На перший погляд у цьому маневрі немає нічого особливого. Літак-винищувач піднімається з палуби американського авіаносця. На відеозаписі Пентагону не одразу впадає у вічі те, що літак-"невидимка" Х-47В не має кабіни для пілота. Це безпілотний літак, його ще називають "дрон". Історичність моменту в тому, що великий військовий безпілотник зміг стартувати з авіаносця. І це ще один крок у напрямку більш автономних систем озброєння.

Солдати майбутнього

Уже в понад 70 державах є безпілотні літаки. Вони здатні проводити розвідку території, шукати цілі та в разі необхідності їх нейтралізувати. Рішення про завдання ухвалюють люди. Поки що. Адже вплив людини на технологію зменшується. Поки що люди, стоячи на безпечній відстані, віддають накази. Проте дедалі більше безпілотні літаки діють самостійно. Їх уже можна запрограмувати таким чином, що вони будуть рухатись цілком автономно.

"Дрон" X-47B нині на стадії тестування. Після введення у боєготовність турбореактивний літак-"невидимка" може виконувати численні місії, долати дистанції у кілька тисяч кілометрів, без людського втручання. Поки що немає "дронів", які б діяли зовсім самостійно і яких можна було б назвати бойовими роботами. Тому що вирішують, нападати чи ні, все-таки люди.

"Однак варто очікувати, що під тиском військових автономні системи візьмуть гору", - каже Юрґен Альтманн. Фізик із Технічної вищої школи у Дортмунді є співзасновником Міжнародного комітету контролю за бойовими роботами (International Committee for Robot Arms Control) - громадської організації, яка спонукає дискусію про роботів військового призначення та про обмеження їхнього застосування.

Машини не втомлюються

Перехід до механічного солдата, з військового погляду, є логічним. Роботи на дистанційному управлінні не знають втоми та можуть виконувати більш ризиковані маневри, ніж живі пілоти, яких, крім усього, можуть просто збити. У порівнянні з автономними системами дистанційне управління теж має недоліки – зв’язок між системою та тим, хто нею керує, може коштувати дорогоцінних секунд та ставати вирішальним для успіху чи неуспіху місії.

У стратегічному папері міністерства оборони США сказано, що існує прагнення досягнути у наступні 20-30 років дедалі більшої автономії безпілотних систем. Альтманн переконаний, що не лише США крокують до автономніших систем зброї: "Інші виробники озброєнь підуть їхнім шляхом, і в якийсь момент частина збройних сил воюватиме вже цілком автономно."

Кампанія проти робота-убивці

Щоб запобігти гонці озброєнь, ICRAC та інші міжнародні громадські організації розпочали кампанію "Зупиніть роботів-убивць" ("Stop Killer Robots"). Вимога учасників кампанії – превентивно заборонити виробництво та використання бойових роботів.

Представниця Зелених Аґнєжка Бруґґер закликає припинити бездіяльно спостерігати за тим, як зростають арсенали робототехніки в збройних силах. Адже нині технічні можливості ще не дозволяють бойовим роботам відрізняти солдатів від цивільних, і тому вони не можуть діяти із врахуванням норм міжнародного права, стверджує вона.

"Тут необхідна глобальна система контролю за озброєннями", - каже полковник у відставці Родерих Кізеветтер (ХДС), який очолює Спілку військовослужбовців резерву Бундесверу. "Варто очікувати, що буде низка держав, які свідомо робитимуть ставку на повністю автоматизовану військову техніку. І тому нам потрібно розробити план дій, яким чином захищатися від таких автономних систем",- підкреслив Кізеветтер.

Для Німеччини це питання майбутнього

Для Німеччини автономні бойові роботи – питання майбутнього. Проект європейського безпілотного розвідника "Euro Hawk", що базується на тій самій технології "Global Hawk" американського концерну Northrop Grumman, що й американський літак X-47B, провалився. Ухвалу про те, чи закуповувати "дрони" за кордоном, а також дискусію про включення їх до арсеналу Бундесверу, відклали на вересень, після виборів до Бундестагу.