Українські правоохоронці розглядають п'ять основних версій вбивства журналіста Павла Шеремета, який загинув у центрі Києва у липні 2016 року від вибуху автомобіля, в якому їхав. Серед них - його професійна діяльність в Україні, журналістська діяльність у Росії та Білорусі, дестабілізація ситуації в Україні з метою створення негативного іміджу країни, помилка об'єкту злочину - коли ціллю зловмисників могла бути засновниця "Української правди" Олена Притула, яка теж користувалася автівкою, де була закладена вибухівка, а також конфліктні ситуації в особистому житті журналіста.

Що вдалося встановити?

За словами заступника глави Нацполіції Олександра Вакуленка, останні дві версії вже відпрацьовані слідчими і на даний момент не є приорітетними. "У першу чергу зараз розглядається професійна діяльність Шеремета як на території України, так і за її межами", - повідомив Вакуленко. Він вказує на те, що слідчі ретельно вивчають журналістські розслідування Павла Шеремета в Україні, які не були завершені, його критичні висловлювання щодо експансії Росії в Чечні, Грузії і Україні та його співпрацю з опозиційними виданнями і політичними діячами в РФ і Білорусі. Вивчаються також щоденники загиблого журналіста, інформація з камер спостереження і результати моніторингу мобільних з'єднань біля місця злочину.

На даний момент слідство встановило, що журналіст загинув від саморобного вибухового пристрою, сконструйованого з протипіхотної міни МОН-50 з використанням вибухової речовини - гексогену. Правоохоронці продемонстрували журналістам відео з особами, які, за даними слідчих, можуть бути причетними до вбивства. На відео в різні дні майже в одних і тих самих місцях з'являються одні і ті ж люди, які змінюють свою зовнішність та уважно слідкують за наявністю чи відсутністю камер відеоспостереження. "Це виключає можливість вважати їх туристами", - зазначив новопризначений голова Національної поліції України Сергій Князєв.

Російський слід

"Результати досудового розслідування умисного вбивства Павла Шеремета на даному етапі дозволяють припустити, що даний злочин ретельно підготовлений групою осіб - замовне вбивство. Слідство не виключає версію замовного політичного вбивства, замовлення на яке надійшло саме з Російської Федерації", - заявив міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков. Він також оголосив кілька фактів, пов'язаних із убивством Шеремета, зв'язок між якими розглядають правоохоронці.

Зокрема, за словами Авкакова, на місці злочину виявилася знімальна група "17 каналу", володіє яким, відповідно до журналістського розслідування "Наших грошей", офшорна компанія, пов'язана з оточенням Віктора Януковича. У день вбивства Шеремета "17 канал" вів пряму трансляцію з місця трагедії відразу після вибуху автомобіля. Схожа ситуація була у квітні 2015 року під час вбивства Олеся Бузини, зазначив Аваков. В обох випадках журналісти стверджують, що опинилися на місці злочину випадково. Окрім цього, глава МВС вказав, що моніторинг телефонних з'єднань на місці злочину зафіксував 1193 з'єднання з російськими абонентами.

"Активізація частини з цих абонентів збігається за часом і сигналами попередньо з інформаційною активністю, яка в нас була під час Хресної ходи УПЦ МП у липні 2016 року", - сказав Аваков. Окрім того, за його словами, у цей період під приводом зібрання однієї з нетрадиційних церков у Київ організовано в'їхала значна кількість людей з Росії. Сигнали з їхніх мобільних телефонів зафіксовані поблизу місця роботи та проживання Шеремета за кілька днів до злочину, а також вранці у день злочину.

Також правоохоронці вивчають зустріч Павла Шеремета у Москві незадовго до трагедії з екс-міністром доходів і зборів України Олександром Клименком, який зараз переховується в Росії. За словами свідків, це була співбесіда на посаду головного редактора "Радио Вести". Шеремет, за їхніми словами, повернувся із зустрічі незадоволеним.

Реакції на розслідування

Колеги Павла Шеремета з видання "Українська правда", у якому працював журналіст, не виключають, що за вбивством може стояти Росія, однак побоюються, що версія про "російський слід" може поставити хрест на всьому розслідуванні цієї справи.

"Замовлення з Росії не можна виключати. Але я дуже не хотіла б, щоб слідство вийшло і сказало - ось слід веде в Росію, і ми нічого більше не зможемо зробити. Не хочемо, аби все списали на нинішній стан відносин між країнами і просто замилювали очі цією версією. Ми хочемо, аби всі версії відпрацьовувалися об'єктивно", - заявила DW головна редакторка "Української правди" Севгіль Мусаєва-Боровик.

Вона припускає, що підтвердженням "російського сліду" було б постійне "мусування" теми вбивства в інформаційному полі Росії. Однак про цю справу в РФ, на її думку, згадують не часто. Також Мусаєва-Боровик розповіла DW, що останнє розслідування, яке вів Павло Шеремент разом з іншим журналістом видання, було присвячене зв'язку полку "Азов" з благодійними фондами. Це розслідування поки не опубліковане. Колеги Шеремета продовжують над ним працювати і планують все ж таки його завершити.

Більше прозорості

Інститут масової інформації (ІМІ) вимагає від МВС та Нацполіції більше прозорості в розслідуванні резонансного вбивства. З моменту трагедії пройшло більше півроку, а такий об'ємний звіт про хід розслідування справи правоохоронці оприлюднили чи не вперше, зазначають у громадській організації.

"Чому, маючи стільки інформації, правоохоронці виходять до журналістів так рідко? Ми хочемо об'єктивності і прозорості в цьому розслідуванні, хоча б у межах того, що вони можуть розказати, не зашкодивши слідству", - сказала виконавча директорка ІМІ Оксана Романюк. Вона вказує на те, що міжнародні організації також відслідковують стан розслідування справи Шеремета. Через брак інформації створюється негативний імідж України як країни, яка неефективно розслідує вбивства журналістів, вважає Романюк.