За два з половиною роки війни Тетяна не могла залишити Донецьк навіть на один день. У самотньої 40-річної жінки, яка працює в дитячому садочку, на руках  важкохворий батько. "Він вже декілька місяців не отримує українську пенсію, її треба переоформити, а я не повезу прикуту до ліжка людину через блокпости", - пояснює Тетяна, яка також розуміє, що жодних гарантій подальших регулярних пенсійних виплат їй ніхто не дасть. На жаль, її сумніви не безпідставні.

 Пенсії нехай платять окупанти?

У цьому році український уряд  розпочав  боротьбу з так званим "пенсійним туризмом". Новий порядок призначення соцвиплат призвів до того, що дедалі більше людей, які проживають на непідконтрольній уряду території, втрачають можливість отримувати українську пенсію. Невдовзі ускладнити ситуацію може ще й закон "Про тимчасово окуповану територію України". Нині на розгляді комітетів Верховної Ради перебуває відповідний законопроект, поданий ініціативною групою депутатів різних фракцій, насамперед представниками "Народного фронту" і "Самопомочі". Як пояснюють автори законопроекту, документ покликаний  врегулювати усі правові нюанси щодо територій, які опинилися під фактичною окупацією Росії. 

Критики застерігають: новий закон лише ускладнить життя українських громадян на Донбасі та в Криму. У документі, зокрема, пропонується зафіксувати, що "Україна не несе відповідальності за захист життя, здоров’я та збереження майна осіб на тимчасово окупованій території", і перекласти виплату пенсій особам, які проживають на окупованих територіях, на Росію "як державу-окупанта".

Те, що українська влада хоче повністю заперечити відповідальність держави за захист власних громадян не територіях, які перебувають поза її контролем, викликало хвилю критики з боку міжнародних організацій і правозахисників. За словами старшого радника із правових питань Агентства ООН у справах біженців в Україні Юга Бісо, ухвалення такого законопроекту лише більше посилить ізоляцію Криму та Донбасу. Про це він заявив 10 листопада на прес-конференції у Києві.

Великий донбаский мур?

Крім того, посилити ізоляцію окупованих територій можуть і нові жорсткі обмеження на перетин меж тимчасово окупованих територій, передбачені згаданим законопроектом. Документ передбачає, зокрема, що контроль на межі з окупованими територіями здійснюється у порядку, визначеному для перетину державного кордону України. Автори законопроекту у пояснювальній записці зазначають, що його ухвалення "чітко врегулює статус та правовий режим тимчасово окупованої території", сприятиме захисту прав і свобод українських громадян, а також "мінімізує ризики корупції та контрабанди в районах лінії межі тимчасово окупованої території". 

Представник ООН Юг Бісо застерігає натомість, що нові правила можуть призвести до повної транспортної блокади цього регіону і до перебоїв із постачанням товарів першої необхідності для місцевого населення. Представник ООН каже, що таке обмеження прав громадян, які сьогодні живуть в окупації,  значно ускладнить у майбутньому процес деокупації та реінтеграції цих територій. 

Вже нині поїхати з Донецька у неокуповану частину України дуже складно, але для людей похилого віку й небезпечно. "Влітку, коли була нестерпна спека, на моїх очах в черзі на блокпосту з українського боку літня жінка втратила свідомість. Добре, що хоча б волонтери організації  "Лікарі без кордонів" про нас попіклувалися - роздали  всім паперові панамки від сонця",  - розповідає DW одна з жительок Донецька.

У пішохідних чергах  на блокпостах - більшість літніх та інвалідів. "Якщо раніше ми стояти по три години, щоб пройти перевірку, то востаннє я в черзі на холоді простояла  п’ять годин," - каже інша жінка з черги. 

"То з собаками обшукують, то хабарі вимагають"

Приблизно стільки ж часу йде і на дорогу до російського Ростова-на-Дону. Тільки обходиться вона значно дешевше. Якщо за поїздку на контрольовану урядом територію Донеччини з Донецька через блокпости перевізники беруть 500 гривень, то поїхати до сусідніх обласних центрів у Росії - лише 500-800 рублів, тобто в рази дешевше. А якщо добиратися електричками - ще дешевше, хоча випробувань і від російських митників вистачає, розповідають пасажири.

"То із собаками обшукують, то хабарі вимагають",  - каже DW 35-річний Роман,  дружина якого під час війни з дітьми переїхала до батьків у Ростовську область. "І що я можу російським митникам заперечити, коли сам розумію, що живу в невизнаній республіці, тобто фактично безправний", - зізнається чоловік. 

Громадяни-заручники

Категорично проти концепції, закріпленої у законопроекті, виступає й українське Міністерство з питань тимчасово окупованих територій. Цю позицію під час прес-конференції озвучив заступник міністра Георгій Тука. Він називає українських громадян, які опинилися на окупованих територіях заручниками і вважає, що влада "не повинна махнути на них рукою і покласти відповідальність за їх долю на окупанта". Тука також критично висловився про постанову Кабміну про обмеження поставок товарів на тимчасово окуповану територію України, яка набрала чинності у січні цього року і розповів, що уряд вже підготував зміни до неї.

Не в захваті від законопроекту і в комітеті Верховної Ради із захисту прав людини. Його голова Григорій Немиря переконаний, що будь-які спроби на законодавчому чи виконавчому рівні ізолювати чи відрізати Донбас і Крим "шкодять національним інтересам,  суперечать Конституції України та її міжнародним зобов’язанням".

За більш, ніж два роки, що минули від анексії Криму та бойових дій на Донбасі, українська влада офіційно так і не спромоглася ухвалити єдиної стратегії щодо окупованих територій. Це є великою мірою причиною появи різного роду суперечливих законопроектів і підзаконних актів, кажуть критики.