Безпілотні гелікоптери відкривають абсолютно нові можливості: оснащені тепловізрами ці апарати завдовжки від 50 до 150 сантиметрів можуть допомогти знайти пошкодження на фотовольтажних установках, обстежити вітряні електростанції або мости. Кінооператори використовують їх для сенсаційних кадрів, а поліція - для контролю за масовими подіями.

Ще кілька років тому перевагами такої техніки користувалися виключно військові. Цим міні-гелікоптерам справді є чим похвалитися. Як правило, вони мають не один, а цілих чотири, а то й вісім пропелерів, що робить їхній політ вкрай стабільним. Отже, при керуванні не потрібно вдаватися до якихось вкрай складних маневрів. Коштують такі безпілотні диво-машини від 15 тисяч до 40 тисяч євро.

Летючі роботи грають у теніс

Але безпілотним вертольотам можна довірити не тільки фото- й відеозйомку в повітрі. Науковці з Вищої технічної школи в Цюріху нині працюють над створенням летючих роботів, які завдяки вмонтованому комп’ютеру будуть здатні літати абсолютно самостійно – без дистанційного керування.

На Ганноверському ярмарку науковці й студенти з Цюріха вже продемонстрували на що здатні їхні дітища. Наприклад, можна було побачити, як роботи-гелікоптери, озброєні ракетками, грають у теніс. Спеціальні камери фіксують об’єкт, що летить, комп’ютер розраховує траєкторію польоту й силу удару для відбиття м’ячика.

Інші моделі роботів демонструють, як вони можуть танцювати під музику або, скажімо, складати з кубиків башти. Один із студентів на очах у здивованої публіки схопив одного з роботів й жбурнув його з усієї сили в повітря. Чотири пропелери коротко загули й квадрокоптер завис під стелею павільйону.

Радіація шкодить не лише людині

Така демонстрація нагадує гру, але за всім цим криються неабиякі досягнення в розвитку обчислювальної техніки, пояснює Фабіан Мюллер. 26-річний студент щойно завершив свою магістерську роботу, яку він присвятив саме безпілотним літальним апаратам.

«Головний виклик полягає в тому, аби роботи стабільно трималися в повітрі, - розповідає Фабіан. - Важливо також розробити контрольні алгоритми, аби гелікоптери робили власне те, що хоче людина, тобто - літали за певним маршрутом, здійснювали складні маневри й знову приземлялися, коли ми цього хочемо».

Напрошується висновок, що такі летючі роботи особливо можуть знадобитися під час подолання наслідків катастроф. Щоправда, винятком і надалі залишаються атомні аварії на кшталт тих, які сталися в Чорнобилі або Фукусімі. Річ у тім, що радіація шкодить не лише людині, але й електроніці. Енергетично потужне випромінювання є проблемою для чутливих сенсорів і мікросхем, здатне видалити інформацію з пам’яті й таким чином зробити робота недієздатним. Отже, працювати науковцям ще є над чим.