Нинішня легалізація проходить від гаслом: „Спочатку плати, потім подавай запит”. Роботодавець, який мусить бути громадянином ЄС або мати постійний дозвіл на проживання у країні, повинен сплатити 500 євро за легалізацію однієї особи. І в разі, якщо відповідне подання буде відхилено, гроші не повертаються. Дозволяється легалізувати до трьох співробітників на сім'ю - двох доглядальниць та одну хатню робітницю. Крім того, роботодавець повинен мати річний дохід не нижчий, ніж 20 тисяч євро, що перевищує рівень середньої зарплати в Італії.

Розраховують легалізувати півмільйона доглядальниць

Міністерство внутрішніх справ розраховує легалізувати таким чином понад півмільйона доглядальниць та хатніх робітниць. За підрахунками уряду, вся операція має принести до державної скарбниці приблизно 1 млрд. євро. Водночас є ті, хто дивиться на цей крок скептично. Зокрема, кажуть вони, з політичної точки зору уряд Берлусконі виглядає досить дивно: однією рукою робить жорстким імміграційне законодавство, а іншою – відкриває двері півмільйону нових майбутніх громадян ЄС. Щоправда, це не перший подібний крок для уряду Берлусконі: у 2002-2003 роках, коли було легалізовано 630 тисяч осіб, це його рішення також супроводжувалось „закручуванням гайок” щодо імміграції.

Скептики попереджають про низку недоліків

З економічної ж точки зору, підкреслюють скептики, теж не все очевидно. Поріг у 20 тисяч євро річного статку є зависоким, і відлякує роботодавців, кажуть вони. Крім того, на нинішній легалізації лежить важка тінь взаємної недовіри. Роботодавці бояться, що після легалізації працівник зникне, а податки за нього доведеться-таки платити. Тому багато хто з них ставить умовою легалізації сплату внеску у 500 самим працівником. А ті, у свою чергу, бояться, що роботодавець візьме ці гроші, а потім відмовиться подавати запит. Отже, прогнозують скептично налаштовані експерті, навряд чи нинішня легалізація буде такою масштабною, як очікує уряд.

Автор: Мар’яна Яворська

Редактор: Леся Юрченко