Головним успіхом України, як члена Європейського енергетичного співтовариства, експерти називають ухвалення закону про ринок газу. Він передбачає розмежування видобутку, транзиту та торгівлі газом. Експерт з енергетики Дмитро Марунич у розмові з DW звернув увагу на те, що в Україні тим часом уже закладено основи лібералізації газового імпорту. На думку аналітика, в країні створені умови для розвитку внутрішнього ринку газу й вільного доступу до послуг української газотранспортної системи (ГТС). «Це сталося не лише з доброї волі уряду, але й через позицію російського «Газпрому», бо вже всі розуміють: дешевого газу більше не буде», - сказав DW експерт.

Головним результатом тих реформ, які встигли провести, Марунич назвав утвердження європейських принципів функціонування газового ринку. «За цих умов жодна компанія - чи то «Нафтогаз України», чи «Газпром», чи якась європейська або американська компанія - не зможе стати монополістом і диктувати свої умови", - каже експерт. Марунич сподівається на розгортання конкурентної боротьби між імпортерами газу, яка, в свою чергу, сприятиме зниженню цін на блакитне паливо. Експерт також не виключає отримання вигідніших контрактів з транзиту та зберігання газу в українських підземних газосховищах.

Уповільнення реформ

Наступними завданнями уряду є запровадження біржової торгівлі газом та завершення реорганізації державного монополіста НАК "Нафтогаз України". Однак його розкол на окремі компанії, які б спеціалізувалися кожна на своїй сфері - видобутку газу, торгівлі блакитним паливом або його транзитом, - ускладнюється наявністю контракту на постачання газу з російським "Газпромом", а також необхідністю обслуговування багатомільярдних кредитів європейським банкам.

Реформування "Нафтогазу України" відкрило б шлях і до грошей Європейського банку реконструкції та розвитку і Європейського інвестиційного банку, які в принципі готові профінансувати проекти з модернізації української ГТС. Ще однією умовою отримання європейських кредитів є відновлення фінансування України з боку Міжнародного валютного фонду (МВФ). Західні банкіри розглядають це, як сигнал довіри міжнародної спільноти до політики українського уряду. А тут реформування лише газового сектору не достатньо, адже МВФ надає кошти тільки за умов виконання Києвом зобов'язань із впровадження соціально-економічних реформ.

Досягнення чи "показуха"?

"На газовому ринку України дихати стало легше, але повітря не стало абсолютно чистим", - так оцінив запроваджені за останні два роки реформи голова правління громадської ініціативи Альянс "Нова енергія України" Валерій Боровик. Він звернув увагу на брак прозорості в процесі реструктуризації "Нафтогазу України". Експерт не виключив, що під виглядом реформування газового сектору олігархи через своїх людей в уряді готують до приватизації найцінніші державні газові активи.

Боровик вважає, що, коли йдеться про виконання зобов'язань як члена Європейської енергетичної спільноти та запровадження положень «третього європейського енергопакету» Україна демонструє, "більше показухи, ніж реальних досягнень". Третій енергопакет визначає правила діяльності на енергетичному ринку ЄС до 2015-го року. Згідно з цими правилами, компаніям-продавцям газу й струму, зокрема, забороняється одночасно володіти й транспортними мережами. Така норма запроваджена задля уникнення штучного підвищення цін на енергоносії.   

На думку Боровика, український уряд нині докладає в енергетичному секторі значно потужніших зусиль з розвитку співпраці з Росією, ніж з ЄС. "Ми бачимо, що Москва підштовхує Київ щодо здачі ГТС, але сама  не йде на жодні поступки щодо зниження ціни газу та умов його транзиту до ЄС через українську територію", - підсумував Боровик.