Міністерство фінансів України і Державна фіскальна служба (ДФС) оголосили про початок комплексного реформування ДФС. Як зазначається у повідомленні міністерства від 28 червня, проект передбачає практичне впровадження рекомендацій міжнародних партнерів, мінфіну, самої ДФС, депутатів та експертів, а головною його метою є зменшення рівня корупції та перетворення відомства у вмотивовану сервісну службу. "Службу треба перебудувати і повністю реформувати. Це повинен бути не каральний орган, а інтелектуальний, з серйозними і цивілізованими повноваженнями", - сказав прем’єр Володимир Гройсман.

Брак конкретики

Як розповідають у Мінфіні, проект матиме трирівневу структуру. Першому рівню відповідатиме наглядова рада, в яку входитимуть представники західних партнерів, включно із Міжнародним валютним фондом (МВФ) та Європейським банком реконструкції та розвитку (ЄБРР). Її задача - координація проекту, затвердження цілей та моніторинг їхньої реалізації. На другому рівні - комітет управління, до якого входять міністр фінансів та держсекретар міністерства, голова ДФС та його заступник і менеджер проекту. Тут визначаються пріоритети, ставляться завдання та вирішуються спірні питання. На третьому рівні відбуватиметься практичне впровадження змін за участі представників зацікавлених відомств, МВФ та міжнародних консультантів.

Втім, опитані DW експерти без особливого ентузіазму поставилися до анонсованої Мінфіном інформації. Експерт групи "Податкова та бюджетна реформа" Реанімаційного пакету реформ В’ячеслав Черкашин пояснює - повідомлення Мінфіну розповідає лише про структуру, яка опікуватиметься реформою, але жодним чином не дає конкретики щодо того, яким саме має бути її кінцевий результат. "Через це вести предметну дискусію про майбутні зміни просто немає сенсу", - каже експерт. Старший економіст Центру соціально-економічних реформ "CASE Україна" Володимир Дубровський також зазначає - поки що концепції реформи, яку можна було б обговорювати, немає, іронічно називаючи дії Мінфіну процесом "підготовки до підготовки концепції". Зволікання та суперечки між міністерством та прем’єром щодо того, кому підпорядковуватиметься ДФС - мінфіну чи безпосередньо Кабімну - він пояснює просто: щодо дизайну майбутньої реформи йде напружена боротьба, адже контроль над ДФС дозволяє отримати контроль над корупційними потоками та інструмент тиску на бізнес і пов’язаних із ним політиків.

Страховка від тиску

Втім, у міністерстві визнають - анонсовано лише частину майбутньої реформи, а саме - інфраструктуру управління проектом. Радниця міністра фінансів Яна Бугрімова погоджується із тим, що ризик спротиву реформі з боку політиків є досить високим. І трирівнева структура проекту, за її словами, є важливим засобом убезпечитися від такого тиску. "Наглядова рада є інструментом координації донорів, які вкладають у цю реформу багато ресурсів та які таким чином зможуть контролювати її імплементацію, - це міжнародна політична підтримка", - каже колишня керівниця Проектного офісу реформ при мінфіні.

Створення наглядової ради позитивно оцінюють і експерти. За словами Дубровського, залучення такого представницького міжнародного органу є набагато кращим, ніж спроба зробити усе виключно силами українських чиновників та експертів, адже це може дозволити зробити процес більш відкритим. Втім, економіст додає: для успіху важливо, аби закордонні спеціалісти розуміли, що мають справу не із цивілізованою західною фіскальною службою, а із створеною ще у часи Кучми системою "державного рекету" із вкрай сильною інституційною пам’яттю. "Ця структура може бути реформована лише шляхом повного перезавантаження", - каже Дубровський.

Перші результати за п'ять місяців

Бугрімова додає: той факт, що громадськості повідомили лише інформацію про інфраструктуру проекту, не свідчить про відсутність конкретних напрацювань. За два роки роботи технічних місій західних партнерів вони та чиновники мінфіну і ДФС розробили низку рекомендацій, які тепер необхідно звести докупи, визначивши пріоритетність їх реалізації. Саме цим, за словами експертки, і займатимуться консультанти протягом найближчих двох тижнів. "У підсумку мають вийти не абстрактні поради на кшталт "розробити систему ризиків для аудиту", а, власне, розроблена система ризиків для аудиту", - пояснює Бугрімова. За її словами, після попередньої координації зусиль та ідей, на реалізацію найбільш важливих серед них піде близько п’яти місяців, а реформа загалом забере близько трьох років.

Дубровський вважає, що змінам зараз сприяє той факт, що міністр фінансів Олександр Данилюк зацікавленій у її реалізації. "У реформи має бути свій "локомотив", який підніме її як прапор, аби зробити на ній політичну кар’єру, - і це вже половина справи", - каже експерт, визнаючи, що спротив змінам у ДФС є надзвичайним. За словами Дубровського, будь-які, навіть найбільш беззубі реформаторські кроки свого часу блокувалися як відстороненим головою відомства Романом Насіровим, так і профільним парламентським комітетом на чолі із Ніною Южаніною.

І хоча Черкашин вважає, що спротив парламенту у даному випадку можна спокійно обійти, це, на його думку, не гарантує успіху реформи. Завдяки новому законодавству у міністра з першого січня є набагато більше повноважень, аби змінити і склад, і структуру служби без дозволу Верховної Ради, розповідає експерт. Втім, за півроку, за його словами, нічого не відбувалося, в той час як консультанти МВФ працюють із мінфіном вже близько двох років. "Данилюк вже, здається, втретє, а Гройсман вже вдруге заявляють про наміри реформувати ДФС, але поки що є усі ознаки того, що перед нами чергове потьомкінське село", - ділиться своїм песимістичним прогнозом Черкашин.