1. Перейти до змісту
  2. Перейти до головного меню
  3. Перейти до інших проєктів DW

Суспільне мовлення

Лілія Гришко16 грудня 2014 р.

Труднощі із суспільним мовленням: обласні державні телерадіокомпанії пручаються перетворенням. Закон потребує змін, а мінфін хоче урізати фінансування.

Серед головних передумов незалежності суспільного мовлення - стале фінансування
Серед головних передумов незалежності суспільного мовлення - стале фінансуванняФото: GENYA SAVILOV/AFP/Getty Images

З січня 2015 року в Україні на базі національних теле- та радіокомпаній, обласних ТРК, телеканалу "Культура" має початися трансляція суспільного мовлення. Закон про суспільне мовлення Верховна Рада схвалила ще навесні цього року і ось менш ніж за місяць до початку проекту виявилось, що обласні державні телерадіокомпанії (ОДТРК), які нині частково фінансово підтримуються обласними радами, не хочуть "зливатись" у єдине публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України (НСТУ)", 100 відсотків якої належатиме державі, та всіляко лобіюють ідею перейти на повну підтримку облрадами.

Регіональний спротив

"У наших громадах побутує думка, що у суспільному мовленні буде всього 10-20 хвилин для кожного регіону, щоб на центральному рівні громади могли побачити про себе та свої проблеми інформацію", - заявила голова Черкаської обласної ради Валентина Коваленко, висловлюючи позицію представників місцевої влади, які входять до Української асоціації районних та обласних рад. Представники обласних рад хочуть, аби з закону про суспільне мовлення вилучили пункт, що туди мають увійти регіональні телерадіокомпанії, та готові взяти на себе повне фінансування ОДТРК.

Однак автори закону про суспільне мовлення переконують, що застереження безпідставні - законодавчо прописано, що як мінімум 4 роки мовлення регіональних ТРК жодним чином не обмежуватимуться, і вони продовжуватимуть працювати лише не на окремих представників влади, а на інтереси суспільства. "Об’єднавши у суспільне мовлення всі ОДТРК, НТКУ, НРКУ, телеканал "Культура" в одну базу, їх буде дешевше утримувати. Це також спосіб вивести обласні телерадіокомпанії з-під місцевого політичного тиску, бо вони використовуються як рупор губернаторами, та іншими місцевими політиками", - пояснює один з авторів закону про суспільне мовлення, президент Центру суспільних медіа Андрій Шевченко.

Економія на суспільному

Ініціатори створення суспільного мовлення в Україні вже констатують, що реалізація проекту зі створення незалежного суспільного ЗМІ зазнає шаленого опору. "Якщо буде норма про 0,2 відсотка обов’язкового фінансування з держбюджету на потреби суспільного мовлення, то чиновник не може втручатися, скільки цих коштів буде достатньо, і це вже не буде елементом торгів за контент. Але мінфін вже пропонує вилучити цю позицію з закону. Нам це повідомили на комітеті і буде проблематично відстояти це", - сказала DW голова парламентського комітету зі свободи слова та інформаційної політики Вікторія Сюмар, яка багато років як активістка громадського суспільства лобіювала впровадження суспільного мовлення в Україні. При цьому, за її словами, політична воля на створення дійсно незалежного суспільного мовника нині в Україні є.

Медіа-юрист Ігор Розкладай долучився до команди реформаторів НТКУФото: Institute for Media Law

Водночас розробники закону про суспільне мовлення визнають, що на практиці закон виявися недосконалим і потребує негайних змін, аби з 2015 року суспільне ЗМІ в Україні таки з’явилося. 10 грудня у Верховній Раді вже зареєстрували зміни до закону і сподіваються, що до кінця цього року зміни будуть ухвалені. Передусім необхідно унормувати ліцензування та передачу майна ОДТРК, які входитимуть у Публічне акціонерне товариство "Національна суспільна телерадіокомпанія України" (НСТУ). "Окремим рядком у змінах ми передбачили можливість введення абонплати за суспільне мовлення. Звісно, що це не зараз буде, але ми зафіксували це на майбутнє", - зауважив DW експерт Інституту медіаправа, член робочої групи з розробки стратегії НСТУ Ігор Розкладай.

Довгий шлях

Ініціатори створення суспільного мовлення в Україні вірять, що попри спроби тиску місцевої влади, намагань урізати фінансування та недосконалості закону, їм все-таки вдасться створити незалежне незаангажоване суспільне ЗМІ. "Це довгий процес. Для нас це теж виклики. Ми усвідомлюємо, що відразу не станемо рейтинговими і не зможемо змагатись на ринку щодо реклами, бо ми робитимемо інше, аніж роблять інші телеканали. Суспільне мовлення має бути взірцем у країні, і це так і буде ", - впевнений генеральний директор національної телерадіокомпанії України Зураб Аласанія.

Утім, європейські партнери, які технічно підтримують створення суспільного мовлення в Україні не певні, що суспільне ЗМІ з’явиться в країні найближчим часом. "Важливо, щоб змінене законодавство запрацювало. Зрозуміло, що з січня 2015 року суспільне мовлення в Україні не запрацює. Сподіваємось, що воно запрацює хоча б до червня", - наголосив заступник голови представництва ЄС в Україні Томас Фреллесен.

Пропустити розділ Більше за темою
Пропустити розділ Топтема

Топтема

Пропустити розділ Більше публікацій DW

Більше публікацій DW