"Приймаємо оплату в рублях та доларах", - такі оголошення вже з’явилися на роздрібних ринках Донецька. Вони першими відреагували на гучні заяви керівництва самопроголошеної "Донецької народної республіки" ("ДНР") про перехід на мультивалютну систему в умовах дефіциту гривневої маси. За словами одного з ватажків проросійських сепаратистів, людям пропонують купувати товари хоч у рублях, хоч в доларах, хоч в китайських юанях.

Дедалі менше покупців і товарів

"Поки ми два дні як приймаємо оплату в будь-якій валюті. Розраховуємось за курсом продажу валюти, який встановлює "ДНР". Це вигідніше для людей, ніж обмінювати валютні заощадження в обмінниках. Щоправда, охочих поки що одиниці. Та й взагалі покупців дуже мало", - каже в розмові з DW один із продавців на ринку.

Іще менше покупців - у супермаркетах міста. Ціни на товари - високі, а величезні торговельні площі - напівпорожні. За період від початку бойових дій донеччани вже переживали не одну хвилю ажіотажного попиту на продукти харчування. Та якщо влітку минулого року люди змітали продукти через страх перед війною, то нещодавня паніка на продовольчому ринку стала наслідком падіння курсу гривні та запровадження суворішого контролю на "кордоні" між непідконтрольними Києву територіями та рештою країни. На тлі безробіття, безгрошів’я та пов’язаних із запровадженням системи перепусток обмежень багато хто покладається лише на гуманітарну допомогу у вигляді продуктів першої необхідності.

На черзі - продуктові картки?

"Які долари, які рублі? Якщо вже декілька місяців навіть в гривнях заробітну плату не бачимо", - каже в розмові з DW донеччанка Надія, яка працює вчителькою та ходить супермаркетом у марних пошуках дешевих овочів чи фруктів. Банани по 80 гривень, за такі ж гроші можна купити підгнивші лимони.

Поки очільники сепаратистів розповідають про "мультивалютну систему", прості донеччани та експерти прогнозують радше введення продуктових карток. Про те, що сепаратисти й самі розглядають таку можливість, нещодавно заявив український військовий експерт, керівник групи "Інформаційний спротив" Дмитро Тимчук. Причиною, за його словами, є "дефіцит продовольчих ресурсів" на непідконтрольних Києву територіях Донбасу.

Не вилючає такого розвитку подій і голова громадської організації "Клуб підприємців Донбасу" Петро Тесновський. "Навіть сьогодні вже є певні натяки на карткову систему. Якщо взяти гуманітарну допомогу, то її розподіл відбувається якщо не по картках, то по списках. Або поширення безкоштовних їдалень - усе це свідчить про гуманітарну катастрофу", - зазначає громадський активіст.

Повторення мантр на економіку не впливає

Економічна ситуація на непідконтрольній Україні території вкрай складна, виробництво ледь працює. І немає жодних законних ринкових механізмів, як невизнаним "республікам" торгувати з іншими країнами, зазначають співрозмовники DW. "Тому заяви "ДНР" чи "ЛНР" про продукти з Росії на полицях магазинів - не більш ніж пропагандистський акт і намагання "роздути щоки", - каже DW керівник громадської організації "Права справа" Дмитро Снєгирьов. Не запрацює економіка, за його словами, й від заяв про перехід на рубль чи іншу валюту, каже активіст. На його думку, зростання цін на непідконтрольних територіях лише доводить, що самостійність чи незалежність "республік" від загальноекономічної ситуації в Україні - не більш ніж порожні заяви.

Найкращий вихід - відновлення банківської системи

Нереальним є також і втілення в життя заяв ватажків сепаратистів про перехід на будь-яку іншу валюту, каже в розмові з DW фінансовий аналітик фонду "Вільна генерація" Юрій Щедрін. Причина, за його словами, передусім у тому, що на цій території України не працює банківська система. "Адже коли немає власного банку, немає можливості проводити якісь безготівкові розрахунки не те що в інших валютах, а навіть у гривні", - пояснює він.

Тим більше, згідно з мінськими домовленостями, нині непідконтрольні Києву території залишаються в межах України, зауважує експерт. Тому запровадження на них якихось нових валют, за словами Щедріна, є абсолютно незаконним. Тож найкращим виходом із нинішньої ситуації стало б відновлення банківської системи, зазначає експерт. Проте хто гарантуватиме безпеку цього процесу, за його словами, питання відкрите.