу у селі як вирок. Тепер же проект реформи пропонує працевлаштовувати сімейних лікарів на селі як приватних підприємців. Громада зможе перевірити якість роботи та матиме право розірвати з ним угоду.

Головною перепоною для успішної реалізації плану реформ в Україні, опитані DW експерти вважають не лише складність реалізації змін всієї системи фінансування та перерозподілу коштів, а й вірогідний її саботаж лікарями середньої ланки. Їх, як каже Вікторія Тимошевська "не влаштовуватиме суттєва зміна їх фінансових доходів".

Так чи інакше, про успіх або ж провал української реформи, за прогнозами фахівців, можна буде судити вже за два-три роки. Зволікати з її проведенням вже нікуди, кажуть фахівці, адже сучасний стан справ в українській медицині дуже нездоровий.