З 1 липня в Україні запрацював новий ринок електроенергії. Та замість підбиття перших підсумків його функціонування, експерти зараз говорять про реальну загрозу перебоїв з водою та теплом. 

У Державній енергокомпанії "НЕК "Укренерго", яка управляє об'єднаною енергосистемою України, заздалегідь виступали із попередженням про значне подорожчання електроенергії для окремих суб'єктів.

Служба безпеки України (СБУ) також попереджала, що енергетична галузь не готова до нової моделі ринку. Світовий банк та Євросоюз, які раніше підтримували встановлення конкуренції на українському ринку електроенергії, рекомендували перенести запуск. Однак депутати Верховної Ради VIII скликання не стали голосувати за відтермінування реформи і 1 липня ринок запрацював.

Що пішло не так?

Українська асоціація підприємств водопровідно-каналізаційного господарства "Укрводоканалекологія" заявляє, що після запровадження нового ринку електроенергія для водоканалів у липні подорожчала на 25 відсотків. Збитки українських водоканалів за місяць становили понад 200 мільйонів гривень, тому через запровадження нового ринку електроенргії галузь опинилася на грані колапсу. Грошей для розрахунків за електроенергію у серпні у водоканалів не немає. Тому зараз не виключена погодинна подача води в окремих містах. "З 1 липня всі водоканали та теплоенерго купують електроенергію за ринковими цінами та за нерегульованими тарифами і паралельно ще сплачуть її розподіл. При цьому НКРЕКП (Національна комісія, що здійснює регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг - Ред.) встановила новий тариф на передачу електроенергії, який збільшила з 6 до 37 копійок за кВт, тобто більший майже на 600 відсотків", - заявила віце-президентка Асоціації "Укрводоканалекологія" Ольга Бабій.

Про подібні проблеми заявляють і тепловики і попереджають про можливі перебої з теплом від початку опалювального сезону, адже за новими правилами енергоринку, підприємства мають оплачувати електроенергію наперед, авансовими платежами. Натомість жодних фінансових накопичень комунальні підприємства не мають, оскільки у своїй більшості є збитковими та дотуються з місцевих бюджетів."Ми не можемо отримувати гроші наперед ні від населення, ні від бюджетних установ, бо вони сплачують за фактом спожитої послуги. Нам не буде чим платити за електроенергію наперед", - застерігає президент Асоціації теплоенергетичних компаній України Арсеній Блащук. 

В Асоціації міст України констатують, що через запровадження нового ринку електроенергії міста вимушені відмовитися від нічного освітлення, оскільки за новими правилами скасовано нічний тариф на електроенергію. "Через запровадження ринку нічний тариф скасували, встановлені дорогі лічильники вже нікому не потрібні, і на вулицях знову темно, оскільки міста не можуть купувати електроенергію за пропонованими високими цінами", - сказав DW виконавчий директор Асоціації міст України Олександр Слобожан.

Потрібні комплексні реформи

"Я вважаю, так несправедливо. Треба ідентифікувати поіменно експертів, чиновників, політиків, які нав'язували таку "реформу". І відключити їм воду зовсім. У всіх решта вода має бути постійно та безперебійно", - чи то жартома, чи серйозно написав на свої сторінці у соцмережі Facebook представник президента України в кабміні Андрій Герус. Що держслужбовець мав на увазі, чи є у команди президента України Володимира Зеленського бачення виходу з ситуації та чи триватиме ця енергореформа - поки невідомо.

Експерт з енергетики, президент київського Центру глобалістики "Стратегія ХХІ" Михайло Гончар відзначає, що "турбулентність" від реформи очікувана. За його словами, реальний енергетичний ринок сформується протягом 3-5 років і проблеми виникатимуть ще не в одній галузі, оскільки реформуючи одну сферу слід відразу братися і за іншу.

Гончар нагадує, що водоканали і теплоенерго отримували дотації та спецтарифи. Без реформування вони не зможуть працювати в умовах ринку, каже він. "Реформи треба робити комплексно. Не можна зробити реформу в окремо взятому секторі, з тим щоб це не спричинило ланцюгової реакції і не вплинуло, зокрема, негативно на інші галузі. Через такі точкові підходи та негатив, нівелюється сама ідея реформ", - зауважує Гончар і додає, що реформа потрібна, і якщо б не запровадили ринкові відносини з 1 липня, то зробити пізніше це було б практично неможливо.

Непідготовлена законодавча база

Керівник державної енергетичної компанії "НЕК "Укренерго" Всеволод Ковальчук констатував, що проблеми із запуском нового ринку електроенергії виникли через непідготовлену вчасно законодавчу базу. Зокрема, перед запуском ринку слід було законодавчо передбачити можливість для НКРЕКП своїми внутрішніми рішеннями оперативно вирішувати ті проблеми, які вдалося ідентифікувати. Наразі зараз законодавство не дає таких повноважень регулятору, не дозволяє запроваджувати цінові обмеження на окремих сегментах ринку. Через це водоканали та теплопостачальні підприємплюсства змушені платити за електроенергію та її передачу високі ціни. 

Однак в Асоціації міст України не збираються миритись з новими умовами і сподіваються на дії нового складу парламенту, аби таки призупинити дію нової моделі ринку електроенергії. Там також хочуть домогтися від НКРЕКП підвищення тарифів для населення на послуги водоканалів та теплоенерго. Профільні асоціації хочуть домогтися від Антимонопольного комітету України розслідування картельної змови енергопостачальників. "Енергокомпанії пролобіювали введення нового ринку електроенергії на свою користь. Складається враження, що цей ринок ввели виключно для приватних енергокомпаній, аби вони не втратили свої надприбутки після закінчення дії формули Роттердам+",  - припускає Арсеній Блащук.